![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanАлі Татар-заде
до інформаційної війни з нашого боку ми зараз далекі, як до якоїсь там планети сонячого кола. Але я все ж викладу стисло основні її принципи.
1. Десакралізація.
Зараз навіть для наших надумовних союзників - усіх “хороших рускіх” - Росія залишається сакральною цінністю. Звідси вже 1 крок до ідеї ліквідації України (Біларусі, Казахстану) як перепони для такої цінності.
Тому в нашій на них пропаганді це слово і поняття має бути повністю десакралізовано. Аж настільки, щоби було смішно до нього апелювати
Як і будь-яку моду, цю піпл схаває - “просто ви не вмієте її подати” (точніше, ніколи не пробували, бо, мовляв, марно).
2. Вирощування П’ятої колонни.
При чому не менше ніж 5 окремих колон у кожному регіоні РФ.
Не слід намагатися охмурити всіх і одразу - це неможливо. Однак в кожній точці Ерефії є незадоволені життям люди, якіх слід спочатку подумки згрупувати в 5 груп (повторюся - кожні різні для різних локацій) і віщати прицільно в такі адресні аудиторії.
Колони можуть і навіть мусять ненавидити одне одного. Нам лише дбати, щоби вони ненавиділи один одного не за “нелюбов до Росії” (див. п.1) а за щось інше.
Важливо з часом так їх розсварити, щоби вони ненавиділи один одного більше ніж нас (поки що все навпаки - але нагадаю що ми нічого й не робили для зворотнього).
3. Росії як цілісності немає.
Це самозбуваючийся прогноз і нічого більше. Він ніхріна й не збудеться, якщо ми знов сядемо чекати - як вже робили не раз - що раша распадется сама \ путін помре \ путіна свергнуть \ санкції подіють \ путіна скінчиться строк повноважень (ви можете скласти самі перелік всіх ціх безглуздих сподівань).
Ми маємо говорити з “народами РФ” (поки що закавичено) як з окремими територіями, ігноручи їхній центральний орган у Москві. Говорити через голову шефа, коротше.
Зменшувати силу “решали” в кремлі, створюючи для цього уйму інформаційних приводів та деякі цілком фізичні.
Наприклад за візит до кримнашу губернатора якоїсь області слід вводити санкції на область, нагороджувати якогось революціонера так наче в нього нема начальства в москві етс.
4. Зонтик індульгенції
Ми знаємо, що вороги розподілені приблизно рівномірно по всій РФ, і що всі її землі беруть приблизно однакову участь в війні проти нас. Знаємо, але зробити треба вигляд що ми “тупиє амєріканци” із задорновского твору.
Ми робити мусимо вигляд, що конкретно до Пітера і Барнаула в нас претензій нема - особливо, якщо вони воврємя предвідят і якось дистанціюються. (ми потім звісно переловимо і судимо всіх пітерян і барнаульців, які в нас цілілись, але спочатку треба штовхнути їх до зради - не одномоментно а постійним і нав’язливим повтором цієї, в принципі, доволі нелепої думки).
Так само треба діяти і діагонально і горизонтально і вертикально.
5. Дійсність яку ми наближуємо.
Для себе слід визначити, що в Раші НЕ буде краще, якщо вона припинить з нами війну і навіть віддасть нам всі землі. Ні, для них імперська війна це і є спосіб вижити. Але нам краще все, що є альтернативою. А альтернативи не дуже добрі з точки зору общечеловека:
- встановлення кількох тоталітарних сект, - гаряча війна поміж губерніями та республіками, - техногенні та криміногенні кризи, натовпи мігрантів (вгадайте, куди вони потечуть), окупація Китаєм якихось степів забайкалья (радше все одразу ніж щось поодинці).
Але ВСЕ ЦЕ для нас краще, ніж те що тепер.
Однак в пропаганді ми маємо змальовувати всі ці сценарії як наслідок (а не як альтернативу) подальшого загарбання України і світу.
6. Деморалізація.
Демотивація.
Дестабілізація
Паніка.
Зневіра.
до інформаційної війни з нашого боку ми зараз далекі, як до якоїсь там планети сонячого кола. Але я все ж викладу стисло основні її принципи.
1. Десакралізація.
Зараз навіть для наших надумовних союзників - усіх “хороших рускіх” - Росія залишається сакральною цінністю. Звідси вже 1 крок до ідеї ліквідації України (Біларусі, Казахстану) як перепони для такої цінності.
Тому в нашій на них пропаганді це слово і поняття має бути повністю десакралізовано. Аж настільки, щоби було смішно до нього апелювати
Як і будь-яку моду, цю піпл схаває - “просто ви не вмієте її подати” (точніше, ніколи не пробували, бо, мовляв, марно).
2. Вирощування П’ятої колонни.
При чому не менше ніж 5 окремих колон у кожному регіоні РФ.
Не слід намагатися охмурити всіх і одразу - це неможливо. Однак в кожній точці Ерефії є незадоволені життям люди, якіх слід спочатку подумки згрупувати в 5 груп (повторюся - кожні різні для різних локацій) і віщати прицільно в такі адресні аудиторії.
Колони можуть і навіть мусять ненавидити одне одного. Нам лише дбати, щоби вони ненавиділи один одного не за “нелюбов до Росії” (див. п.1) а за щось інше.
Важливо з часом так їх розсварити, щоби вони ненавиділи один одного більше ніж нас (поки що все навпаки - але нагадаю що ми нічого й не робили для зворотнього).
3. Росії як цілісності немає.
Це самозбуваючийся прогноз і нічого більше. Він ніхріна й не збудеться, якщо ми знов сядемо чекати - як вже робили не раз - що раша распадется сама \ путін помре \ путіна свергнуть \ санкції подіють \ путіна скінчиться строк повноважень (ви можете скласти самі перелік всіх ціх безглуздих сподівань).
Ми маємо говорити з “народами РФ” (поки що закавичено) як з окремими територіями, ігноручи їхній центральний орган у Москві. Говорити через голову шефа, коротше.
Зменшувати силу “решали” в кремлі, створюючи для цього уйму інформаційних приводів та деякі цілком фізичні.
Наприклад за візит до кримнашу губернатора якоїсь області слід вводити санкції на область, нагороджувати якогось революціонера так наче в нього нема начальства в москві етс.
4. Зонтик індульгенції
Ми знаємо, що вороги розподілені приблизно рівномірно по всій РФ, і що всі її землі беруть приблизно однакову участь в війні проти нас. Знаємо, але зробити треба вигляд що ми “тупиє амєріканци” із задорновского твору.
Ми робити мусимо вигляд, що конкретно до Пітера і Барнаула в нас претензій нема - особливо, якщо вони воврємя предвідят і якось дистанціюються. (ми потім звісно переловимо і судимо всіх пітерян і барнаульців, які в нас цілілись, але спочатку треба штовхнути їх до зради - не одномоментно а постійним і нав’язливим повтором цієї, в принципі, доволі нелепої думки).
Так само треба діяти і діагонально і горизонтально і вертикально.
5. Дійсність яку ми наближуємо.
Для себе слід визначити, що в Раші НЕ буде краще, якщо вона припинить з нами війну і навіть віддасть нам всі землі. Ні, для них імперська війна це і є спосіб вижити. Але нам краще все, що є альтернативою. А альтернативи не дуже добрі з точки зору общечеловека:
- встановлення кількох тоталітарних сект, - гаряча війна поміж губерніями та республіками, - техногенні та криміногенні кризи, натовпи мігрантів (вгадайте, куди вони потечуть), окупація Китаєм якихось степів забайкалья (радше все одразу ніж щось поодинці).
Але ВСЕ ЦЕ для нас краще, ніж те що тепер.
Однак в пропаганді ми маємо змальовувати всі ці сценарії як наслідок (а не як альтернативу) подальшого загарбання України і світу.
6. Деморалізація.
Демотивація.
Дестабілізація
Паніка.
Зневіра.
no subject
Date: 2020-03-11 03:42 pm (UTC)