![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanVolodymyr Boyko
Проблема Юрія Луценка (точніше – проблема жителів України) не в тому, що він не має юридичної освіти. І навіть не в повній відсутності правосвідомості в генерального прокурора. А в тому, що він – дебіл. І це, власне, засвідчила історія з примусовим відбором біологічних проб (кров і слина) в Андрія Медведька та Дениса Поліщука, підозрюваних у вбивстві Бузини.
Я не знаю, чи має під собою якесь підґрунтя висунута їм підозра. Хоча намагався з’ясувати, користуючись зв’язками в правоохоронних органах. Єдина версія, яку я почув, полягає в тому, що Бузину вбили зовсім інші люди. А сфальсифікувати справу відносно Медведька та Поліщука Авакову запропонував многомудрий Василь Федорович Паскал, ображений на хлопців за те, що вони під час акцій протесту на Майдані ловили міліцейських нишпорок, які здійснювали зовнішнє спостереження за активістами, та роз’яснювали їм права людини в підвалі Київської міськдержадміністрації.
Знову ж таки, матеріали справи я не бачив, на чому ґрунтується підозра я не знаю. Але всім пам’ятна та істерика, з якою Аваков оголосив про розкриття вбивства Бузини, порушивши пряму заборону називати прізвища підозрюваних до набрання вироком законної сили. Втім, далі дописів у фейсбуці справа не зрушила, а суд був урешті-решт змушений випустити підозрюваних з-під варти.
Більш того, у ході досудового слідства стало відомо, що задовго до вбивства Бузини Аваков і Паскал організували негласні оперативно-розшукові заходи щодо Медведька та Поліщука, сподіваючись у такий спосіб встановити коло всіх осіб, які нечемно поводились з міліцейськими операми під час майданних подій. А тому якщо хлопці, дійсно, вбили Бузину, то зробили вони це виключно під контролем МВС і на очах співробітників міліції, які здійснювали за ними зовнішнє спостереження.
7 листопада 2015 року у зв’язку з втратою чинності Законом України «Про міліцію» МВС України позбулось повноважень слідчого органу. Але новостворена Національна поліція цих повноважень не набула – оскільки Закон України «Про Національну поліцію» розроблявся під орудою заїжджої аферистки, яка уяви не мала про принципи функціонування правоохоронних органів, то в Кримінальний процесуальний кодекс України не були внесені відповідні зміни. Лише 13 січня 2016 року поліцейські, нарешті, отримали повноваження здійснювати досудове слідство.
Тому після 7 листопада 2015 року, враховуючи резонансність «справи Бузини», прокуратура замість того, щоби дозволити Авакову самому розхльобувати кашу, яку він заварив, прийшла на допомогу братам по розуму та забрала цю справу до свого провадження.
Щоправда, після того, як вступили в силу поправки до КПК України перший заступник генпрокурора Севрук намагався передати «справу Бузини» до провадження ГУ НУ в Одеській області. Але прокурор Одеської області Сакварелідзе заявив, що Севрук – ніхто й звати його ніяк, а тому одеська поліція розслідувати справу не буде.
Урешті-решт, справу до провадження прийняла прокуратура м.Києва…
13 травня 2016 року президент Порошенко представив колегії Генпрокуратури нового генерального прокурора – видатного юриста-аматора Луценка, який відсутність будь-яких знань в юридичній галузі збирався компенсувати своєю загальновідомою чесністю, непідкупністю, вмінням жити на саму зарплатню, а головне – винятковим інтелектом.
Щоб зробила на місце Луценка будь-яка притомна людина? – Негайно, того ж дня 13 травня, будь-який генпрокурор, який би мав бодай одну клепку в голові, змінив би підслідність «справи Бузини» й відправив би її для проведення досудового слідства тому, хто влаштував весь цей ганебний спектакль, тобто в Головне слідче управління Національної поліції. Чому негайно? – Бо 18 червня 2016 року спливав річний строк з моменту повідомлення про підозру Медведьку та Полішуку, а відтак 18 червня 2016 року слідчий мав винести або постанову про закриття справи відносно Медведька та Полішука, або постанову про завершення досудового слідства з наступною передачею справи до суду.
Натомість Юрій Віталійович вирішив випити до дна чашу ганьби, яка була призначена Авакову. З огляду на наближення критичної дати 18 червня 2016 року прокуратура Києва звернулась до Печерського суду з абсолютно безумними клопотаннями про надання згоди на проведення примусової стаціонарної психіатричної експертизи підозрюваних з примусовим відібранням взірців ДНК. Але клопотання були судом відхилені, як безпідставні.
Більш того, слідчий суддя 4 (чотири!) рази відмовляв прокуратурі у відборі взірців ДНК Медведька та Поліщука, оскільки це не мало ніякого відношення до справи.
Тоді для того, щоби не закривати провадження й не виплачувати Медведьку та Поліщуку компенсацію за незаконне затримання й арешт, а, головне, щоби не ганьбити Авакова прокуратура Києва оголосила про зупинення досудового слідства.
Щоправда, стаття 280 КПК України дозволяє зупиняти слідство лише в трьох випадках:
- якщо підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі в кримінальному провадженні;
- якщо підозрюваний переховується від органів слідства та суду і його місцезнаходження невідомо;
- якщо наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.
Очевидно, що підозрювані не хворіють на тяжку хворобу, не переховуються від органу слідства й немає потреби в жодних процесуальних діях з боку іноземних правоохоронних органів відповідно до міжнародно-правових угод, укладених Україною. Зупинення провадження спричинено виключно бажанням прокуратури зберегти геть обісране обличчя міністра Авакова, який рік тому на своїй сторінці у Фейсбуці «розкрив» вбивство Бузини.
При цьому, відповідно до ч.4 КПК ст. 280 КПК України, зупинення провадження допускається виключно в разі, якщо слідчий виконав усі слідчі та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне – експертизи й т.д. А, відповідно до ч.5 ст. 280 КПК України,після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.
Але кого цікавить якийсь КПК України, якщо дебіл Луценко замість того, щоби рятувати престиж органів прокуратури, переймається іміджем Авакова? 12 липня 2016 року Медведько та Поліщук були викликані разом з адвокатами до слідчого відділу прокуратури Києва – тільки не по «справі Бузини», яка зупинена, а у зв’язку з тим, що в червні 2016 року під час затримання їх побили співробітники міліції й тепер слід допитати потерпілих.
У прокуратурі на адвокатів накинулись поліцейські спецпризначенці, що прибули на автобусах без номерних знаків, та заблокували захисників. А Андрія Медведька та Дениса Поліщука жорстоко побили й відібрали в них взірці крові та слини, посилаючись на те, що якийсь суддя Печерського суду в той час, як досудове слідство було зупинено, дозволив проведення цієї непересічної слідчої дії попри те, що сплинув граничний строк, встановлений КПК України, і провадження відносно Медведька та Поліщука має бути закрито.
А тепер найголовніше – для чого Луценку потрібні зразки ДНК Медведька та Поліщука? З якими біологічними об’єктами прокуратура збирається їх порівнювати? – Тільки не смійтесь: Юрію Віталійовичу кров і слина активістів Майдану знадобилась для того, щоби порівняти ДНК з тими слідами, що залишились на медичних масках, знайдених в КМДА – у такий спосіб генпрокурор хоче знайти, хто ж катував міліціонерів у ході так званої «революції гідності».
Ну, і хто він після цього? – Дебіл, бля…
Проблема Юрія Луценка (точніше – проблема жителів України) не в тому, що він не має юридичної освіти. І навіть не в повній відсутності правосвідомості в генерального прокурора. А в тому, що він – дебіл. І це, власне, засвідчила історія з примусовим відбором біологічних проб (кров і слина) в Андрія Медведька та Дениса Поліщука, підозрюваних у вбивстві Бузини.
Я не знаю, чи має під собою якесь підґрунтя висунута їм підозра. Хоча намагався з’ясувати, користуючись зв’язками в правоохоронних органах. Єдина версія, яку я почув, полягає в тому, що Бузину вбили зовсім інші люди. А сфальсифікувати справу відносно Медведька та Поліщука Авакову запропонував многомудрий Василь Федорович Паскал, ображений на хлопців за те, що вони під час акцій протесту на Майдані ловили міліцейських нишпорок, які здійснювали зовнішнє спостереження за активістами, та роз’яснювали їм права людини в підвалі Київської міськдержадміністрації.
Знову ж таки, матеріали справи я не бачив, на чому ґрунтується підозра я не знаю. Але всім пам’ятна та істерика, з якою Аваков оголосив про розкриття вбивства Бузини, порушивши пряму заборону називати прізвища підозрюваних до набрання вироком законної сили. Втім, далі дописів у фейсбуці справа не зрушила, а суд був урешті-решт змушений випустити підозрюваних з-під варти.
Більш того, у ході досудового слідства стало відомо, що задовго до вбивства Бузини Аваков і Паскал організували негласні оперативно-розшукові заходи щодо Медведька та Поліщука, сподіваючись у такий спосіб встановити коло всіх осіб, які нечемно поводились з міліцейськими операми під час майданних подій. А тому якщо хлопці, дійсно, вбили Бузину, то зробили вони це виключно під контролем МВС і на очах співробітників міліції, які здійснювали за ними зовнішнє спостереження.
7 листопада 2015 року у зв’язку з втратою чинності Законом України «Про міліцію» МВС України позбулось повноважень слідчого органу. Але новостворена Національна поліція цих повноважень не набула – оскільки Закон України «Про Національну поліцію» розроблявся під орудою заїжджої аферистки, яка уяви не мала про принципи функціонування правоохоронних органів, то в Кримінальний процесуальний кодекс України не були внесені відповідні зміни. Лише 13 січня 2016 року поліцейські, нарешті, отримали повноваження здійснювати досудове слідство.
Тому після 7 листопада 2015 року, враховуючи резонансність «справи Бузини», прокуратура замість того, щоби дозволити Авакову самому розхльобувати кашу, яку він заварив, прийшла на допомогу братам по розуму та забрала цю справу до свого провадження.
Щоправда, після того, як вступили в силу поправки до КПК України перший заступник генпрокурора Севрук намагався передати «справу Бузини» до провадження ГУ НУ в Одеській області. Але прокурор Одеської області Сакварелідзе заявив, що Севрук – ніхто й звати його ніяк, а тому одеська поліція розслідувати справу не буде.
Урешті-решт, справу до провадження прийняла прокуратура м.Києва…
13 травня 2016 року президент Порошенко представив колегії Генпрокуратури нового генерального прокурора – видатного юриста-аматора Луценка, який відсутність будь-яких знань в юридичній галузі збирався компенсувати своєю загальновідомою чесністю, непідкупністю, вмінням жити на саму зарплатню, а головне – винятковим інтелектом.
Щоб зробила на місце Луценка будь-яка притомна людина? – Негайно, того ж дня 13 травня, будь-який генпрокурор, який би мав бодай одну клепку в голові, змінив би підслідність «справи Бузини» й відправив би її для проведення досудового слідства тому, хто влаштував весь цей ганебний спектакль, тобто в Головне слідче управління Національної поліції. Чому негайно? – Бо 18 червня 2016 року спливав річний строк з моменту повідомлення про підозру Медведьку та Полішуку, а відтак 18 червня 2016 року слідчий мав винести або постанову про закриття справи відносно Медведька та Полішука, або постанову про завершення досудового слідства з наступною передачею справи до суду.
Натомість Юрій Віталійович вирішив випити до дна чашу ганьби, яка була призначена Авакову. З огляду на наближення критичної дати 18 червня 2016 року прокуратура Києва звернулась до Печерського суду з абсолютно безумними клопотаннями про надання згоди на проведення примусової стаціонарної психіатричної експертизи підозрюваних з примусовим відібранням взірців ДНК. Але клопотання були судом відхилені, як безпідставні.
Більш того, слідчий суддя 4 (чотири!) рази відмовляв прокуратурі у відборі взірців ДНК Медведька та Поліщука, оскільки це не мало ніякого відношення до справи.
Тоді для того, щоби не закривати провадження й не виплачувати Медведьку та Поліщуку компенсацію за незаконне затримання й арешт, а, головне, щоби не ганьбити Авакова прокуратура Києва оголосила про зупинення досудового слідства.
Щоправда, стаття 280 КПК України дозволяє зупиняти слідство лише в трьох випадках:
- якщо підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі в кримінальному провадженні;
- якщо підозрюваний переховується від органів слідства та суду і його місцезнаходження невідомо;
- якщо наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.
Очевидно, що підозрювані не хворіють на тяжку хворобу, не переховуються від органу слідства й немає потреби в жодних процесуальних діях з боку іноземних правоохоронних органів відповідно до міжнародно-правових угод, укладених Україною. Зупинення провадження спричинено виключно бажанням прокуратури зберегти геть обісране обличчя міністра Авакова, який рік тому на своїй сторінці у Фейсбуці «розкрив» вбивство Бузини.
При цьому, відповідно до ч.4 КПК ст. 280 КПК України, зупинення провадження допускається виключно в разі, якщо слідчий виконав усі слідчі та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне – експертизи й т.д. А, відповідно до ч.5 ст. 280 КПК України,після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.
Але кого цікавить якийсь КПК України, якщо дебіл Луценко замість того, щоби рятувати престиж органів прокуратури, переймається іміджем Авакова? 12 липня 2016 року Медведько та Поліщук були викликані разом з адвокатами до слідчого відділу прокуратури Києва – тільки не по «справі Бузини», яка зупинена, а у зв’язку з тим, що в червні 2016 року під час затримання їх побили співробітники міліції й тепер слід допитати потерпілих.
У прокуратурі на адвокатів накинулись поліцейські спецпризначенці, що прибули на автобусах без номерних знаків, та заблокували захисників. А Андрія Медведька та Дениса Поліщука жорстоко побили й відібрали в них взірці крові та слини, посилаючись на те, що якийсь суддя Печерського суду в той час, як досудове слідство було зупинено, дозволив проведення цієї непересічної слідчої дії попри те, що сплинув граничний строк, встановлений КПК України, і провадження відносно Медведька та Поліщука має бути закрито.
А тепер найголовніше – для чого Луценку потрібні зразки ДНК Медведька та Поліщука? З якими біологічними об’єктами прокуратура збирається їх порівнювати? – Тільки не смійтесь: Юрію Віталійовичу кров і слина активістів Майдану знадобилась для того, щоби порівняти ДНК з тими слідами, що залишились на медичних масках, знайдених в КМДА – у такий спосіб генпрокурор хоче знайти, хто ж катував міліціонерів у ході так званої «революції гідності».
Ну, і хто він після цього? – Дебіл, бля…