"Лист мертвому фронтовику"
May. 3rd, 2016 06:21 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanАлі Татар-заде
Кримським старшокласникам "в канун пабєди" дали написати твори на заданую тему - "Лист мертвому фронтовику". За задумом невідомого психа, дитина має написати своєму уявному дєду-прадєду, який загинув "на тій війні", як тепер все чудово, і що він недаремно віддав своє життя, і як тепер дітям кайфно у відворованому в України Кримнаші, і щось таке подібне. В якості бажаного прикладу зачитували учням ватних текстів, як взірців для наслідування.
Цікава деталь: оскільки загиблий Невдіомий Герой - це лічність, а школяр який писатиме - ще ніхто і звати його ніяк, то й листа підписувати не треба. Просто напишите, мовляв, "малчик з 9 а" чи "дєвачка са свабодново Крима", той солдат на тому світі все зрозуміє.
І діти взялись за пір'я. А як відомо, страшне перо не в гусака. І понаписували юні кримчани такого, що надсмотршчики похопалися за голови. Всупереч заявленій анонимності, вчителів та директорів тепер дрючать і сношають особисти - щоб з'ясувати, хто конкретно написав той чи інший твір. Бо анонимність, в яку наївно повірили кримські школяри, була липова, і листи читали зовсім не загиблі воїни, а товстозаді майори спецслужб. Когось вираховують за почерком, когось - за класом, школою, опитують класних керівників, вчителів на сліченіє написаного.
Особливо морально нестійкі дописи вирішено вважати такими, що їх надиктували батьки або криптоукраїнські педагоги, бо ж не може дитина сама, при повному розумі і без тиску, побачити щось погане в дійсності, що її оточує після двох років окупації. На таких дорослих чекають цілком дорослі допити.
Кримським старшокласникам "в канун пабєди" дали написати твори на заданую тему - "Лист мертвому фронтовику". За задумом невідомого психа, дитина має написати своєму уявному дєду-прадєду, який загинув "на тій війні", як тепер все чудово, і що він недаремно віддав своє життя, і як тепер дітям кайфно у відворованому в України Кримнаші, і щось таке подібне. В якості бажаного прикладу зачитували учням ватних текстів, як взірців для наслідування.
Цікава деталь: оскільки загиблий Невдіомий Герой - це лічність, а школяр який писатиме - ще ніхто і звати його ніяк, то й листа підписувати не треба. Просто напишите, мовляв, "малчик з 9 а" чи "дєвачка са свабодново Крима", той солдат на тому світі все зрозуміє.
І діти взялись за пір'я. А як відомо, страшне перо не в гусака. І понаписували юні кримчани такого, що надсмотршчики похопалися за голови. Всупереч заявленій анонимності, вчителів та директорів тепер дрючать і сношають особисти - щоб з'ясувати, хто конкретно написав той чи інший твір. Бо анонимність, в яку наївно повірили кримські школяри, була липова, і листи читали зовсім не загиблі воїни, а товстозаді майори спецслужб. Когось вираховують за почерком, когось - за класом, школою, опитують класних керівників, вчителів на сліченіє написаного.
Особливо морально нестійкі дописи вирішено вважати такими, що їх надиктували батьки або криптоукраїнські педагоги, бо ж не може дитина сама, при повному розумі і без тиску, побачити щось погане в дійсності, що її оточує після двох років окупації. На таких дорослих чекають цілком дорослі допити.