(no subject)
Jul. 24th, 2011 09:35 amЗа церковним календарем 24 липня вшановують рівноапостольну Ольгу, у хрещенні Олену — княгиню Київську — дружину князя Ігоря, канонізовану Православною церквою. Княжила в Київській Русі в роки неповноліття свого сина Святослава (945 – 964). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади. Сприяла поширенню на Русі християнства.
За описом Нестора літописця, народилася Ольга на Псковщині у простій родині і росла язичницею. Однак з дитинства вирізнялася вродою та розумом. У легенді розповідається, як одного разу князь Ігор вибрався на полювання і на переправі через ріку зустрів Ольгу. Вона відразу зачарувала його своєю вродою, розумом та скромністю. І коли постало питання про одруження, він віддав їй перевагу. Після смерті князя Ольга продовжувала правити Київською державою. Була мудрою правителькою. І померла у 969 році. Її онук, князь Володимир, переніс мощі княгині до Десятинної церкви, де вони покояться і нині під фундаментами храму.
Канонізовано княгиню було у ХІІІ сторіччі. Церква вважає її рівноапостольною тому, що вона, ніби рання зоря, віщувала недалеке хрещення всього нашого народу.
Ім’я Ольга зі скандинавської перекладається, як світла, незалежна, з почуттям гідності.

«Що за дівчина-краса. Заговорить: думка — сонце; Очі — сині небеса. Хто вона, чия і звідки, Князь докладно розпитав, А на другий день по неї І сватів своїх послав. І за князя вийшла заміж Проста дівчина з села, І до смерті вірним другом Князю Ігорю була.»
Олександр Олесь
Аліна Астахова, «Рідна країна»
За описом Нестора літописця, народилася Ольга на Псковщині у простій родині і росла язичницею. Однак з дитинства вирізнялася вродою та розумом. У легенді розповідається, як одного разу князь Ігор вибрався на полювання і на переправі через ріку зустрів Ольгу. Вона відразу зачарувала його своєю вродою, розумом та скромністю. І коли постало питання про одруження, він віддав їй перевагу. Після смерті князя Ольга продовжувала правити Київською державою. Була мудрою правителькою. І померла у 969 році. Її онук, князь Володимир, переніс мощі княгині до Десятинної церкви, де вони покояться і нині під фундаментами храму.
Канонізовано княгиню було у ХІІІ сторіччі. Церква вважає її рівноапостольною тому, що вона, ніби рання зоря, віщувала недалеке хрещення всього нашого народу.
Ім’я Ольга зі скандинавської перекладається, як світла, незалежна, з почуттям гідності.
«Що за дівчина-краса. Заговорить: думка — сонце; Очі — сині небеса. Хто вона, чия і звідки, Князь докладно розпитав, А на другий день по неї І сватів своїх послав. І за князя вийшла заміж Проста дівчина з села, І до смерті вірним другом Князю Ігорю була.»
Олександр Олесь
Аліна Астахова, «Рідна країна»