![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanIgor Lutsenko
У цей четвер – засідання у одному із магістральних судових процесів сучасності. Битва за територію Музею історії України, місце, де був збудований один із головних храмів Київської Русі – Десятина церква.
Цей процес – дзеркало для нинішньої влади, котрий показує її здатність опиратися зовнішнім впливам у своїй гуманітарній та матеріальній сферах.
Зараз згадана територія брутально, у протизаконний спосіб захоплена групою під керівництвом російського (зокрема) громадянина Юрія Самуїловича Харона на псевдо «священник Гедеон», члена російської православної церкви.
Щодо самого факту захоплення і території тривають інші судові баталії, де теж ситуація зараз погана, але найгірша вона зараз з особою цього «Гедеона».
Річ у тім, що у лютому минулого року «отца Гедеона» ДМС позбавила українського паспорту, у зв’язку з наявністю у нього іноземного громадянства. Що характерно, пан Юрій і не приховує свого іноземного громадянства, традиційно вважаючи, що українські закони писані не для нього.
Відтак, очільник земельних рейдерів, котрі захопили територію Національного музею історії України у серці Києва, на початку Андріївського узвозу, став нев’їздним в Україну.
Але у травні 2019 повіяли інші вітри, і через кілька місяців рішення ДМС було тихенько скасовано у першій інстанції.
Коли ми про це дізналися, то зрозуміли, що справи кепські. Гедеон знову повернеться і продовжить тероризувати музей історії і перешкоджати поверненню державної землі – державі, чим ми зараз (зокрема, я через мій позов до суду) займаємося.
Отож, потрібно не допустити повторення першої інстанції, коли тихцем від загалу Гедеона приготували до повернення в Україну. Такі «співгромадяни», котрі несуть нам русскій мір, тут зовсім не потрібні.
Приміром, дехто з активних прихильників цього Харона пішов у 2014 воювати за Росію на Схід. У 2019 сам Харон особисто намагався через суд заблокувати отримання Україною Томосу. І так далі. Проповіді Гедеона – це окрема історія, там християнством і не пахне, зате у нього ісправно моляться за Росію і її володарів.
Отож, запрошую.
Київський адміністративний суд, 11-45, Московська, 8
Четвер, 16 січня 2020 року. Розгляд апеляції на позов Гедеона про відновлення у статусі громадянина України.
Це боротьба за нашу ідентичність.
Репост, репост.
У цей четвер – засідання у одному із магістральних судових процесів сучасності. Битва за територію Музею історії України, місце, де був збудований один із головних храмів Київської Русі – Десятина церква.
Цей процес – дзеркало для нинішньої влади, котрий показує її здатність опиратися зовнішнім впливам у своїй гуманітарній та матеріальній сферах.
Зараз згадана територія брутально, у протизаконний спосіб захоплена групою під керівництвом російського (зокрема) громадянина Юрія Самуїловича Харона на псевдо «священник Гедеон», члена російської православної церкви.
Щодо самого факту захоплення і території тривають інші судові баталії, де теж ситуація зараз погана, але найгірша вона зараз з особою цього «Гедеона».
Річ у тім, що у лютому минулого року «отца Гедеона» ДМС позбавила українського паспорту, у зв’язку з наявністю у нього іноземного громадянства. Що характерно, пан Юрій і не приховує свого іноземного громадянства, традиційно вважаючи, що українські закони писані не для нього.
Відтак, очільник земельних рейдерів, котрі захопили територію Національного музею історії України у серці Києва, на початку Андріївського узвозу, став нев’їздним в Україну.
Але у травні 2019 повіяли інші вітри, і через кілька місяців рішення ДМС було тихенько скасовано у першій інстанції.
Коли ми про це дізналися, то зрозуміли, що справи кепські. Гедеон знову повернеться і продовжить тероризувати музей історії і перешкоджати поверненню державної землі – державі, чим ми зараз (зокрема, я через мій позов до суду) займаємося.
Отож, потрібно не допустити повторення першої інстанції, коли тихцем від загалу Гедеона приготували до повернення в Україну. Такі «співгромадяни», котрі несуть нам русскій мір, тут зовсім не потрібні.
Приміром, дехто з активних прихильників цього Харона пішов у 2014 воювати за Росію на Схід. У 2019 сам Харон особисто намагався через суд заблокувати отримання Україною Томосу. І так далі. Проповіді Гедеона – це окрема історія, там християнством і не пахне, зате у нього ісправно моляться за Росію і її володарів.
Отож, запрошую.
Київський адміністративний суд, 11-45, Московська, 8
Четвер, 16 січня 2020 року. Розгляд апеляції на позов Гедеона про відновлення у статусі громадянина України.
Це боротьба за нашу ідентичність.
Репост, репост.