![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanАлі Татар-заде
Виконком Сімферопольської ради робочих, солдатських і селянських депутатів розглянув та відхилив прохання кримських татар про надання їм місць в своєму Совєті.
За свідченням І. Ф. Федосєєва, Сімферопольський совєт «серед нацменшин визначенної роботи не вів. У своєму складі представників від нацменшин не мав. По суті, Совєт був противником національної автономії».
В Києві набуває розголосу обіцянка Української Центральної Ради скликати національний З'їзд (або також його звали Конгрес).
Як пише Д. Дорошенко,
За кілька день по початку конгресу (його скликано на 19 квітня) на зборах київського комітету партії соціял-демократів большевиків було вислухано пропозицію представника соціялістичних організацій — “скликати міжпартійну конференцію всіх соціялістичних організацій, які працюють на Україні, щоб обміркувати справу про сепаратистичні стремління Української Ц. Ради, яка скликає в скорому часі український з’їзд — Українські Установчі Збори”.
В дискусії над цією пропозицією всі промовці однодушно виступали проти українського сепаратизму.
Г.Пятаков радив збалакатись з українськими соціял-демократами і примусити їх поборювати сепаратистичні стремління Ц. Ради, а коли не послухають, то самим “почати рішучу атаку проти сепаратистичного руху”.
Відомий київський адвокат Чекерель-Куш казав, що навіть коли б російські установчі збори висловились за самостійну Україну, то й тоді треба боротись з цим рішенням, бо, мовляв, “не в наших інтересах — роз’єднувати пролетаріят державними рамками.”
Виконком Сімферопольської ради робочих, солдатських і селянських депутатів розглянув та відхилив прохання кримських татар про надання їм місць в своєму Совєті.
За свідченням І. Ф. Федосєєва, Сімферопольський совєт «серед нацменшин визначенної роботи не вів. У своєму складі представників від нацменшин не мав. По суті, Совєт був противником національної автономії».
В Києві набуває розголосу обіцянка Української Центральної Ради скликати національний З'їзд (або також його звали Конгрес).
Як пише Д. Дорошенко,
За кілька день по початку конгресу (його скликано на 19 квітня) на зборах київського комітету партії соціял-демократів большевиків було вислухано пропозицію представника соціялістичних організацій — “скликати міжпартійну конференцію всіх соціялістичних організацій, які працюють на Україні, щоб обміркувати справу про сепаратистичні стремління Української Ц. Ради, яка скликає в скорому часі український з’їзд — Українські Установчі Збори”.
В дискусії над цією пропозицією всі промовці однодушно виступали проти українського сепаратизму.
Г.Пятаков радив збалакатись з українськими соціял-демократами і примусити їх поборювати сепаратистичні стремління Ц. Ради, а коли не послухають, то самим “почати рішучу атаку проти сепаратистичного руху”.
Відомий київський адвокат Чекерель-Куш казав, що навіть коли б російські установчі збори висловились за самостійну Україну, то й тоді треба боротись з цим рішенням, бо, мовляв, “не в наших інтересах — роз’єднувати пролетаріят державними рамками.”