![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Томос є. Час захистити національний спадок
Jan. 5th, 2019 07:55 pmТомос дає колосальні можливості. З ним варто нас усіх привітати, але він не є гарантією від лих і панацеєю від бід у релігійно-культурній сфері. І катастрофа для ідентичності у післятомосовий період станеться, якщо продовжиться розруха в питаннях культурної спадщини і духовності.
Игорь Луценко
, народный депутат
Що я маю на увазі, що за розруха?
Річ у тім, що стараннями росіян з відповідних служб і їх друзів в Україні на високих посадах московській церкві було віддано ледь не 90% старовинного національного спадку України, котрий у подальшому зазнав руйнувань і наруги.
На моєму депутатському столі на момент написання цих рядків лежить купа в більш ніж 600 сторінок відповідей на мій запит від різних органів влади. І ця купа весь час зростає, бо надходять нові і нові відомості. Нещодавно я надіслав запит – яке майно і коли було передано громадам УПЦ МП?
Відповідь була вражаючою – сотні старовинних храмів, по усіх без винятку областях України. Значна частка цих храмів – визначні і дуже визначні пам’ятки. По суті, ледь не всю українську церковну старовину, за моїм попереднім аналізом, до 90%, було передано священикам російської церкви. По суті, Росія, котра має де-факто свою церкву за частину держави, створила в Україні найбільшу церковну структуру за рахунок самої України. Це насправді була безпрецедентна величезна приватизація українського національного спадку.
Що далі сталося? Священики УПЦ-РПЦ, будучи переконані, що це майно їм буде належали вічно, нищили цей спадок. Пам’ятки перебудовувалися, українські старовинні фрески в храмах перефарбовувалися в сучасні російського стилю малюнки тощо. Все робилося для того, щоб пам’ятки було якомога зручніше експлуатувати. Приміром, у храми 17-го сторіччя встановлювали батареї опалення – звісно, зі шкодою для автентичного вигляду. Або у Києво-Печерській Лаврі( Read more... )
Игорь Луценко, народный депутат
Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської лаври
Що я маю на увазі, що за розруха?
Річ у тім, що стараннями росіян з відповідних служб і їх друзів в Україні на високих посадах московській церкві було віддано ледь не 90% старовинного національного спадку України, котрий у подальшому зазнав руйнувань і наруги.
На моєму депутатському столі на момент написання цих рядків лежить купа в більш ніж 600 сторінок відповідей на мій запит від різних органів влади. І ця купа весь час зростає, бо надходять нові і нові відомості. Нещодавно я надіслав запит – яке майно і коли було передано громадам УПЦ МП?
Відповідь була вражаючою – сотні старовинних храмів, по усіх без винятку областях України. Значна частка цих храмів – визначні і дуже визначні пам’ятки. По суті, ледь не всю українську церковну старовину, за моїм попереднім аналізом, до 90%, було передано священикам російської церкви. По суті, Росія, котра має де-факто свою церкву за частину держави, створила в Україні найбільшу церковну структуру за рахунок самої України. Це насправді була безпрецедентна величезна приватизація українського національного спадку.
Що далі сталося? Священики УПЦ-РПЦ, будучи переконані, що це майно їм буде належали вічно, нищили цей спадок. Пам’ятки перебудовувалися, українські старовинні фрески в храмах перефарбовувалися в сучасні російського стилю малюнки тощо. Все робилося для того, щоб пам’ятки було якомога зручніше експлуатувати. Приміром, у храми 17-го сторіччя встановлювали батареї опалення – звісно, зі шкодою для автентичного вигляду. Або у Києво-Печерській Лаврі( Read more... )