#сто_років_тому, 12 липня 1917
Jul. 13th, 2017 10:32 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Алі Татар-заде
Успішні переговори Центральної Ради та Тимчасового Правительства.
Сьогодні нашими джерелами виступатимуть: Володимир Винниченко, Дмитро Дорошенко, а також українська і росіянська преса.
__________________
Газета „Нова Рада”, орган УЦР:
«Потребу порозуміння розуміють обидві сторони, прагнуть його й, хоч може поволі, йдуть до нього. Останніми днями висунуто вже конкретні пляни такого порозуміння.
Саме є два пляни.
Один, що висувають заступники неукраїнських орґанізацій, зводиться до того, щоб створити повний краєвий орґан, у якому знайшли б заступництво всі місцеві орґанізації з відповідною участю від Центральної Ради.
Другий, що виходить з українських кругів, полягає в тім, щоб нового орґану не творити, а реформувати Ц. Р., давши в ній відповідне заступництво неукраїнським орґанізаціям. Рівняючи ці два проекти, не можемо не дати переваги останньому з мотивів чисто об'єктивної природи.
Діло в тім, що Центральна Рада здобула вже собі серед мас на Україні широку популярність і має певний авторітет серед більшости місцевої людности, се-б-то серед Українців.
Хочби як був зручно й добре складений новий орґан, йому довелося б ще завойовувати собі популярність і довірря, й хто знає чи це йому пощастило б, і не відомо, чи хутко.
А тимчасом ми живемо під таку гарячу пору, коли треба працювати над орґанізацією краю зараз, не відкладаючи може ні на один день.
До того ж, хочби й був утворений новий орґан, Центральна Рада не може бути просто розпущена, бо складав її цілий ряд національних з'їздів, як перший національний, селянський та військовий, і щоб розпустити її, треба б постанови таких само авторітетних зібрань, як ті з'їзди.
Отже Центральна Рада все одно істнувала б, і знов було б два паралельних краєвих орґани, се-б-то те саме роздвоювання, що дається в знаки й тепер. А се кінець кінцем звело б нінащо й саме порозуміння».
__________________
Тобто, у переговорах з росіянського боку навіть йшлося про розформування Центральної Ради.
Непоганий старт для перемовин!
___________________
Дмитро Дорошенко:
«11 липня до Київа прибули міністри Тимчасового Правительства Церетеллі і Терещенко, а 12 вранці прибув і Керенський.
Того ж дня вони мали нараду з Малою Радою й Генеральним Секретаріятом в помешканні Ц. Ради.
Грушевський і Винниченко подали свій проект автономії України, який одначе не задовольнив міністрів.
Щоб скріпити позицію Ц. Ради, Укр. Військ. Комітет улаштував в 5 год. дня перед будинком Педагогічного музею демонстрацію — військовий парад полків ім. Б.Хмельницького й ім. П.Полуботка та деяких інших військових частин.
Парад приймав Грушевський, міністри залишились в залі засідань, і тільки після закінчення параду Керенський вийшов на вулицю, і українські війська привітали його».
__________________
“Русскіє Вєдомості”:
«При виході Керенського з будівлі Ради багатотисячна юрба кинулася до його автомобілю, зупинила, влаштувала незабутню овацію. Автомобіль з трудом пробивався крізь густий багатотисячний натовп, вітає міністра».
__________________
Дмитро Дорошенко:
«Після 5-ої години по обіді засідання відновилось. Був вислуханнй проект угоди, вироблений Терещенком і Церетеллі.
Військова частина проекту, вироблена Керенським при участи командуючого військом Київської Округи і представників армійських комітетів, зустріла з боку українців гостру критику.
Керенський дав згоду на формування окремих українських військових частин, але при умові, щоб це формування не порушувало єдности російської армії.
Терещенко й Церетеллі настоювали, щоб в угоді було зазначено, що Генер. Секретаріят відповідає не тільки перед Ц. Радою, але й перед Тимч. Правительством.
Українці на це не погоджувались, і міністри пішли на уступку.
Але порозуміння й цим разом остаточно не було досягнуто».
__________________
Газета “Кієвлянин”:
«О 17.30 відбулося друге закрите засідання, в якому також взяв участь прибулий з фронту військовий і морський міністр Керенський. За приватним відомостями, в закритих засіданнях були детально сформульовані умови угоди між Урядом та Центральним українським органом, які полягають у створенні крайового територіального органу влади, а також установи при Тимчасовому уряді особливого відділу з українських справ».
__________________
“Русскіє Вєдомості”:
«Увечері в четвер відбулося об'єднане засідання всіх київських виконавчих комітетів за участю Керенського, Церетеллі і Терещенко.
Доповнюючи один одного, міністри повідомили про досягнуту з Українською Радою угоду.
Сутність угоди така: створюється на місці крайовий орган, що складається з представників українства та інших національностей, які перебувають в меншості, а також представників усіх революційних рад.
Крайовий орган є, однак, органом Тимчасового уряду.
Всі заходи, що стосуються краю, проходять через цей орган, але постанови крайового органу затверджуються Тимчасовим урядом».
__________________
Володимир Винниченко:
«І коли до Київа прибули три міністри Тимчасового Уряду (Церетеллі, Терещенко й Керенський) для остаточного вирішення умов порозуміння, то тут уже приходило до згоди між українством і неукраїнством.
Але трудно приходило, з недовіррям, з невільним пригадуванням минулого, а бажанням виговорити більше.
І, розуміється, неукраїнська демократія займала позіцію свого Уряду, — їй хотілось удержати що можна вдержати, якось опанувати українським рухом і як не спинити його, то хоч загальмувати та хоч трохи затримати своє пануюче становище».
__________________
“Нова Рада”:
«Отже Центральна Рада мусить лишитися.
Але вона має поповнити свій склад новими елементами, се-б-то заступниками від тих національних меншостей та орґанізацій, які досі стояли осторонь від українського життя.
Се справа вже чисто технічного порозуміння, але все-таки на практиці вона стріває чималі трудности, які треба полагодити.
Насамперед що до числа нових членів, то тут маємо з одного боку проект Ц. Р., що дає їм 30 проц. місць, а з другого — домагання неукраїнських орґанізацій, що це число побільшують до 50 проц.
Не торкаючись основ такого збільшення, можемо зауважити, що воно могло б причинитися до зменшення авторітету самої Центральної Ради серед селянської людности.
Се в меншій мірі значило б те саме, що й утворення нового орґану.
Не визнаючи певного числа нових мандатів, скажемо тільки, що реформу треба провести по змозі так, щоб вона не дуже все-таки міняла первісний склад і через те не втратила своєї авторітетности.
В усякім разі знов кажемо, це вже справа технічна й на ній сяк чи так обидві сторони певне погодяться.».
__________________
Дмитро Дорошенко:
«Відбулася ще окрема двогодинна нарада Керенського з представниками Укр. Ген. Військов. Комітету. Керенський висловлювався проти військової національно-територіяльної організації».
Нарешті, пізно увечері відбулося засідання виконавчих комітетів і представників політичних партій, українських і російських, в присутності міністрів Керенського, Терещенка і Церетеллі».
__________________
“Русскіє Вєдомості”:
«Розпочалося засідання Ради, яка повинна повідомити свої членам про заключену угоду.
Очікується опублікування Радою другого універсалу з повідомленням про угоду з Тимчасовим урядом».
Успішні переговори Центральної Ради та Тимчасового Правительства.
Сьогодні нашими джерелами виступатимуть: Володимир Винниченко, Дмитро Дорошенко, а також українська і росіянська преса.
__________________
Газета „Нова Рада”, орган УЦР:
«Потребу порозуміння розуміють обидві сторони, прагнуть його й, хоч може поволі, йдуть до нього. Останніми днями висунуто вже конкретні пляни такого порозуміння.
Саме є два пляни.
Один, що висувають заступники неукраїнських орґанізацій, зводиться до того, щоб створити повний краєвий орґан, у якому знайшли б заступництво всі місцеві орґанізації з відповідною участю від Центральної Ради.
Другий, що виходить з українських кругів, полягає в тім, щоб нового орґану не творити, а реформувати Ц. Р., давши в ній відповідне заступництво неукраїнським орґанізаціям. Рівняючи ці два проекти, не можемо не дати переваги останньому з мотивів чисто об'єктивної природи.
Діло в тім, що Центральна Рада здобула вже собі серед мас на Україні широку популярність і має певний авторітет серед більшости місцевої людности, се-б-то серед Українців.
Хочби як був зручно й добре складений новий орґан, йому довелося б ще завойовувати собі популярність і довірря, й хто знає чи це йому пощастило б, і не відомо, чи хутко.
А тимчасом ми живемо під таку гарячу пору, коли треба працювати над орґанізацією краю зараз, не відкладаючи може ні на один день.
До того ж, хочби й був утворений новий орґан, Центральна Рада не може бути просто розпущена, бо складав її цілий ряд національних з'їздів, як перший національний, селянський та військовий, і щоб розпустити її, треба б постанови таких само авторітетних зібрань, як ті з'їзди.
Отже Центральна Рада все одно істнувала б, і знов було б два паралельних краєвих орґани, се-б-то те саме роздвоювання, що дається в знаки й тепер. А се кінець кінцем звело б нінащо й саме порозуміння».
__________________
Тобто, у переговорах з росіянського боку навіть йшлося про розформування Центральної Ради.
Непоганий старт для перемовин!
___________________
Дмитро Дорошенко:
«11 липня до Київа прибули міністри Тимчасового Правительства Церетеллі і Терещенко, а 12 вранці прибув і Керенський.
Того ж дня вони мали нараду з Малою Радою й Генеральним Секретаріятом в помешканні Ц. Ради.
Грушевський і Винниченко подали свій проект автономії України, який одначе не задовольнив міністрів.
Щоб скріпити позицію Ц. Ради, Укр. Військ. Комітет улаштував в 5 год. дня перед будинком Педагогічного музею демонстрацію — військовий парад полків ім. Б.Хмельницького й ім. П.Полуботка та деяких інших військових частин.
Парад приймав Грушевський, міністри залишились в залі засідань, і тільки після закінчення параду Керенський вийшов на вулицю, і українські війська привітали його».
__________________
“Русскіє Вєдомості”:
«При виході Керенського з будівлі Ради багатотисячна юрба кинулася до його автомобілю, зупинила, влаштувала незабутню овацію. Автомобіль з трудом пробивався крізь густий багатотисячний натовп, вітає міністра».
__________________
Дмитро Дорошенко:
«Після 5-ої години по обіді засідання відновилось. Був вислуханнй проект угоди, вироблений Терещенком і Церетеллі.
Військова частина проекту, вироблена Керенським при участи командуючого військом Київської Округи і представників армійських комітетів, зустріла з боку українців гостру критику.
Керенський дав згоду на формування окремих українських військових частин, але при умові, щоб це формування не порушувало єдности російської армії.
Терещенко й Церетеллі настоювали, щоб в угоді було зазначено, що Генер. Секретаріят відповідає не тільки перед Ц. Радою, але й перед Тимч. Правительством.
Українці на це не погоджувались, і міністри пішли на уступку.
Але порозуміння й цим разом остаточно не було досягнуто».
__________________
Газета “Кієвлянин”:
«О 17.30 відбулося друге закрите засідання, в якому також взяв участь прибулий з фронту військовий і морський міністр Керенський. За приватним відомостями, в закритих засіданнях були детально сформульовані умови угоди між Урядом та Центральним українським органом, які полягають у створенні крайового територіального органу влади, а також установи при Тимчасовому уряді особливого відділу з українських справ».
__________________
“Русскіє Вєдомості”:
«Увечері в четвер відбулося об'єднане засідання всіх київських виконавчих комітетів за участю Керенського, Церетеллі і Терещенко.
Доповнюючи один одного, міністри повідомили про досягнуту з Українською Радою угоду.
Сутність угоди така: створюється на місці крайовий орган, що складається з представників українства та інших національностей, які перебувають в меншості, а також представників усіх революційних рад.
Крайовий орган є, однак, органом Тимчасового уряду.
Всі заходи, що стосуються краю, проходять через цей орган, але постанови крайового органу затверджуються Тимчасовим урядом».
__________________
Володимир Винниченко:
«І коли до Київа прибули три міністри Тимчасового Уряду (Церетеллі, Терещенко й Керенський) для остаточного вирішення умов порозуміння, то тут уже приходило до згоди між українством і неукраїнством.
Але трудно приходило, з недовіррям, з невільним пригадуванням минулого, а бажанням виговорити більше.
І, розуміється, неукраїнська демократія займала позіцію свого Уряду, — їй хотілось удержати що можна вдержати, якось опанувати українським рухом і як не спинити його, то хоч загальмувати та хоч трохи затримати своє пануюче становище».
__________________
“Нова Рада”:
«Отже Центральна Рада мусить лишитися.
Але вона має поповнити свій склад новими елементами, се-б-то заступниками від тих національних меншостей та орґанізацій, які досі стояли осторонь від українського життя.
Се справа вже чисто технічного порозуміння, але все-таки на практиці вона стріває чималі трудности, які треба полагодити.
Насамперед що до числа нових членів, то тут маємо з одного боку проект Ц. Р., що дає їм 30 проц. місць, а з другого — домагання неукраїнських орґанізацій, що це число побільшують до 50 проц.
Не торкаючись основ такого збільшення, можемо зауважити, що воно могло б причинитися до зменшення авторітету самої Центральної Ради серед селянської людности.
Се в меншій мірі значило б те саме, що й утворення нового орґану.
Не визнаючи певного числа нових мандатів, скажемо тільки, що реформу треба провести по змозі так, щоб вона не дуже все-таки міняла первісний склад і через те не втратила своєї авторітетности.
В усякім разі знов кажемо, це вже справа технічна й на ній сяк чи так обидві сторони певне погодяться.».
__________________
Дмитро Дорошенко:
«Відбулася ще окрема двогодинна нарада Керенського з представниками Укр. Ген. Військов. Комітету. Керенський висловлювався проти військової національно-територіяльної організації».
Нарешті, пізно увечері відбулося засідання виконавчих комітетів і представників політичних партій, українських і російських, в присутності міністрів Керенського, Терещенка і Церетеллі».
__________________
“Русскіє Вєдомості”:
«Розпочалося засідання Ради, яка повинна повідомити свої членам про заключену угоду.
Очікується опублікування Радою другого універсалу з повідомленням про угоду з Тимчасовим урядом».