Ідіоти чи ні "корисні ідіоти" кремля?

з часів Сталіна повелося кликати прихільників Кремля на Заході "корисними ідіотами". В цю фразу вкладено все презирство типового росіянця до "тупих" європейців і американців. Презирство, однак, іншого гатунку, ніж до власних рабів-підніжок, бо ті взагалі йдуть за грязь.
Проте, як не дивно, більшість з отак названих, хоча, можливо, і є "корисними", але не "ідіотами". Вони чудово знають, чого хочуть. І це від Леніна-Сталіна до теперішнього путлера.
Вони хочуть від кремлівського вождя кожен по своє. Літератори, картярські боржники, підбанкрутілі шахраї, політики маргінезу або близькі до аутсайду, в наш час до них додалися чисельні рірайтери, торгові посередники, які тим чи іншим боком пов'язані з рускім міром та його невід'ємною частиною - рускою мафією.
Хтось тупо хоче грошів. Хтось чекає слави, хтось комфорту, хтось скандала - але грошів також. Як казав македонський цар, "мул вантажений золотом візьме штурмом будь-яку фортецю". Бачили такий образ - багатій кутить в ресторані? Навколо одразу набивається купа куртизанок, мужиков в армяках, продажних підхлебал і кого тільки ні. Роман Достоєвського в мініатюрі, і вранці по закінченні асигнацій все це щезне без зазріння совісті.
Але гірші не вони. А ті, хто дійсно знає, чого хоче від путлера та системи яку той реанімує.( Read more... )

Кримчани - це переконані опортунисти

Алі Татар-заде
На початку енергетичного бойкоту кримнаші любили вихвалятись: "А в нас нічого не виключають", і далі йшло пояснення про приблатненість будинку, перелік відомих в республіці сусідів або стратегично приблатнених об'єктів, які знаходяться на одній з ними лінії.
При цьому обличчя ставало масляним, а в очах читався вираз, який власник вважав спокійною гордістю за досягнутий соціальний статус.
Це було тим більше дивно, що кримнаш міг прибрехати - насправді світло в нього вимикали, але він подумки був із великими блатними своєї республіки і на людях робив вигляд, що в нього все благополучно.( Read more... )

Ніколи не замислювались, чому йде настільки вперта боротьба за одноязьічіє? Підкреслю: не за панування, навіть, не домінування однієї мови - а за те, щоб всі навколо тупо не знали мов інших народів.
Насамперед, це в прямих інтересах цензури. Кожна мова, якою просто вміють читати окрім титульної - це навантаження на апарат цензури, це його практично подвієння. А три-чотири мови роблять ситуацію такою, що цензура і інформаційна поліція просто не встигають за процесами і завжди залишаються на пару кроків позаду.
У мене все.

А был ли мальчик?

Константин Машовец
Фестиваль идиотов...
или про возможный дефицит хлора в Ростовской области...
Я насчёт... не то "троянцев", не то "тройников"...
По некоторым сведениям, никаких "боёв" и "штурмов"" там не было...
"Белому" (это такой местный альфа-самец из "Трои")...
популярно объяснили... "что может быть..."
и он что бы избежать "жертв среди личного состава"...
сдался сам и сдал свою "грозную" роту в количестве
не то 18, не то 20 человек...
на разборки более увесистым приматам из "дырявого стада"...
На этом инцидент был исчерпан ...( Read more... )

Якою була українська 400 років тому

Originally poste at Якою була українська 400 років тому

Що ми знаємо про українську мову? Вона гарна, мелодійна. Перші літературні твори співочою, солов’їною були написані Шевченком («Кобзар» 1840 року) та Котляревським («Енеїда» 1798 року). А де більш ранні твори? Їх не було чи їх знищили? Ворожа пропаганда говорить, що до 19-го століття української мови взагалі не існувало або ж вона є діалектом слов’янської чи російської мови.

Всі літописи, діловодство, листування, викладання велися церковно-слов’янською, яка фонетично та граматично далека від української мови. Ця офіційна мова церкви, нав’язана, так званими «просвітителями», Кирилом та Мефодієм, була чужа народу. В ортодоксальному середовищі церковно-слов’янська була аналогом «мертвої» латинської мови католицького світу, яка не мала народу носія і була мовою освіти, науки та літератури. Тому ми зараз і читаємо літописи, наукові та художні твори середньовіччя малозрозумілою, штучною і схожою на російську мовою.Яскравим прикладом є «Граматика» Мелетія Смотрицького видана в 1619 році друкарнею Віденського братства. Ця книга лягла в основу «Російської граматики» Михайла Ломоносова.

( Read more... )