Олег Ельцов
Той випадок, коли фахівцю є що сказати, але журналісту нема чого спитати
Про технічне невігластво української преси.
Завжди дивувала відсутність спеціалізації в українських медіа. Здебільшого маємо репортерів широкого профілю й політологів, які здатні говорити що завгодно про все що завгодно.
Нині палітра стала яскравішою: додалися «лідери думок», «створювачі медійного контенту», й «системні аналітики». Заходиш в профіль такого аналітика, намагаєшся дізнатися що він є, яка базова освіта, досвід роботи за спеціальністю, місця роботи та просування по кар’єрних сходинках, але бачиш лише чистий аркуш. Я знаю екс-голову парламентського комітету зі ЗМІ, яка в медіа працювала близько року – десь на місцевому радіо. Не вилазить з телестудій експерт широкого профілю, вся професійна діяльність якого до захоплення телевізора обмежувалась посадою помічника нардепа. Маючи диплом істфаку цей телебалакун намагався дискутувати зі мною на суто технічну тему. Чи є я експертом з усіх технічних питань на світі? Ні. Але диплом технічного вузу й досвід роботи на реальних виробництвах привчає людину дивитися на речі дещо глибше й під іншим кутом зору. На жаль, технарів в наших медіа критично мало. Й не тому, що їхня думка не важлива, а тому, що медіа рулять техноневігласи. Здебільшого це – гуманітарії, відсотків на 80 з дипломами журфаку, решта – філософи, Історики й просто балакуни без освіти. Тому й співрозмовників вони запрошують з кола їм подібних. Фактично маємо в студії двох домогосподарок, які намагаються обговорювати проблеми з точки зору чого завгодно: історії, філософії, політики, але не з точки зору реальної економіки, яка визначає все.
( Read more... )
Розглянемо на свіжому прикладі із руйнуванням Каховської греблі.
( Read more... )
На жаль, реакція на жахливу трагедію в українських медіа була ганебно непрофесійною. Все, що вдалось знайти - це звинувачення ворога за замовчуванням. Так, якщо гребля під їхнім контролем, значить й відповідальність за технічний стан – виключно на них. Але чи підривали вони греблю? Показово, що єдине технічне обґрунтування на користь цієї версії навів західний автор – австрійський військовий експерт Том Купер. Він пояснив – з картинками для гуманітаріїв та домогосподарок – таку споруду не можна зруйнувати обстрілом української артилерії чи ракет. Купер переконливий. Але хотілося б почути не військового експерта, а фахівця з гідротехнічних споруд.
( Read more... )
Той випадок, коли фахівцю є що сказати, але журналісту нема чого спитати
Про технічне невігластво української преси.
Завжди дивувала відсутність спеціалізації в українських медіа. Здебільшого маємо репортерів широкого профілю й політологів, які здатні говорити що завгодно про все що завгодно.
Нині палітра стала яскравішою: додалися «лідери думок», «створювачі медійного контенту», й «системні аналітики». Заходиш в профіль такого аналітика, намагаєшся дізнатися що він є, яка базова освіта, досвід роботи за спеціальністю, місця роботи та просування по кар’єрних сходинках, але бачиш лише чистий аркуш. Я знаю екс-голову парламентського комітету зі ЗМІ, яка в медіа працювала близько року – десь на місцевому радіо. Не вилазить з телестудій експерт широкого профілю, вся професійна діяльність якого до захоплення телевізора обмежувалась посадою помічника нардепа. Маючи диплом істфаку цей телебалакун намагався дискутувати зі мною на суто технічну тему. Чи є я експертом з усіх технічних питань на світі? Ні. Але диплом технічного вузу й досвід роботи на реальних виробництвах привчає людину дивитися на речі дещо глибше й під іншим кутом зору. На жаль, технарів в наших медіа критично мало. Й не тому, що їхня думка не важлива, а тому, що медіа рулять техноневігласи. Здебільшого це – гуманітарії, відсотків на 80 з дипломами журфаку, решта – філософи, Історики й просто балакуни без освіти. Тому й співрозмовників вони запрошують з кола їм подібних. Фактично маємо в студії двох домогосподарок, які намагаються обговорювати проблеми з точки зору чого завгодно: історії, філософії, політики, але не з точки зору реальної економіки, яка визначає все.
Розглянемо на свіжому прикладі із руйнуванням Каховської греблі.
На жаль, реакція на жахливу трагедію в українських медіа була ганебно непрофесійною. Все, що вдалось знайти - це звинувачення ворога за замовчуванням. Так, якщо гребля під їхнім контролем, значить й відповідальність за технічний стан – виключно на них. Але чи підривали вони греблю? Показово, що єдине технічне обґрунтування на користь цієї версії навів західний автор – австрійський військовий експерт Том Купер. Він пояснив – з картинками для гуманітаріїв та домогосподарок – таку споруду не можна зруйнувати обстрілом української артилерії чи ракет. Купер переконливий. Але хотілося б почути не військового експерта, а фахівця з гідротехнічних споруд.