![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanАртем Комісаренко
Їздив на Великдень в Прилуки.
Спойлер: зрада та внутрішня окупація. І Порошенко тут ні до чого, питання докріпаків народу.
_____
В 60-тисячному містечку вціліло цілих сім старовинних церков. Іноді навіть пишуть вісім, але Миколаївська церква 1856 р. (не плутати з однойменною 1720 р.) розташована за містом.
_____
Ось ці церкви від найстаріших:
1. Миколаївська (замкова) церква(-дзівниця), 1720, за совєтів, пишуть використовувалась для господарських потреб (в мережі згадується пункт продажу гасу), в перебудову розмістили картинну галарею, в 1993(?) передали УПЦ МП.
2. Спасо-Преображенський собор, 1720, за совєтів — склад, з 1991 — УПЦ МП.
3. Трьохсвятительська церква, дерев'яна, 1752, єдина в місті що продовжувала діяти за совєтів в складі Українського екзархату РПЦ, зараз в УПЦ МП.
4. Собор Різдва Богородиці, 1815, за совєтів — архів, з 2005 — УПЦ КП.
5. Іванівська церква, 1865, за совєтів — військові склади, рукавична фабрика, пожежна охорона, склад міського управління торгівлі, з 1993 передана УПЦ МП й переосвячена в 2001.
6. Стрітенський собор, 1889, за совєтів — музей, з 2007 — УПЦ МП.
7. Пантелеймонівська церква, 1905, діяла до 1962, пізніше — склад, в 1990 передана Українському екзархату РПЦ, зараз — УПЦ МП.
_____
Що ми бачимо? На початок перебудови, в місті залишилось сім старовинних церков, з яких одна (Трьохсвятительська) діяла, а шість інших використовувались в „народному господарстві“.
До 1992 (часу виділення УПЦ КП з УПЦ МП, утвореного з Українського екзархату РПЦ), місцева влада встигла передати РПЦ ще дві (Пантелеймонівську в 1990 та Спасо-Преображенський собор в 1991).
Після виділення УПЦ КП ці три церкви залишились за УПЦ МП.
Але цього їй згодом виявилось замало і протягом 1990-2000-х УПЦ МП отримала ще три церкви (Іванівську, Миколаєвську в 1993; Стрітенський собор в 2007).
Всласне ж Українська Православ Церква отримала свій єдиний храм в місті — Собор Різдва Богородиці — в 2005 році, на 15-му році Незалежності.
_____
На Великдень (точніше в другій половині дня у Велику Суботу) я спостерігав величезну для такого маленького містечка юрбу народу с кошиками для освяченя пасок-яєць навколо церков УПЦ МП й особливо навколо доволі аляповатого після всіх його перебудов-реставрацій Стрітенського собору.
Біля ж Собору Різдва УПЦ КП тинялись, схоже, тільки випадкові люди. Я не спеціяліст, можливо УПЦ КП в Прилуках просто святило в інший час чи їх священник просто не вийо***ться й не примушує людей чекати задля ефектної масовки? Так чи інакше, але факт: в старовинному українському й україномовному містечку, що було засноване на 50-300 років (дивлячись як рахувати) раніше за Москву, з якою ми зараз „гібрідно“ воюємо, московські попи по суті монополізували церковне життя та майже всю архітектурно-історичну спадщину, яка — наголошую — належить всім українцям вне залежності від религійних та конфесійних переконань, й отруюють мозок місцевій людності аж до такої міри, що священник УПЦ КП в інтверв'ю говорить:
„Газ до храму взагалі монтувало підприємство з Ічнянщини, бо прилуцькі спеціалісти по газу відмовили нам, аргументуючи тим, що вони «…розкольникам газ не монтують…»
І цей народ хоче виграти війну? А чи годиться те, що від нього залишилось, на щось краще, ніж відправитись в Сибір чи Биківню?
____
В якості епілога, уривок зі статті „Проблеми збереження і відновлення культових споруд міста Прилуки за часів незалежності України“, Кірічок О. А., 2015 рік:
_
Унікальною в межах міста є історія церкви Всіх Святих. Початок функціонування храму датується 1721 р. 1831 р. після пожежі в місті дерев’яну церкву на міському кладовищі реконструювали як кам’яну. Проте в 1930-х роках її розібрали й знищили вщент. На її місці вже після проголошення незалежності встановили великого дубового хреста в пам’ять про Голодомор. Однак 30 травня 2010 р. єпископ Ніжинський і Прилуцький [УПЦ МП] освятив місце для відбудови храму. Розпочалося будівництво, проте факт плюндрування могил у зв’язку з розчищенням території навколо храму не міг залишитись непоміченим, і місцеві мешканці звернулися до «Свободи» з проханням розслідувати наругу над похованнями. В результаті, в листі від інспекції архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській обл. йдеться, що будівельні роботи Московський Патріархат веде без затвердженої проектної документації та без дозволу. Будівництво було припинено 2011 р., наразі храм існує лише як маленька тимчасова споруда й вагончик.
Їздив на Великдень в Прилуки.
Спойлер: зрада та внутрішня окупація. І Порошенко тут ні до чого, питання до
_____
В 60-тисячному містечку вціліло цілих сім старовинних церков. Іноді навіть пишуть вісім, але Миколаївська церква 1856 р. (не плутати з однойменною 1720 р.) розташована за містом.
_____
Ось ці церкви від найстаріших:
1. Миколаївська (замкова) церква(-дзівниця), 1720, за совєтів, пишуть використовувалась для господарських потреб (в мережі згадується пункт продажу гасу), в перебудову розмістили картинну галарею, в 1993(?) передали УПЦ МП.
2. Спасо-Преображенський собор, 1720, за совєтів — склад, з 1991 — УПЦ МП.
3. Трьохсвятительська церква, дерев'яна, 1752, єдина в місті що продовжувала діяти за совєтів в складі Українського екзархату РПЦ, зараз в УПЦ МП.
4. Собор Різдва Богородиці, 1815, за совєтів — архів, з 2005 — УПЦ КП.
5. Іванівська церква, 1865, за совєтів — військові склади, рукавична фабрика, пожежна охорона, склад міського управління торгівлі, з 1993 передана УПЦ МП й переосвячена в 2001.
6. Стрітенський собор, 1889, за совєтів — музей, з 2007 — УПЦ МП.
7. Пантелеймонівська церква, 1905, діяла до 1962, пізніше — склад, в 1990 передана Українському екзархату РПЦ, зараз — УПЦ МП.
_____
Що ми бачимо? На початок перебудови, в місті залишилось сім старовинних церков, з яких одна (Трьохсвятительська) діяла, а шість інших використовувались в „народному господарстві“.
До 1992 (часу виділення УПЦ КП з УПЦ МП, утвореного з Українського екзархату РПЦ), місцева влада встигла передати РПЦ ще дві (Пантелеймонівську в 1990 та Спасо-Преображенський собор в 1991).
Після виділення УПЦ КП ці три церкви залишились за УПЦ МП.
Але цього їй згодом виявилось замало і протягом 1990-2000-х УПЦ МП отримала ще три церкви (Іванівську, Миколаєвську в 1993; Стрітенський собор в 2007).
Всласне ж Українська Православ Церква отримала свій єдиний храм в місті — Собор Різдва Богородиці — в 2005 році, на 15-му році Незалежності.
_____
На Великдень (точніше в другій половині дня у Велику Суботу) я спостерігав величезну для такого маленького містечка юрбу народу с кошиками для освяченя пасок-яєць навколо церков УПЦ МП й особливо навколо доволі аляповатого після всіх його перебудов-реставрацій Стрітенського собору.
Біля ж Собору Різдва УПЦ КП тинялись, схоже, тільки випадкові люди. Я не спеціяліст, можливо УПЦ КП в Прилуках просто святило в інший час чи їх священник просто не вийо***ться й не примушує людей чекати задля ефектної масовки? Так чи інакше, але факт: в старовинному українському й україномовному містечку, що було засноване на 50-300 років (дивлячись як рахувати) раніше за Москву, з якою ми зараз „гібрідно“ воюємо, московські попи по суті монополізували церковне життя та майже всю архітектурно-історичну спадщину, яка — наголошую — належить всім українцям вне залежності від религійних та конфесійних переконань, й отруюють мозок місцевій людності аж до такої міри, що священник УПЦ КП в інтверв'ю говорить:
„Газ до храму взагалі монтувало підприємство з Ічнянщини, бо прилуцькі спеціалісти по газу відмовили нам, аргументуючи тим, що вони «…розкольникам газ не монтують…»
І цей народ хоче виграти війну? А чи годиться те, що від нього залишилось, на щось краще, ніж відправитись в Сибір чи Биківню?
____
В якості епілога, уривок зі статті „Проблеми збереження і відновлення культових споруд міста Прилуки за часів незалежності України“, Кірічок О. А., 2015 рік:
_
Унікальною в межах міста є історія церкви Всіх Святих. Початок функціонування храму датується 1721 р. 1831 р. після пожежі в місті дерев’яну церкву на міському кладовищі реконструювали як кам’яну. Проте в 1930-х роках її розібрали й знищили вщент. На її місці вже після проголошення незалежності встановили великого дубового хреста в пам’ять про Голодомор. Однак 30 травня 2010 р. єпископ Ніжинський і Прилуцький [УПЦ МП] освятив місце для відбудови храму. Розпочалося будівництво, проте факт плюндрування могил у зв’язку з розчищенням території навколо храму не міг залишитись непоміченим, і місцеві мешканці звернулися до «Свободи» з проханням розслідувати наругу над похованнями. В результаті, в листі від інспекції архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській обл. йдеться, що будівельні роботи Московський Патріархат веде без затвердженої проектної документації та без дозволу. Будівництво було припинено 2011 р., наразі храм існує лише як маленька тимчасова споруда й вагончик.