В. Бойко розтер імбецила Шарія
Aug. 7th, 2018 05:06 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanVolodymyr Boiko
(https://www.facebook.com/volodymyr.boiko1965/posts/2106239446259509)
Є такий персонаж на просторах Фейсбуку, як Шарій, який себе називає «медіаекспертом» і живе з того, що озвучує матеріали (як правило, давно розміщені у відкритому доступі), які, як стверджують лихі язики, йому передають від Андрія Клюєва та інших роботодавців і які Шарій іменує «власними розслідуваннями». Нічого поганого в цьому я не бачу: працювати «говорящєй головою» – це краще, ніж поратись на смітнику, а називати себе всяка людина може як завгодно, у тому числі й «медіаекспертом». Але оскільки Шарій внаслідок розумової убогості ніколи ніякими розслідуваннями не займався й уяви не має про походження документів, які озвучує, то інколи трапляються кумедні випадки.
Зокрема, 6 серпня 2018 року 112 канал попрохав мене телефоном прокоментувати інформацію про так званого «політв’язня» Олександра Костенка, який після 3,5 років тюремного ув’язнення в Росії 6 серпня 2018 року прибув на запрошення Порошенка до Києва. Це для мене не становило жодних складнощів, оскільки інформація про Костенка розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, на порталі «Государственная автоматизированная система Российской Федерации «Правосудие» та в інших відкритих джерелах. Упродовж 15 хвилин нескладно переконатись, що герой Революції Гідності Костенко разом зі своїм подільником Красновим був затриманий у Києві 22 травня 2014 року Службою безпеки України за постачання зброї та вибухівки проросійським «активістам» у Миколаїв. При цьому в Костенка й Краснова були вилучені не тільки набої та вибухові пристрої, але й купа майна (комп’ютери, сейфи, меблі, нагородні знаки тощо), які вони винесли з приміщення Київміськдержадміністрації у ході акцій протесту взимку 2014 року. У наступному народний депутат від «Свободи» Леонов допоміг Костенку втекти в Росію, Костенко поселився в окупованому Сімферополі й прийняв російське громадянство, але був засуджений за те, що, начебто, у Києві 18 лютого 2014 року пожбурив каменюку в кримського «беркутівця» Віталія Полієнка. При цьому засуджений у Росії Костенко був абсолютно законно – на момент порушення щодо нього кримінальної справи і він, і потерпілий Полієнко були громадянами Російської Федерації.
Підкреслюю – все це, а також інформація про купу інших подвигів Костенка, міститься у відкритих джерелах, зокрема у вироку Київського районного суду Сімферополя від 15 травня 2015 року в справі №1-213/2015, яким Костенко був засуджений як громадянин РФ. Але «медіаексперт» Шарій, який працює диктором, звісно ж уяви не має ні про які реєстри, оскільки в житті не займався розслідуваннями й лише озвучує побажання роботодавців. Тому він влаштував скандал на телеканалі 112, який, бачте, запросив коментувати правові аспекти ситуації з Костенком не його, а мене. При цьому Шарій у притаманних цьому бидлу висловах стверджував, що інформація про Костенка – це його інтелектуальна власність, а документи, які він оприлюднив щодо цього Костенка (тобто судові ухвали з Єдиного державного реєстру судових рішень) – то результат його виняткового по складності розслідування.
Тому я хочу звернутись до журналістів: якщо Вам буде писати «медіаексперт» Шарій і стверджувати, що він щось там розслідував, женіть пройдисвіта нахер. Річ у тім, що документи, розміщені в ЄДРСР, можна прочитати виключно з території України – адміністратори цього ресурсу кілька років тому обрізали закордонних трафік через DDOS-атаки. Тому Шарій, який живе за кордоном, нічого не шукає й шукати не може – йому надсилають документи з цього реєстру з України. Більш того, якби Шарій мав би бодай віддалену уяву про те, як цей реєстр функціонує, він би ніколи не «світив» отримані від роботодавців тексти судових ухвал – вони були скопійовані з закритої частини ЄДРСР, куди може зайти обмежене коло людей і лише по персональному паролю. Тож тепер вирахувати, хто саме з суддів або помічників суддів зайшов у закриту частину ЄДРСР і скопіював повний текст ухвали Святошинського районного суду Києва, що стосувалась Костенка – то для СБУ справа одного дня.
Більш того. Шарій, здається, не здатен користуватись навіть Гугл-пошуковиком. Бо інакше він би знав, що вперше інформація про Костенка була оприлюднена колишнім журналістом 112 каналу (а нині – головою правління Першої незалежної української медіаплатформи) Роман Реведжук, що тривалий час намагається вивести Костенка «на чисту воду». Ось один з дописів Романа, де містяться лінки на попередні його публікації, які Шарій оголосив своєю «інтелектуальною власністю».
https://www.facebook.com/roman.revedzhuk/posts/2207058162678603
-----------------
А ще в коменти набігла купа шарієлюбів. Ох і тупі же ж (д_к)
(https://www.facebook.com/volodymyr.boiko1965/posts/2106239446259509)
Є такий персонаж на просторах Фейсбуку, як Шарій, який себе називає «медіаекспертом» і живе з того, що озвучує матеріали (як правило, давно розміщені у відкритому доступі), які, як стверджують лихі язики, йому передають від Андрія Клюєва та інших роботодавців і які Шарій іменує «власними розслідуваннями». Нічого поганого в цьому я не бачу: працювати «говорящєй головою» – це краще, ніж поратись на смітнику, а називати себе всяка людина може як завгодно, у тому числі й «медіаекспертом». Але оскільки Шарій внаслідок розумової убогості ніколи ніякими розслідуваннями не займався й уяви не має про походження документів, які озвучує, то інколи трапляються кумедні випадки.
Зокрема, 6 серпня 2018 року 112 канал попрохав мене телефоном прокоментувати інформацію про так званого «політв’язня» Олександра Костенка, який після 3,5 років тюремного ув’язнення в Росії 6 серпня 2018 року прибув на запрошення Порошенка до Києва. Це для мене не становило жодних складнощів, оскільки інформація про Костенка розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, на порталі «Государственная автоматизированная система Российской Федерации «Правосудие» та в інших відкритих джерелах. Упродовж 15 хвилин нескладно переконатись, що герой Революції Гідності Костенко разом зі своїм подільником Красновим був затриманий у Києві 22 травня 2014 року Службою безпеки України за постачання зброї та вибухівки проросійським «активістам» у Миколаїв. При цьому в Костенка й Краснова були вилучені не тільки набої та вибухові пристрої, але й купа майна (комп’ютери, сейфи, меблі, нагородні знаки тощо), які вони винесли з приміщення Київміськдержадміністрації у ході акцій протесту взимку 2014 року. У наступному народний депутат від «Свободи» Леонов допоміг Костенку втекти в Росію, Костенко поселився в окупованому Сімферополі й прийняв російське громадянство, але був засуджений за те, що, начебто, у Києві 18 лютого 2014 року пожбурив каменюку в кримського «беркутівця» Віталія Полієнка. При цьому засуджений у Росії Костенко був абсолютно законно – на момент порушення щодо нього кримінальної справи і він, і потерпілий Полієнко були громадянами Російської Федерації.
Підкреслюю – все це, а також інформація про купу інших подвигів Костенка, міститься у відкритих джерелах, зокрема у вироку Київського районного суду Сімферополя від 15 травня 2015 року в справі №1-213/2015, яким Костенко був засуджений як громадянин РФ. Але «медіаексперт» Шарій, який працює диктором, звісно ж уяви не має ні про які реєстри, оскільки в житті не займався розслідуваннями й лише озвучує побажання роботодавців. Тому він влаштував скандал на телеканалі 112, який, бачте, запросив коментувати правові аспекти ситуації з Костенком не його, а мене. При цьому Шарій у притаманних цьому бидлу висловах стверджував, що інформація про Костенка – це його інтелектуальна власність, а документи, які він оприлюднив щодо цього Костенка (тобто судові ухвали з Єдиного державного реєстру судових рішень) – то результат його виняткового по складності розслідування.
Тому я хочу звернутись до журналістів: якщо Вам буде писати «медіаексперт» Шарій і стверджувати, що він щось там розслідував, женіть пройдисвіта нахер. Річ у тім, що документи, розміщені в ЄДРСР, можна прочитати виключно з території України – адміністратори цього ресурсу кілька років тому обрізали закордонних трафік через DDOS-атаки. Тому Шарій, який живе за кордоном, нічого не шукає й шукати не може – йому надсилають документи з цього реєстру з України. Більш того, якби Шарій мав би бодай віддалену уяву про те, як цей реєстр функціонує, він би ніколи не «світив» отримані від роботодавців тексти судових ухвал – вони були скопійовані з закритої частини ЄДРСР, куди може зайти обмежене коло людей і лише по персональному паролю. Тож тепер вирахувати, хто саме з суддів або помічників суддів зайшов у закриту частину ЄДРСР і скопіював повний текст ухвали Святошинського районного суду Києва, що стосувалась Костенка – то для СБУ справа одного дня.
Більш того. Шарій, здається, не здатен користуватись навіть Гугл-пошуковиком. Бо інакше він би знав, що вперше інформація про Костенка була оприлюднена колишнім журналістом 112 каналу (а нині – головою правління Першої незалежної української медіаплатформи) Роман Реведжук, що тривалий час намагається вивести Костенка «на чисту воду». Ось один з дописів Романа, де містяться лінки на попередні його публікації, які Шарій оголосив своєю «інтелектуальною власністю».
https://www.facebook.com/roman.revedzhuk/posts/2207058162678603
-----------------
А ще в коменти набігла купа шарієлюбів. Ох і тупі же ж (д_к)
no subject
Date: 2018-08-07 04:07 pm (UTC)