Австрійскій Ґєнштабъ все ще має купу завдань

Алі Татар-заде
сто років минуло, а Австрійскій Ґєнштабъ все ще має купу завдань. Розпускати його зарано.
Треба прідумать мови пригноблених народів екс-РСФСР, видумать їх культуру і музику, пєрєпісать на колєнкє історію заселених ними губерній та заслати все це за лінію фронту.
Все, як минулого разу. Тільки фронт пролягає далеко східніше. ( Read more... )

Кримська мова - це континуум мов і говірок, якими розмовляли чи розмовляють 5 етносів

Алі Татар-заде

У текстах я часто вживаю термін "кримська мова". Оскільки це іноді викликає питання, маю час та натхнення пояснити, чому мною обрана саме ця термінологія.
У короткому визначенні, це мова кримських народів - не всіх, але більшості з них, насамперед корінних.
Мова кримських татар поділяється на три великих діалекта - шивєси. Це степовий (чьоль шивеси, карачьоль шиве), який охоплює пустельну північ, а колись був розповсюджений від Одеси до Маріуполя. Середньої полоси (орта-йолак шивеси) - мова передгірря від західного до східного берегів Чорного моря. І південнобережний діалект (яли бою шивеси), на якому колись розмовляли мешканці сьогоднішньої "курортної полоси".
Ці мови порівняно віднедавна творять єдиний прострово-часовий та мовний континуум.
1) В ранні часи Кримського ханства, коли півострів був тісно пов'язаний з материковими Малою та Великою Ногайською ордою, Астраханським ханством, а пізніше з сучасними материково-українськими землями (Джамбуйлук, Єничкуль, Єдисан, Буджак) - це був найпоширеніший койне, на якому розумілись поміж собою ногайці, народи Кавказу, Криму та усього Північного Причорномор'я.
2) Згодом, в наслідок турецького захоплення Південого Берегу, в майбутній "курортній" зоні зформувався діалект яли-бою (узбережжя), в якому значний вплив відіграли турецькі традиції діловодства, поезії і писемності, у свою чергу залежні від арабської та особливо перської літературних традицій.( Read more... )