Человек не терпит насилия!: Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фей

Вдруг вспомнил, захотел перечитать и при "лежащем" ОРД не смог найти. Так что пока ОРД доступен, перепощу себе:

=============

Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фейлетони

19.11.2007

 
 
Від автора
 
Нехай всі кари небесні впадуть на голову того негідника, який насмілиться стверджувати, що життя в Україні сіре, похмуре й безрадісне. Геть смуток! –  Варто лише зрання подивитися на вгодовані мармизи народних обранців чи послухати белькотіння чергового Генерального прокурора, і приступи сміху гарантовані аж до вечора. І так щоразу, бо як не день, так чергова циркова реприза: то міністр фінансів про здешевлення капусти розповідає, то Президент, мов лайно, в ополонці плаває. А тут ще й кандидат у міністри внутрішніх справ повадився публічно сечу на аналіз здавати…
 
Друже, озирнися навколо, і ти побачиш, що в житті немає місця суму. Навіть якщо хочеться вити від безвихіддя чи взяти пляшку з „коктейлем Молотова” і навідатися до Печерського райсуду. Бо сприймати українське сьогодення серйозно не можна навіть з суто медичних міркувань. Не кажучи вже про історичні. То деінде люди, сміючись, розстаються зі своїм темним минулим. А у нас – зі сміхом вступають у темне майбутнє. Якщо ж стане зовсім млосно на душі, якщо на тебе накотиться хвиля песимізму, то пригадай, що оптимісти відрізняються від песимістів лише датою кінця світу.
 
( Read more... )

Завжди з тобою, Володимир Бойко
Человек не терпит насилия!: Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фейлетони

Человек не терпит насилия!: Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фей

Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фейлетони - 2

22.11.2007 17:22
 
 
Неспростовний доказ
 
Доки політично стурбовані громадяни сперечаються, чи є справжніми записи розмов, колись зроблені в кабінеті Президента України Леоніда Кучми, доки черговий Генеральний прокурор збирає гроші на чергову експертизу „плівочок”, мусимо відповідально заявити – ніякої експертизи не потрібно. Бо ще в 2003 році з Запоріжжя абсолютно безкоштовно надійшло підтвердження того, що записи є справжніми, а вміщені на них розмови повністю відповідають дійсності.
 
Строго кажучи, випробуванню на автентичність була піддана не вся фонотека колишнього майора Держохорони Миколи Мельниченка, а лише один епізод. Але цінність висновку надає та обставина, що його достеменність була підтверджена суддею,  навіть не просто суддею, а головою Апеляційного суду Запорізької області, у присутності співробітника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Власне, мова йде про той сюжет, де персонаж з голосом, ну дуже схожим на голос Кучми, дає оцінку українським суддям, кажучи, що: „суддів, блядь, набрали, ну вони й подонкі”.
 ( Read more... )

Зі стіни на відвідувачів дивився глянцевий Президент і лагідно так, по-батьківському, всміхався,  наче хотів сказати: “Ну, переконалися? А я що казав? – Подонкі, бля”.
Человек не терпит насилия!: Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фейлетони - 2

Человек не терпит насилия!: Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фей

Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фейлетони - 3

30.11.2007 2:34 | 0 комментариев | сигналы
Подвиг прокурора

Перше грудня – це такий день, коли законослухняним громадянам України краще взагалі не виходити з дому. А якщо вже трапляється невідкладна потреба покинути родинне вогнище, то пересуватися по вулицях треба дрібними пробіжками, притискуючися до дерев і парканів, наче у випадку штормового попередження чи наближення торнадо. Втім, природні катаклізми тут ні до чого, оскільки стихійне лихо має виключно рукотворний характер. У цей десь своє професійне свято відзначає совість нації, її найчесніші та найсумлінніші люди – працівники органів прокуратури. І тому пересічний громадянин, якого доля не обласкала погонами державного радника юстиції, сильно ризикує потрапити під колеса якогось „Мерседеса” з п’яним прокурором за кермом.

Багато років поспіль у перший день зими автор цих рядків поздоровляє пегасів своєї Музи – генеральних і просто прокурорів, їхніх заступників, помічників, начальників відділів і управлінь, слідчих та інших богообранців, пойменованих у статті 56 Закону України „Про прокуратуру”. Одним словом — усіх своїх годувальників, що не дають журналістові вмерти з голоду, щоденно підкидаючи сюжети для статей, фейлетонів, памфлетів і навіть книжок. Тож, виконуючи свій журналістський обов’язок, розповімо читачеві про подвиг, який у жовтні 2004 року скоїв колишній прокурор Печерського району міста Києва Анатолій Григорович Василевський.
( Read more... )

Зі святом Вас, Анатолію Григоровичу!
Человек не терпит насилия!: Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фейлетони - 3

Человек не терпит насилия!: Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фей

Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фейлетони - 4

03.12.2007 23:10 | 0 комментариев | сигналы

 
  
Борці з голодом
 
 
 
Чисто конкретна партія
 
Чого-чого, а видовищ у Донецьку в 2003 році вистачало — то Вірка Сердючка приїде дутим бюстом хизуватися, то губернатор Анатолій Близнюк в Облдержадміністрації журналістів на так званий “політдень” збере. Причому, якщо за те, щоби послухати заяложені жарти Сердючки треба було ще й гроші платити, отримувати насолоду від усної творчості Анатолія Михайловича шанувальники гумору та сатири могли абсолютно безкоштовно. Отже, з видовищами в Донецьку проблем не було. Ось тільки з хлібом виходило трохи гірше.
 ( Read more... )

Человек не терпит насилия!: Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фейлетони - 4

Человек не терпит насилия!: Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фей

Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фейлетони-5

05.12.2007 17:14
Явка з повинною

У середу, 26 жовтня 2005 року, у редакцію Інформаційного агентства „Обозреватель” зателефонував слідчий з особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури міста Києва Віталій Григорів. Предметом „особливо важливою справи” виявився автор „Обозу” Володимир Бойко, себто я, якого пан слідчий терміново запрошував до себе.

За півгодини телефоную в столичну прокуратуру за залишеним номером. Віталій Богданович безмежно щасливий і радісним голосом просить на завтра приїхати до нього, щоби вирішити питання про порушення проти мене кримінальної справи. Почувши регіт у слухавці, слідчий з особливо важливих справ починає усвідомлювати, в яку халепу він встряв.
( Read more... )

Человек не терпит насилия!: Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фейлетони-5

Человек не терпит насилия!: Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фей

Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фейлетони - 6

10.12.2007 4:30


Смерть браконьєра

 „Чи був покійний моральною людиною?” – питався Остап Бендер у жалобній промові над могилою Михайла Самуелійовича Паніковського, людини без паспорта. І сам же відповідав: „Ні, покійний не був моральною людиною”.

19 січня 2007 року на харківському цвинтарі над могилою Євгенія Петровича Кушнарьова — колишнього мера Харкова, екс-губернатора Харківської області та екс-керівника Адміністрації Президента Кучми, народного депутата України й голови комітету Верховної Ради з питань правової політики — лунали інші промови. Говорили про великого патріота України, що являв собою взірець законослухняності та відданого служіння своєму народові. Говорили й заяложену фразу про підступну смерть, яка забирає найкращих. Про вічну пам’ять у серцях вдячних харків’ян і всього прогресивного людства. Про гаряче серце, яке перестало битися в палаті інтенсивної терапії Центральної районної лікарні Ізюмського району Харківської області. А потім вбиті горем друзі небіжчика з гамором попрямували до накритих столів, де „за слов’янським звичаєм” пом’янули свого дурисвіта, що на 56-му році життя отримав у бочину свинцеву кулю 30-го калібру, яка валить на смерть дикого вепра з першого ж пострілу.  І там, підігріті улюбленим напоєм „великого громадянина й патріота”, розказували один одному іншу історію. Про те, як Євгеній Петрович поїхав з друзями полювати на кабана.

Ну, „полювання” – це по-їхньому. По-нашому це називається браконьєрством, бо свинець у нутрощі Кушнарьов отримав у вівторок 16 січня 2007 року, коли мисливський сезон в Україні давно був вже закритий і отримувати радість від вбивства живої істоти дозволялося хіба що при вигляді зайця. Та й то – по вихідних днях. Але „робочий день” – це для „слуг народу” поняття туманне. Бо в них не життя, а суцільне свято. Тож і поїхав Кушнарьов з друзями „відтягнутися” в село Червоний Шахтар, що за тридцять п’ять кілометрів від райцентру Ізюм на Харківщині. Місцинка ця славиться навколишніми мисливськими угіддями „Гай”, власниками яких є директор Харківського заводу „Точприлад” Валерій Завальний, колишній начальник обласного управління Міністерства з надзвичайних ситуацій Олександр Саєнко та харківський підприємець Василь Луценко.  А також – дачею Завального, яку аборигени називають „генеральським будинком”. На цій дачі покійний і „відтягувався” разом з сином хазяїна Дмитром Завальним, народним депутатом України Дмитром Шанцевим і власником угідь Василем Луценком. Коли ж сидіти в хаті набридло, царствені особи вирішили порозважатися на природі – постріляти кабанчика.
( Read more... )

Человек не терпит насилия!: Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фейлетони - 6

Человек не терпит насилия!: Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фей

Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фейлетони - 7

25.12.2007 2:11

 
 
 
Чорні „дірки” Донбасу
 
“Ну, за свободу слова!” – Дімка натренованим рухом перекинув у себе чарку “Мягкова”, загризнув свіженьким помідором і с сумнівом подивився на моє взуття: “Ти що, не міг знайти якісь драні кеди? Хіба безробітний буде вештатися у фірмових кросівках? Ти їх хоч у багнюці вимаж, чи що”. Дімич підвівся й глянув на годинник: “Ну що, вже час. З тобою я, сам розумієш, не піду – мене там кожен собака знає, але попрошу зараз роботягу зі своїх, щоби він тебе провів та все показав. Ти вже як не будь з ним потім за це розрахуєшся – пляшки буде достатньо. І ще – борони тебе Боже говорити по-українському, краще вже мовчи, бо якщо узнають, що ти з газети – голову точно відіб’ють”.  Я кивнув, накинув запропоновану тілогрійку, розпихав по кишенях диктофон і фотоапарат та в супроводі перемазаного вугіллям гіда відправився влаштовуватися на роботу на нелегальну шахту. На вулиці був вересень 2003 року.
 
З історії питання
 
Чи не найулюбленішою темою донецьких журналістів з кінця 1990-х років були оповідання про зголоднілих шахтарів, які з ризиком попастися на очі правоохоронцям відривають закинуті шахти та довбають дідівськими методами вугілля. У пресі час від часу з’являлися жалісні статті про те, як чергова шахтарська родина вирила в городі “копанку”, де діти й дорослі колупають вугілля з тим, щоби не замерзнути взимку. А прокурори та міліцейські начальники майже після кожної такої публікації на прес-конференціях розповідали, як вони ловили тих “копачів”, що з державних надр потягнули три відра вугілля.
 
Обізнаний народ над тими статтями сміявся, з прес-конференцій просто реготав, але щоби достеменно розібратися в ситуації треба було знайти надійне джерело інформації. Така нагода трапилася, як завжди, випадково, коли якось у гості завітав Дімка – давній приятель з шахтарського містечка Торез, з яким ми не бачилися вже роки три. Дімичу завжди від мене було щось потрібно, але за багато років нашого знайомства я вже звик до його невгамовної енергії та здатності перекладати свої проблеми на плечі знайомих. Цього разу він шукав старі маркшейдерські карти трикутника Шахтарськ-Торез-Сніжне й сподівався через мене достатися до архівів. Допомогти гостеві я нічим не міг, та, по правді кажучи, не дуже й хотілося, але розказані Дімичем подробиці його нової роботи не могли не зацікавити. Дімка влаштувався в Торезі управляючим на нелегальну шахту.
 ( Read more... )

 (далі буде)
Человек не терпит насилия!: Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фейлетони - 7

Человек не терпит насилия!: Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фей

Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фейлетони - 8

26.12.2007 1:00
 
 
 
Чорні „дірки” Донбасу (продовження)
 
А воно ж таке тверде …   
 
Середня продуктивність звичайної “дірки” – 10 тонн вугілля на добу.
 
 

10-12 тонн вугілля на добу – така продуктивність середньої “дірки”
 
Робота йде, як правило цілодобово, під землею знаходиться три людини (той, що працює відбійним молотком, і двоє, які відкидають вугілля та засипають його у вагонетку) і одна людина перебуває на поверхні: слідкує за компресором, витягує лебідкою вагонетку або корито з вугіллям на поверхню, просіює видобуте. Одна зміна може працювати вісім годин, а може й дванадцять – це вирішують самі шахтарі, які отримують зарплатню від кількості видобутого.
 
Якщо з якихось причин не можна підігнати до “дірки” компресор, вугілля довбається вручну – “пікою”, привареним до палі вістрям відбійного молотка, по якій б’ється кувалдою, або “клюваком”.
 
 

Ручний видобуток  – це екзотика навіть на нелегальних шахтах
 
Якщо ж хазяїн прагне мінімальних витрат, то вугілля “палиться” за допомогою вибухівки. Зі слів самих шахтарів, міліція Тореза налагодила безперебійне постачання амоніту та детонаторів на свої “дірки”, завдяки чому собівартість “ментовського” вугілля в окрузі найнижча. Після вибуху в “дірку” опускаються шахтарі, відколоті шматки вугілля піднімають на поверхню й закладають нову партію вибухівки – дешево й сердито.  
 ( Read more... )

(далі буде)
Человек не терпит насилия!: Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фейлетони - 8

Человек не терпит насилия!: Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фей

Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фейлетони - 9

27.12.2007 19:34 | 0 комментариев | сигналы
 
Чорні „дірки” Донбасу (закінчення)
 
Під “дахом” прокуратури
 
Ми з Сашком зазираємо ще на кілька СБУ-шних дірок, де домовляємося начебто купити вугілля додому, потім повертаємося через лісочок у місто, сідаємо на автобус, переїжджаємо в іншу частину Тореза та починаємо пішохідний вояж по лінії шару “гольштейн”. Через кожні 30-50 метрів – розкопані ухили старих шахт, але компресор гуде тільки біля однієї “дірки”, куди ми й ідемо — між закритою шахтою “Донецька” та діючою шахтою ім. Кіселєва,.
    ( Read more... )

Человек не терпит насилия!: Володимир Бойко. Самка богомола та всі-всі-всі. Повісті, оповідання, фейлетони - 9

ОРД : Государственный кибертерроризм в Украине

Государственный кибертерроризм в Украине
Сегодня у меня лично уже не осталось никаких сомнений: Украина – страна, исповедующая и практикующая кибертерроризм. Нынешняя власть практически исполняет давний призыв Леонида Кучмы «выключить Интернет». Именно сейчас происходит масштабная «зачистка» властью информационного поля Украины. Убивают телеканалы, газеты, интернет-издания. На прошлой неделе, например, тихо но эффективно придушили интернет-издание «Pro-ua» (http://www.proua.com/). В рамках окончательного «додушивания» «Метинвестом» «ИСД» берут не только деньгами, но и журналистами. На прошлой неделе редакции «Pro-ua» просто сообщили, что в связи с реорганизацией, их всех … просто увольняют. Следует заметить, что «Pro-ua» Сергея Сухобока был одним из самых зубастых политических сайтов. Сейчас «Pro-ua» уже нет, есть что-то серое и безобидное для власти. Атакуют сайт «5-го канала». Видимо, власти показалось мало лишить канал частот. Кто бы мог атаковать сайт «5-го канала»? Логично предположить, что та же самая сила, которая так настойчиво этот канал уничтожала. Логично предположить, что и наш сайт уничтожает приватизированная СБУ господина Хорошковского. Хотя бы потому, что он является постоянным героем наших публикаций. И если вы внимательно вглядитесь в украинское интернет-пространство, то заметите, что сайтов политической направленности, критикующих нынешнюю власть, становится все меньше и меньше. Но вернемся к кибертерроризму.
( Read more... )

Станислав Речинский, «ОРД»
ОРД : Государственный кибертерроризм в Украине