Мать городов
Mar. 8th, 2020 12:44 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanУрук, одне з найдавніших міст світу, що розвивалося протягом всієї історії Межиріччя
У середині 4 тис. до н. е. на місці майбутнього міста знаходилася сільська округа — близько сотні сіл (Е-Ана, Урук і Кулаба, займало площу бл. 125 га і було центром невеликої держави), розташованих навколо мережі проток і невеликих штучних каналів. Її центром була обнесена стіною священна ділянка Е-Ана, місце вшанування богині Інанни. На території священної ділянки виявлені фундаменти кількох храмів, з яких особливе значення має т. зв. Білий храм (бл. 3000 до н. е.) на високій, що досягає 13 м, сирцевій платформі — прообраз майбутніх зикуратів. Поряд розташовувався сучасний Білому храму архітектурний комплекс, що отримав назву «Червона будівля», який, можливо, був місцем засідання ради старійшин. Він являв собою оточений стінами великий двір площею бл. 600 м², на якому знаходився майданчик-піднесення з сирцевої цегли.
Територію Урука захищала стіна з цегли завдовжки 9 км, споруджена, за переказами, легендарним царем Гільгамешем. Будівництво стіни свідчить про війни, які Урук вів з сусідніми містами-державами Дворіччя. Стіни та масивні колони будівлі були прикрашені мозаїкою з багатобарвних обпалених глиняних конусів, які вдавлювалися в сиру штукатурку й утворювали геометричний орнамент.
У 28—27 ст. до н. е. (за напівлегендарних правителів Енмеркарі, Лугальбанді, Гільгамеші, про яких збереглися епічні сказання) під гегемонією Урука були об'єднані міста-держави Південного Дворіччя (I династія Урука).
---
Відео реконструкції Урука:
У XXVI столітті до н. е., починаючи з Гільгамеша, правителі Урука панували в Південному Дворіччі. Проте близько XXV століття до н. е.. гегемонія в регіоні перейшла до міста Ур.
Наприкінці ранньодинастичного періоду Урук стає столицею та входить в союз міст Дворіччя, створений в результаті військових завоювань Лугальзаггісі (сер. 24 ст. до н. е.). Іменували себе царем Урука і царем Країни.
Наприкінці 24 ст. до н. е. завойований Саргоном Давнім, який зруйнував стіни міста та включив його в утворену ним державу Аккаду.
Наприкінці 22 ст. до н. е. цар Урука Утухенгаль створив у Дворіччі об'єднане «царство Шумеру й Аккаду», після його смерті влада перейшла до Ур-Намму — засновника ІІІ династії Ура.
У наступні епохи історії Межиріччя Урук зберігав своє значення великого торгово-ремісничого та релігійного центру. Збереглися руїни зиккурату, храм, побудований царем касситської династії Караіндашем, палац парфянських царів. Урук залишався важливим містом до кінця 1-го тисячоліття до н. е.
Урук залишався осередком загальномесопотамської епічної традиції, що оповідає про його богів і діяннях царя Гільгамеша, пов'язаних з уявленнями про початок історії Шумеру.
У 8—2 ст. до н. е. — це самоврядне храмове місто у складі вавилонського царства та імперій Ахеменідів і Селевкідів.
У 200–300 н. е. зруйнований Сасанідами.
У середині 4 тис. до н. е. на місці майбутнього міста знаходилася сільська округа — близько сотні сіл (Е-Ана, Урук і Кулаба, займало площу бл. 125 га і було центром невеликої держави), розташованих навколо мережі проток і невеликих штучних каналів. Її центром була обнесена стіною священна ділянка Е-Ана, місце вшанування богині Інанни. На території священної ділянки виявлені фундаменти кількох храмів, з яких особливе значення має т. зв. Білий храм (бл. 3000 до н. е.) на високій, що досягає 13 м, сирцевій платформі — прообраз майбутніх зикуратів. Поряд розташовувався сучасний Білому храму архітектурний комплекс, що отримав назву «Червона будівля», який, можливо, був місцем засідання ради старійшин. Він являв собою оточений стінами великий двір площею бл. 600 м², на якому знаходився майданчик-піднесення з сирцевої цегли.
Територію Урука захищала стіна з цегли завдовжки 9 км, споруджена, за переказами, легендарним царем Гільгамешем. Будівництво стіни свідчить про війни, які Урук вів з сусідніми містами-державами Дворіччя. Стіни та масивні колони будівлі були прикрашені мозаїкою з багатобарвних обпалених глиняних конусів, які вдавлювалися в сиру штукатурку й утворювали геометричний орнамент.
У 28—27 ст. до н. е. (за напівлегендарних правителів Енмеркарі, Лугальбанді, Гільгамеші, про яких збереглися епічні сказання) під гегемонією Урука були об'єднані міста-держави Південного Дворіччя (I династія Урука).
---
Відео реконструкції Урука:
У XXVI столітті до н. е., починаючи з Гільгамеша, правителі Урука панували в Південному Дворіччі. Проте близько XXV століття до н. е.. гегемонія в регіоні перейшла до міста Ур.
Наприкінці ранньодинастичного періоду Урук стає столицею та входить в союз міст Дворіччя, створений в результаті військових завоювань Лугальзаггісі (сер. 24 ст. до н. е.). Іменували себе царем Урука і царем Країни.
Наприкінці 24 ст. до н. е. завойований Саргоном Давнім, який зруйнував стіни міста та включив його в утворену ним державу Аккаду.
Наприкінці 22 ст. до н. е. цар Урука Утухенгаль створив у Дворіччі об'єднане «царство Шумеру й Аккаду», після його смерті влада перейшла до Ур-Намму — засновника ІІІ династії Ура.
У наступні епохи історії Межиріччя Урук зберігав своє значення великого торгово-ремісничого та релігійного центру. Збереглися руїни зиккурату, храм, побудований царем касситської династії Караіндашем, палац парфянських царів. Урук залишався важливим містом до кінця 1-го тисячоліття до н. е.
Урук залишався осередком загальномесопотамської епічної традиції, що оповідає про його богів і діяннях царя Гільгамеша, пов'язаних з уявленнями про початок історії Шумеру.
У 8—2 ст. до н. е. — це самоврядне храмове місто у складі вавилонського царства та імперій Ахеменідів і Селевкідів.
У 200–300 н. е. зруйнований Сасанідами.
no subject
Date: 2020-03-08 02:57 pm (UTC)no subject
Date: 2020-03-08 04:38 pm (UTC)