May. 6th, 2022

don_katalan: (Default)
Нынешний этап войны против РФ я называю войной логистики. Это означает, что все, что необходимо для успешного ведения боевых действий — бойцы, вооружение и боеприпасы, горюче-смазочные материалы — должны оказывать там, где нужно, тогда, когда нужно, и в необходимом количестве.
Без помощи союзников мы смогли бы вести оборонительные бои, организованно отступая перед превосходящим противником. Но о наступательных действиях не было бы и речи: просто было бы нечем наступать. Не вижу оснований, почему наше военное командование, продемонстрировавшее блестящее умение обороняться, не способно организовать столь же эффективное наступление.
Но в войне логистики эффективность цивильной власти имеет не меньшее значение, чем самоотверженность военных. А вот здесь есть ряд вопросов.
Еще в первые дни войны писал и говорил о том, что все ресурсы, необходимые для войны, следует немедленно рассредоточить. Те же ГСМ развести по частных автозаправкам, по маленьким нефтебазам фермеров, лишь бы не хранить их в больших хранилищах, которые станут целью для ракетных атак рашистов.
Но это сделано не было. Почему? Полагаю, чиновникам не хотелось заморачиваться и брать на себя ответственность без команды сверху. Обратите внимание: наши военные побеждают агрессора именно за счет инициативы, за счет неформального взаимодействия с соседями по фронту. А вот гражданские начальники пока этим не блещут.
Война требует массы денег. Да, Запад нам активно помогает и в этом. Но есть сигналы, что наша кабминовская финансовая машина проворачивается слишком медленно, со скрипом, не адекватно вызовам войны.
Элементарный вопрос — налоги. Да, бюджет надо наполнять. Но не впадайте же в формализм и освободите от любых налогов тех, кто работает на оборону и на жизнеобеспечение страны! Пускай мелкий и средний бизнес изготавливает и закупает продукцию для фронта, кормит украинцев, предоставляет им необходимые услуги в условиях налоговых каникул. А с оптимизацией фискальной политики разберемся после победы.
И, наконец, собственно, логистика. Нужны нестандартные подходы, которые позволяют минимизировать потери на передвижении к фронтам. Здесь тоже должно работать разукрупнение — не колонны с техникой, которые засекаются врагом, а индивидуальные перевозки по меняющимся маршрутам, где это возможно. А значит, надо значительно активнее привлекать проверенных частных транспортников. И давать им право проявлять инициативу.
Заметьте, я сознательно не хочу критиковать правительство, обсасывать какие-то просчеты, которые подхватит вражеская пропаганда. Я хочу, чтобы исполнительная власть не стала нашим слабым звеном,
В целом, получается так. Политическое руководство Украины функционирует на «отлично» — антирашисткая коалиция в поддержку Украины создана и работает. Военачальники и военнослужащие четко выполняют задачу по обороне страны. А вот от правительства мы вправе ожидать более решительных, более нестандартных, более эффективных действий. Причем, немедленно!
(с) Alexandr Kochetkov
don_katalan: (Default)
Diana Makarova
Я, каже, воюю з першого дня, шо ви. Я, каже, з самого початку.
Ну, я давай перевіряти. А в якому батальйоні? А такого комбата знаєш? А цього? Ні, нікого не знає. Я тоді по розпіарених, найвідоміших іменах бригади, що в ДАП, що в Авдіївці, в Дебальцево. Не може ж не знати.
Ні, каже, не знаю.
Та де там, він навіть населених пунктів фронту не знає.
Я думаю, та що ж таке. Чи ти не казачок засланий, хлопче? І як тебе в біса перевірити в такому разі?
І раптом меня осяяло, і раптом я зрозуміла.
Чекай, кажу, друже, а ти з самого початку - це коли? З чотирнадцятого?
Та ні, каже. Я з самого початку війни, каже. З двадцять четвертого лютого, каже.
От тобі і здрасті.
І це на кожному кроці так. Для них війна почалась лише два місяці тому. Так цей хоч воює, і воює у дуже неприємному, гарячому місці. А інші, цивільні, хто зараз обдзвонює волонтерів і намагається дістати хоч щось для своїх близьких - вони навіть дивуються, коли я їм кажу, що війна почалась не двадцять четвертого лютого, в жодному разі! Війна почалась вісім років тому, друзі. Кажу я їм.
І мені б вклонитись низенько тим, хто вперше пішов воювати з кінця лютого 2022 року, а також їх сім'ям, які намагаються спорядити своїх близьких, і я таки вклоняюсь, я слухаю, як плачуть в трубку дружини, і моє серце плаче з ними - але.
Але!ExpandRead more... )
don_katalan: (Default)
При Порошенку (та і Зеленському), була популярна ідея, що "треба зробити з України вітрину процвітання", а особливо зі звільнених територій Донеччини.
типу, "окуповані люди побачать, що Україна це круто, це заможно, це процвітання, і самі захотять повернутись"
А Крим то взагалі, кримчани подивляться як все пиздато стало, піднімуть революцію (чи шо?)
Пасхавер розказував, Гордон, люди при владі, та в принципі всі говорящі голови. Це був практично повний суспільний консенсус. Хтось візьметься заперечити? Це ж типу очевидно: Україна цвіте, людішкі тянуться.
так і було зроблено. Ідея вітрини була впроваджена, "наскільки дозволяла фінансова можливість". Бюджет тріщав з натуги, вітрина будувалась.
слово - будівничим.
***
Тимофей Милованов
about 3 years ago
Де найбільша середня зарплата? В Києві, Одесі, Харкові, Дніпрі, чи Маріуполі? Відповідь: в Маріуполі. На другому місці Київ, на третьому Дніпро. Харків і Одеса ділять 4 та 5 місця
****
тут треба обовязково зауважити, що зроблено це було - шляхом штучних преференцій "крупному бізнесу" цього регіону. А саме Ахметову, Таруті, Новінському, Пінчуку і т.п.
А також, преференцій "простому народу" цих регіонів.
З 2005 року діє "Закон про престижність шахтарської праці", прийнятий при Ющенку з подачі Юлії Тимошенко. По цьому закону, всі ми трошки спонсоруємо всіх шахтарів України, якою б не була рентабельність і собівартість. Просто "щоб в людей була робота", "і вони полюблять Україну."ExpandRead more... )
don_katalan: (Default)
Костянтин Машовець
Я далёк от мысли о том, что до 9-го мая на фронте российско-украинской войны оперативная ситуация изменится кардинальным образом. Однако, несомненно, что изменение определённых тенденций, растянутых по времени, таки имеет место быть... Причём, на отдельных участках этой войны, изменения тактического масштаба вполне могут перерасти в изменения оперативно-тактического масштаба.
Судя по всему, командование войск противника после определённых колебаний и оценок обстановки решило поменять место приложений своих главных усилий на Донбассе... по крайней мере, на ряде отдельных участков так называемой "битвы за Донбасс".
Вот об этом сегодня и поговорим...
О том, что командование войск противника явно приняло решение "кое-что поменять" свидетельствую два очевидных факта:
- Смещение акцентации усилий Изюмской группировки войск противника на свой левый фланг...
- Резкая активизация группировки войск противника под условным названием Сватовско-Кременная... с одновременным наращиванием её боевого состава дополнительными силами и средствами.
Теперь немного детальнее...
Первые признаки того, что в "решительной битве за Донбасс" командование войск противника пытается внести изменения в свои планы появились ещё 4 дня назад, когда Изюмская группировка противника внезапно начала "тормозить" на своём правом фланге...
Взяв посёлок Заводы, войска противника постепенно, в ещё затухающем режиме предприняли несколько попыток прорваться в Великую Комышуваху... но после этого остановились и совершенно внезапно начали перегруппировку на этом участке...ExpandRead more... )
don_katalan: (Default)
Алі Татар-заде
тепер вже офіційно: моряков-срочніков флагмана "масква", які не знайдені ні серед мертвих ні серед живих, ні серед покалічених ні серед "пропавших без вести", МО РФ оголосила "беззвестно отсутствующим в воінской чясті". Тобто не компенсація, а дуля с маком. А будуть батьки вимахуватись - ще й дезертирство впаяють: від "беззвестно отсутствующего" до "самовольно отсуствующего" - один параграф
=====
Денис Казанский
У захоплених містах і селах окупанти одразу ж знімають таблички з українськими назвами і міняють їх на російські. Ще навіть мертвих з під завалів не встигли прибрати, але таблички вже замінили. Це зараз для них головне.
Цікаво, що там ніхто не каже, що «є справи важливіші» і «краще б роздали гроші пенсіонерам, ніж витрачатися на перейменування», як казали раніше противники декомунізації. Вони змінюють назви одразу, прямо під обстрілами, бо для них це справді принципово - знищити усе пов’язане з Україною.
Доходить до абсурду. На Донеччині селищу Нікольське окупанти хочуть повернути радянську назву Володарське.
Нікольське - це історична назва. Так село називалося за часів Російської імперії, бо там був розташований Свято-Нікольський храм. Після революціі село перейменували на честь більшовика Володарського (блядь, хто це взагалі?). А недавно, під час декомунізації райцентру знову повернули історичну назву.
Здавалося б, чим може не влаштувати росіян історична російська назва, пов’язана з православною церквою? Однак, виявилося - може. Вони реально знову перейменовують Нікольське на честь більшовика Володарського. Просто тупо назло Україні. Якийсь божевільний сюр.
Вони не знають, хто він такий і за що йому така честь. Не уявляють, як той Володарський виглядав взагалі. В них просто рефлекс. Якщо українці проти чогось - треба зробити навпаки.




=====ExpandRead more... )
don_katalan: (Default)
Zoya Kazanzhy
Колоніальна освіта – це коли ти з піною біля роту вбиваєшся за пам’ятники Булгакову, Толстому, Достоєвському, а прізвища Хвильовий, Курбас, Підмогильний, Зеров. Плужник навіть не чув. Ну, може чув, але хто вони, що робили, чим відомі – хто зна.
Це коли плутаєшся і час від часу розповідаєш про «велику вітчизняну», бо саме ця назва намертво вклеєна в мозок, а перед тим, як виправити себе і промовити «Друга світова», робиш паузу, згадуючи.
Це коли кажеш «Прибалтика», «Киргизія», «Молдавія» замість - країни Балтії, Киргизстан, Молдова.
Це коли вперше, і зовсім недавно почув географічну назву Сандармох, і поки не загуглив, що то таке і з чим його їдять. Або не чув. І нічого про той Сандармох не знаєш.
Невідомо точно, скільки було репресовано української інтелігенції у часи сталінських репресій періоду Розстріляного відродження. Деякі дані свідчать про знищення близько 30 000 осіб.
ТРИДЦЯТЬ ТИСЯЧ, вдумайтеся в цю страшну цифру! Було страчено цвіт української нації. Письменники, художники, лірники, кобзарі (розстріляного з’їзду кобзарів не було, то легенда, але це не заважало нищити кобзарів по всій країні), кінематографісти, режисери, актори, драматурги, журналісти, публіцисти, перекладачі, літературознавці, сценаристи…
В 1930 році друкувалися 259 українських письменників, а вже після 1938 року — лише 36! Із 223 письменників - 192 були репресованими (розстріляними чи засланими в табори з можливим подальшим розстрілом чи смертю), 16 — зникли безвісти, 8 — вчинили самогубство.ExpandRead more... )
Alexandr Kochetkov · ДАВАЙТЕ РАССТАВИМ ТОЧКИ НАД “І”
Война — чрезвычайно сложный многофакторный процесс, тем более, война против превосходящего противника, ядерной державы. И здесь многое идет не по плану, тем более, не по нашим пусть и самым искренним желаниям. В войне неизбежны просчеты, ошибки, неудачи, предательства. Неизбежны тяжелые потери, часть которых, наверное, можно было бы избежать.ExpandRead more... )

Profile

don_katalan: (Default)
don_katalan

September 2025

S M T W T F S
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 222324252627
282930    

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

Expand All Cut TagsCollapse All Cut Tags
Page generated Sep. 23rd, 2025 03:43 am
Powered by Dreamwidth Studios