![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Originally posted by v_n_zb at Стенограмма Заседания СовБеза ООН по Украине /Впечатлительным просьба не читать/
Jan. 27th, 2015
Оскільки народ посилено обговорює ідею введення воєнного стану, а оточення Порошенка не менш завзято переконує народ у неприпустимості такого кроку (мовляв, у такому разі МВФ не видасть черговий кредит), не можу не вставити й свої п’ять копійок під рубрикою «Ліквідація неписьменності».
Між введенням воєнного стану та кредитами МВФ чи одержанням воєнно-технічної допомоги з-за кордону немає жодного зв'язку. Аб-со-лют-но. Воєнний стан - це правовий режим і не більш того (при цьому треба розрізняти воєнний стан і оголошення війни - між ними також нема нічого спільного окрім, хіба, процедури проголошення).
Воєнний стан означає, що, по-перше, у державі запроваджуються механізми управління, необхідні для організації ефективного усунення загроз національній безпеці - наприклад, створюється єдиний центр керування військами на чолі з начальником Генерального Штабу, спрощується процедура закупівлі товарів і послуг для потреб збройних сил та інших військових формувань, може бути оголошена мобілізація, а на звільнених територіях, де розбіглись проросійські органи місцевого самоврядування, може бути введена військова адміністрація.
До речі, та ж мобілізація може бути оголошена тільки в разі введення воєнного стану. Цитую п.20 ч.1 ст. 106 Конституції України: Президент України «приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України». Тобто, мобілізація напряму пов’язана з введенням воєнного стану. І це логічно, оскільки мобілізація допускається лише в разі загрози нападу або іншої небезпеки державному суверенітету. Але якщо така загроза є, то перший обов’язок Президента – негайно запровадити відповідний правовий режим, що йменується воєнним станом. Через це Указ Президента України від 14.01.2014 №15/2015 про оголошення часткової мобілізації без введення воєнного стану – це, насправді, підстава не для мобілізації, а для імпічменту.
По-друге, воєнний стан означає можливість законного обмеження прав і свобод громадян та тимчасовий відступ від положень Конвенції з прав і основоположних свобод людини. Підкреслюю – не обмеження прав і свобод, а можливість такого обмеження у разі необхідності вжити термінові заходи, спрямовані на забезпечення національної безпеки.
Наприклад, можна без рішення суду вилучати у громадян та підприємств для потреб оборони автомобілі, інше майно з наступним (після припинення воєнного стану) відшкодуванням вартості. За потреби влада може обмежити пересування певними територіями, ввести комендантську годину чи здійснювати без рішення суду довготривале (понад 72 години) затримання осіб, що підозрюються в скоєнні злочинів.
Читати далі
Між введенням воєнного стану та кредитами МВФ чи одержанням воєнно-технічної допомоги з-за кордону немає жодного зв'язку. Аб-со-лют-но. Воєнний стан - це правовий режим і не більш того (при цьому треба розрізняти воєнний стан і оголошення війни - між ними також нема нічого спільного окрім, хіба, процедури проголошення).
Воєнний стан означає, що, по-перше, у державі запроваджуються механізми управління, необхідні для організації ефективного усунення загроз національній безпеці - наприклад, створюється єдиний центр керування військами на чолі з начальником Генерального Штабу, спрощується процедура закупівлі товарів і послуг для потреб збройних сил та інших військових формувань, може бути оголошена мобілізація, а на звільнених територіях, де розбіглись проросійські органи місцевого самоврядування, може бути введена військова адміністрація.
До речі, та ж мобілізація може бути оголошена тільки в разі введення воєнного стану. Цитую п.20 ч.1 ст. 106 Конституції України: Президент України «приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України». Тобто, мобілізація напряму пов’язана з введенням воєнного стану. І це логічно, оскільки мобілізація допускається лише в разі загрози нападу або іншої небезпеки державному суверенітету. Але якщо така загроза є, то перший обов’язок Президента – негайно запровадити відповідний правовий режим, що йменується воєнним станом. Через це Указ Президента України від 14.01.2014 №15/2015 про оголошення часткової мобілізації без введення воєнного стану – це, насправді, підстава не для мобілізації, а для імпічменту.
По-друге, воєнний стан означає можливість законного обмеження прав і свобод громадян та тимчасовий відступ від положень Конвенції з прав і основоположних свобод людини. Підкреслюю – не обмеження прав і свобод, а можливість такого обмеження у разі необхідності вжити термінові заходи, спрямовані на забезпечення національної безпеки.
Наприклад, можна без рішення суду вилучати у громадян та підприємств для потреб оборони автомобілі, інше майно з наступним (після припинення воєнного стану) відшкодуванням вартості. За потреби влада може обмежити пересування певними територіями, ввести комендантську годину чи здійснювати без рішення суду довготривале (понад 72 години) затримання осіб, що підозрюються в скоєнні злочинів.
Читати далі