Алі Татар-заде про повертання історичних назв

[don_katalan]

В новеллі Едгара Алана По був такий епізод, вбивця стирав і стирав криваву пляму на підлозі, а вона все проступала і проступала. Це мені нагадує реакцію совків на повертання історичних назв, які вони самі ж і затерли своїми комсомольскими стройками вєка. Думали, назавжди. Думали, вже померла остання старушка, що пам'ятала стару назву, а в нові довідники впевнено вписали - засновано в рік мого приїзду. Надійно заховали сліди. Аж раптом воно проступило. От їх і ковбасить.
---
холопи, ставши дворнею, часто копіюють своїх папередників. Так більшовики імітували ніби феодальне походження своїх кумирів шляхом топониміки. Троцьк від Троцького (ніби Троцький - якийсь наслідний граф з родового помістя - Троцька), Загорськ на честь Загорського, Ухожани на честь Ухожанського.
---
росіянський прем'єр-міністр прилетів в Феодосію щоб особисто проконтролювати розграблення музеїв Айвазовського, Гріна, Волошина а також картинних галерей Севастополя та археологічних пам'яток Керчі і Херсонеса.
---
Є якась "Партія простих людей", я її вперше чую, а вона, виявляється, аж у національному парламенті сидить. І виступає проти "незаконного" перейменування міста Комсомольськ на Горішні Плавні.
Бо, бачте, народ проти, громада проти. "Прості люди". Але не такі вже і прості. Адже тільки ідіоту, а головне - патологічному брехуну могло прийти в голову пропихати юридично, щоб віднині і заднім числом Комсомольск перекладалось як, цитую, "КОлектив Молодих СОціально МОтивованих Людей (Ь) Справжніх (Ь) Козаків".
Це, власне, те, про що я давно казав - к чортям собачим "думку місцевих", яким "так вдобно", які "так звикли", в яких "тута вся жизнь прошла".
Коли були комсомольцями, та, як стверджує багато з них, почули-прочитали в одній газеті (в перекладі на людську - їм зачитали на політинформації), що "було місто Комсомольськ-на-Амурі, а буде тепер і Комсомольськ-на-Дніпрі", то хто з них бідкався про те, що не треба нові назви? Адже, як кажуть, злетілись сюди "со всей страньі", тобто СРСР. І дісно, чому б то колонізаторові не чхати на тутейшні назви. В цьому ж уся природа колонізатора.
Колонізатор не має ніяких прав у колишній колонії, окрім тих, які 1) він вибореть силою, 2) місцеві великодушно йому залишать. Сьогодні йдуть обидва процеси одразу. Вони зубами виривають своє, і водночас люди на кшталт Бекешкиної вмовляють нас "дати їм дожити своє" у совку.
Та їм, прихавшим у 60-70-ті, ще так довго жити, що деколонізації так можна просто і не дочекатись.