О военном положении на свежую голову

Alexandr Kochetkov
А теперь давайте разберемся, что это было.
Морской инцидент с недоимперией был неизбежен. Его программировала никакая позиция нашей власти в Азовском море — начиная с игнорирования Крымского моста и заканчивая досмотром украинских судов российскими пограничниками. Причем, позиция РФ была известна: вы перекрыли нам воду в Крым, мы перекроем ваши порты на Азове.
На серьезную эскалацию, при всей проявленной агрессивности России, эпизод не тянет — и потому, что в нем участвовали, в основном, пограничники, и потому, что наши суда не вели ответный огонь.
Чистое вранье заявления, что, мол, РФ, впервые не скрываясь, напала на наших военных. Артиллерийские обстрелы украинских войск в южном котле в 2014 году, которые РФ вела со своей территории — это безусловный акт агрессии. Кстати, контрбатарейные радары США передавали нам именно для фиксации, что огонь велся с территории РФ.
Военное положение (ВП), предложенное Президентом Порошенко, не содержало и не содержит НИКАКИХ действий, направленных ПРОТИВ агрессора. Это ВП вообще не предусматривает военных действий — полный абсурд и профанация (Россия у нас что, стихийное бедствие что ли?)! Зато( Read more... )

Но эта откровенная неудача Порошенко с его авантюрой вовсе не означает, что можно расслабиться. ПАПу некуда деваться из колеи, протоптанном для него Медведчуком. Поэтому нам следует ждать той самой сухопутной провокации, которая запускает ВП. И уже очевидно, что мирными и бескровными грядущие выборы не будут. А финансовый сектор уже заштормило.

Симулякр конфедерації

Сталінська конституційна реформа 1944-го та її наслідки для України:
В імперській Росії, яка існувала під назвою Союз Радянських Соціалістичних Республік, форма і суть Основного закону мусили бути протилежними. Найдемократичніша у світі Конституція СРСР 1936 року стала прикриттям «Великого терору». Здійснена у 1944-му її реформа перетворила «непорушний союз вільних республік» (як співалося в державному гімні) мало не на конфедерацію. Знаменно, що в епіцентрі реформи опинилася Україна. Погляньмо, якими виявилися реальні наслідки цього сталінського симулякру.( Read more... )

ВР внесла дві додаткові статті до Конституції СРСР. У ст. 18-а проголошувалося: «Кожна союзна республіка має право вступати у прямі зносини з іноземними державами, укладати з ними угоди та обмінюватися дипломатичними і консульськими представництвами». Ст. 18-б стверджувала: «Кожна союзна республіка має свої збройні формування».( Read more... )

Під час розгляду питання про членів — засновників ООН голова радянської делегації Андрєй Ґромико запропонував включити до їх складу не тільки Радянський Союз, а всі 16 союзних республік. Ось коли проявилася мета конституційної реформи в СРСР.( Read more... )

На Ялтинській конференції керівників трьох союзних держав (4–11 лютого 1945 року) Сталін «дотиснув» Рузвельта й Черчилля, змусивши їх погодитися з набуттям Радянським Союзом трьох голосів у Генеральній Асамблеї ООН (враховуючи голоси України та Білорусії) і з правом вето для постійних членів Ради Безпеки в усіх випадках. 26 червня 1945-го СРСР, УРСР і БРСР було запрошено для підписання Статуту ООН, а 24 жовтня на конференції в Сан-Франциско документ було ратифіковано.

Внутрішньополітичні цілі конституційної реформи( Read more... )