![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanBorys Babin
Відверто провокаційне закриття РФ на тривалий час обсяжних районів Чорного моря "з безпековою метою" вже отримало оцінку з боку ключових аналітиків Andrii Klymenko, Olena Snihyr та поставило виклики як морському бізнесу, так й морським силам чорноморських країн. Для того, щоб реагування на такі дії агресора було ефективним, слід у першу чергу довести зростання кількості та тривалості перекритих районів порівняно із попередніми роками. Також варто визначити рівень фейковості такого перекриття - тобто довести наявність чи відсутність у перекритих районах фактичних вчень російського флоту, морської охорони чи росгвардії. Оцінка можливих збитків судновласників та портів звісно може робитися, але вона буде доволі орієнтовною, особливо якщо скарг від бізнесу не буде. Відповідно до вимог UNCLOS та SOLAS перекриття державою районів поза териториальним морем не забороняє їх відвідання зокрема військовим кораблям третіх країн. Водночас вкрай бажана демонстрація прапору ВМС України у закритих агресором зонах матиме практичне значення лише за одної умови - якщо екіпаж буде готовим до всіляких провокацій ворога, включно з прямим збройним нападом. Інакше повториться ситуація березня-квітня 2014 року та листопада 2018 року, коли ворог просто захоплював кораблі без жодного збройного спротиву. Також нинішня ситуація доводить, що москітний флот з "Ленінської кузні" не замінить собою ВМС, адже для патрулювання закритих зон потрібно щось потужніше ніж броньовані катери. Ну й якщо влада України та наших партнерів налаштована рішуче - ніщо не заважає нам втановлювати на тривалий час закриті зони, прикладом у районах Чорного моря, наближених до територіальних вод основних російських портів та біля окупованого Криму. Прикладом для випробувань ракетної зброї чи напрацювань ВМС чи морської авіації, чи навіть новомодної авіації МВС України. Може й нарешті Морська охорона прикордонників якісь вчення у виключній економічнй зоні організує (знов-таки виключно якщо є воля стріляти ворогу у відповідь у випадку збройного нападу чи його прямої невідворотньої загрози). Згоден з експертами у тому, що наступним кроком буде захоплення росіянами решти нашої економічної зони та острову Зміїний. Не випадковою у цій ситуацї стала передача за "конкурсом" Кабміном ділянки шельфу "Дельфін" підконтрольній росіянину структурі. Нам пропонують повірити, що цей бізнесмен, "російський опозіціонер", буде не просто інвестувати у видобування фантастичні кошти, але й не стане прокладкою для легітимації захоплення нашого шельфу окупантами. І ті підконтрольні росіянам бурові, які вже стали військовими базами та "осіними гнездами" панування РФ на нашому шельфі, поповзуть під парасолькою "російських опозиціонерів" далі на північ та захід. Упевнений що одним з перших завдань нового уряду має бути не просто перегляд цього конкурсу але й порушення перед Генпрокуратурою та СБУ питання про визначення вичерпного кола осіб, причетних до його проведення та передачі морських просторів України росіянину.
Відверто провокаційне закриття РФ на тривалий час обсяжних районів Чорного моря "з безпековою метою" вже отримало оцінку з боку ключових аналітиків Andrii Klymenko, Olena Snihyr та поставило виклики як морському бізнесу, так й морським силам чорноморських країн. Для того, щоб реагування на такі дії агресора було ефективним, слід у першу чергу довести зростання кількості та тривалості перекритих районів порівняно із попередніми роками. Також варто визначити рівень фейковості такого перекриття - тобто довести наявність чи відсутність у перекритих районах фактичних вчень російського флоту, морської охорони чи росгвардії. Оцінка можливих збитків судновласників та портів звісно може робитися, але вона буде доволі орієнтовною, особливо якщо скарг від бізнесу не буде. Відповідно до вимог UNCLOS та SOLAS перекриття державою районів поза териториальним морем не забороняє їх відвідання зокрема військовим кораблям третіх країн. Водночас вкрай бажана демонстрація прапору ВМС України у закритих агресором зонах матиме практичне значення лише за одної умови - якщо екіпаж буде готовим до всіляких провокацій ворога, включно з прямим збройним нападом. Інакше повториться ситуація березня-квітня 2014 року та листопада 2018 року, коли ворог просто захоплював кораблі без жодного збройного спротиву. Також нинішня ситуація доводить, що москітний флот з "Ленінської кузні" не замінить собою ВМС, адже для патрулювання закритих зон потрібно щось потужніше ніж броньовані катери. Ну й якщо влада України та наших партнерів налаштована рішуче - ніщо не заважає нам втановлювати на тривалий час закриті зони, прикладом у районах Чорного моря, наближених до територіальних вод основних російських портів та біля окупованого Криму. Прикладом для випробувань ракетної зброї чи напрацювань ВМС чи морської авіації, чи навіть новомодної авіації МВС України. Може й нарешті Морська охорона прикордонників якісь вчення у виключній економічнй зоні організує (знов-таки виключно якщо є воля стріляти ворогу у відповідь у випадку збройного нападу чи його прямої невідворотньої загрози). Згоден з експертами у тому, що наступним кроком буде захоплення росіянами решти нашої економічної зони та острову Зміїний. Не випадковою у цій ситуацї стала передача за "конкурсом" Кабміном ділянки шельфу "Дельфін" підконтрольній росіянину структурі. Нам пропонують повірити, що цей бізнесмен, "російський опозіціонер", буде не просто інвестувати у видобування фантастичні кошти, але й не стане прокладкою для легітимації захоплення нашого шельфу окупантами. І ті підконтрольні росіянам бурові, які вже стали військовими базами та "осіними гнездами" панування РФ на нашому шельфі, поповзуть під парасолькою "російських опозиціонерів" далі на північ та захід. Упевнений що одним з перших завдань нового уряду має бути не просто перегляд цього конкурсу але й порушення перед Генпрокуратурою та СБУ питання про визначення вичерпного кола осіб, причетних до його проведення та передачі морських просторів України росіянину.