Викрадена історія
Mar. 3rd, 2017 07:21 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanАлі Татар-заде
Крим знаходився під Україною з 1954, або мінімум з часів незалежності. І весь цей час археологічні знахідки - особливо ті що найцінніші - уїжджали до Москви і Пітеру, щоби там вічно лежати під архівною пилюкою. Золото - це далеко не всі скарби, особливо для історика. Інформація - значно цінніша річ.
Це типове тавро астинома, судячи з надпису - Атея (або *Гек*атея), сина Посидея. Таких знаків по Криму знайдено безліч, а точніше, за скромними прикидками, тисяча або більше. І це не просто тавра, це імена сотень магистратів давнього Причорномор'я, які можна датувати, іноді навіть дуже точно.
Всі знайдені на пагорбах та пустошах, "городіщах", які носять таємничо-захопливі імена типу Журавкі 4, Лєнінскоє 5. Колись це були поліси та менші містечка, що керувались присланими намісниками від сусідніх республік і царств. Там, де тепер степ, пустеля або засраний совгосп і розворований завод, колись були сотні містечок і десятки тисяч заміських вілл, плантацій та маєтків. Климат був інший, берегова лінія інакша, екологія та невтомна праця - і там, де сьогодні ржавіє трактор, колись квітли виноградники, пролягали водопроводи, стояли трактири, храми.
Те саме було і на північ в обидва боки від Криму - від Одещщини до Донеччини все примор'я було під поселеннями та приватними володіннями еллінів, у часи розквиту їхньої цівілізації. Подалі від моря були кимерийці, скіфи, сармати - їм море було нецікаве, хіба щоби поторгувати чи повоювати з греками. Це було близько 25 століть тому. Вся Україна була давно і щільно заселена, засвоєна.
А на цьому малюнку астином сражається чи з конями, чи з собаками - цього ми не знаємо. Це відбувається десь на Керченському півострові
Крим знаходився під Україною з 1954, або мінімум з часів незалежності. І весь цей час археологічні знахідки - особливо ті що найцінніші - уїжджали до Москви і Пітеру, щоби там вічно лежати під архівною пилюкою. Золото - це далеко не всі скарби, особливо для історика. Інформація - значно цінніша річ.
Це типове тавро астинома, судячи з надпису - Атея (або *Гек*атея), сина Посидея. Таких знаків по Криму знайдено безліч, а точніше, за скромними прикидками, тисяча або більше. І це не просто тавра, це імена сотень магистратів давнього Причорномор'я, які можна датувати, іноді навіть дуже точно.
Всі знайдені на пагорбах та пустошах, "городіщах", які носять таємничо-захопливі імена типу Журавкі 4, Лєнінскоє 5. Колись це були поліси та менші містечка, що керувались присланими намісниками від сусідніх республік і царств. Там, де тепер степ, пустеля або засраний совгосп і розворований завод, колись були сотні містечок і десятки тисяч заміських вілл, плантацій та маєтків. Климат був інший, берегова лінія інакша, екологія та невтомна праця - і там, де сьогодні ржавіє трактор, колись квітли виноградники, пролягали водопроводи, стояли трактири, храми.
Те саме було і на північ в обидва боки від Криму - від Одещщини до Донеччини все примор'я було під поселеннями та приватними володіннями еллінів, у часи розквиту їхньої цівілізації. Подалі від моря були кимерийці, скіфи, сармати - їм море було нецікаве, хіба щоби поторгувати чи повоювати з греками. Це було близько 25 століть тому. Вся Україна була давно і щільно заселена, засвоєна.
А на цьому малюнку астином сражається чи з конями, чи з собаками - цього ми не знаємо. Це відбувається десь на Керченському півострові