![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanАлі Татар-заде
українцям так довго сочиняли песимистичну історію поразок, в яких героїзм завжди карався стратами, знущанням, приниженням і супроводжувався плачем. А от сьогодні, в сторіччя капітуляції Німеччини в Комп’єні, я раптом згадав.
В українців же ніколи не було отих капітуляцій. Отих вагончиків із підписанням ультиматуму. Ніхто, ніколи з українського боку такого не підписував ні з ким. Армію могли фізично знищити, вона уходила в підпілля, за границю, за якусь ріку, але отакого - щоб сидів генерал, гетьман, отаман та підписував угоду про “горе переможеним”, не було.
Цінуймо!
українцям так довго сочиняли песимистичну історію поразок, в яких героїзм завжди карався стратами, знущанням, приниженням і супроводжувався плачем. А от сьогодні, в сторіччя капітуляції Німеччини в Комп’єні, я раптом згадав.
В українців же ніколи не було отих капітуляцій. Отих вагончиків із підписанням ультиматуму. Ніхто, ніколи з українського боку такого не підписував ні з ким. Армію могли фізично знищити, вона уходила в підпілля, за границю, за якусь ріку, але отакого - щоб сидів генерал, гетьман, отаман та підписував угоду про “горе переможеним”, не було.
Цінуймо!