Алі Татар-заде
це не виставка однієї книги, а 100 книг з однаковою обкладинкою. Казахстан, наші дні. Завершено випуск стотомнику "Слово пращурів" - повної збірки казахського фольклору. 20 томів богатирських казок, 13 томів епосу, 11 т. народної лірики, 11 томів історичних пісень, 5 томів прислів'їв та приказок, 4 томи легенд, 3 томи геналогічних переказів, 3 томи балачок, 2 книги обрядового фольклору та 2 томи пісень, по окремому тому - загадкам, дитячого фольклору, міфам, топониміці, небувальщинам, магічним заговорам, тлумаченню снів. По тому відведено міфології монголів і китайців Казахстану.
В епосі багато загальнотюркського матеріалу. Велике місце займає колосальний епичний цикл "Сорок кримських батирів", так, так, саме кримських (в деяких варіантах - ногайських). Кола цього епосу зафіксовані окрім казахів, в ногайців Кавказу і Астрахані, татарстанців, башкирів. Представлений кипчацький погляд на татаромонгольські держави, де практично всі хороші люди виявляються з ногайських та половецьких родів. В епосі фигурують добре впізнавані або не дуже, постаті Ногая, Мамая, Едигея, Тимура, Тохтамиша. Помітну роль грають кримські цари і царевичі - Девлет-Герай, Каплан-Герай, Аділь-Герай, ногайські мурзи.
Укладачі з подивом для себе виявили, що з початку ХХ століття, ще в останні роки царизму, давні тексти почали безжально і підступно фальшувати. Замість епичних ворогів "сорока кримських богатирів", ясна річ, русскіх та інших гяурів, з часів Ніколая ІІ і до Брєжнєва вписувались калмики, перси, турки.
Самі легенди в оригіналі зберігалися під грифами і шифрами, існували і були виявлені закриті постанови місцевого ЦК про заборону одних епосів, редагування інших та насадження третіх. Часто-густо до епосу з одним персонажем вставлялись вставки-вирізки з інших епосів, які докорінно змінювали "класове обличчя" та етничні погляди персонажа.
З огляду на це, кожен текст надруковано у відповідності з його оригіналом, ігноруючи марксистські передруки.
Готуються художні переклади значних частин 100-томнику на німецьку. Німці взагалі нерівнодушні до чужинського фольклору.

це не виставка однієї книги, а 100 книг з однаковою обкладинкою. Казахстан, наші дні. Завершено випуск стотомнику "Слово пращурів" - повної збірки казахського фольклору. 20 томів богатирських казок, 13 томів епосу, 11 т. народної лірики, 11 томів історичних пісень, 5 томів прислів'їв та приказок, 4 томи легенд, 3 томи геналогічних переказів, 3 томи балачок, 2 книги обрядового фольклору та 2 томи пісень, по окремому тому - загадкам, дитячого фольклору, міфам, топониміці, небувальщинам, магічним заговорам, тлумаченню снів. По тому відведено міфології монголів і китайців Казахстану.
В епосі багато загальнотюркського матеріалу. Велике місце займає колосальний епичний цикл "Сорок кримських батирів", так, так, саме кримських (в деяких варіантах - ногайських). Кола цього епосу зафіксовані окрім казахів, в ногайців Кавказу і Астрахані, татарстанців, башкирів. Представлений кипчацький погляд на татаромонгольські держави, де практично всі хороші люди виявляються з ногайських та половецьких родів. В епосі фигурують добре впізнавані або не дуже, постаті Ногая, Мамая, Едигея, Тимура, Тохтамиша. Помітну роль грають кримські цари і царевичі - Девлет-Герай, Каплан-Герай, Аділь-Герай, ногайські мурзи.
Укладачі з подивом для себе виявили, що з початку ХХ століття, ще в останні роки царизму, давні тексти почали безжально і підступно фальшувати. Замість епичних ворогів "сорока кримських богатирів", ясна річ, русскіх та інших гяурів, з часів Ніколая ІІ і до Брєжнєва вписувались калмики, перси, турки.
Самі легенди в оригіналі зберігалися під грифами і шифрами, існували і були виявлені закриті постанови місцевого ЦК про заборону одних епосів, редагування інших та насадження третіх. Часто-густо до епосу з одним персонажем вставлялись вставки-вирізки з інших епосів, які докорінно змінювали "класове обличчя" та етничні погляди персонажа.
З огляду на це, кожен текст надруковано у відповідності з його оригіналом, ігноруючи марксистські передруки.
Готуються художні переклади значних частин 100-томнику на німецьку. Німці взагалі нерівнодушні до чужинського фольклору.
