Ali Tatar-zade
Сталіністи - це не міф, а соціально-класова реальність. Спілкувався з однією родиною, яка приїхала колись в Крим з глибин необ'ятної Азіопи.
Там, де жив їх род, були тайга з болотом. Здавалося б, живи собі радій, але спомини про той період - це спомини про невимовні страждання, якими діди й прадіди добували собі насущне м'ясо в багатої природи.
Життя змінилось одного чудового дня, коли в тій забутій богом і чортами лісовій країні завезли зеків. Дуже багато зеків. Цілий рік місцевим мешканцям була робота - допомагати взводити паркани, рити остроги, обносити дротом майбутню зону. Зеки виконували найбруднішу роботу, а місцеві - більш почесну.
А потім усіх від мала до велика набрали в адміністрацію, яка обслуговує растучий лагєрь. Мужикі - вертухаями, помічниками вертухаїв, водіями. Жінки - машинистками, продавщицями, поварихами.
Навколо зони зрастали цілі міста - вони складались з персоналу зони, членів їх родин, а також зеків на умовно-звільнених поселеннях. Теріторію віднесли до якогось типу, де за все платили длінним рублєм, за важкі умови. Всім крім зеків, звичайно.( Read more... )
І вони цілком ідейно живуть сподіванням, що все це коли-небудь повернеться. Для них Сталін - справді бог, а той бог якому вони зараз моляться - тільки його заступник. Вони чекають, коли ж, коли ж вже знову.
Сталіністи - це не міф, а соціально-класова реальність. Спілкувався з однією родиною, яка приїхала колись в Крим з глибин необ'ятної Азіопи.
Там, де жив їх род, були тайга з болотом. Здавалося б, живи собі радій, але спомини про той період - це спомини про невимовні страждання, якими діди й прадіди добували собі насущне м'ясо в багатої природи.
Життя змінилось одного чудового дня, коли в тій забутій богом і чортами лісовій країні завезли зеків. Дуже багато зеків. Цілий рік місцевим мешканцям була робота - допомагати взводити паркани, рити остроги, обносити дротом майбутню зону. Зеки виконували найбруднішу роботу, а місцеві - більш почесну.
А потім усіх від мала до велика набрали в адміністрацію, яка обслуговує растучий лагєрь. Мужикі - вертухаями, помічниками вертухаїв, водіями. Жінки - машинистками, продавщицями, поварихами.
Навколо зони зрастали цілі міста - вони складались з персоналу зони, членів їх родин, а також зеків на умовно-звільнених поселеннях. Теріторію віднесли до якогось типу, де за все платили длінним рублєм, за важкі умови. Всім крім зеків, звичайно.( Read more... )
І вони цілком ідейно живуть сподіванням, що все це коли-небудь повернеться. Для них Сталін - справді бог, а той бог якому вони зараз моляться - тільки його заступник. Вони чекають, коли ж, коли ж вже знову.