![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanАлі Татар-заде
Промисловість по роздобутку копалин увійде до небуття. Туди ж згине переробна промисловість. Частину обладнання знищено війною, частину вкрали росіянці. Але коли після капітуляції Москви наші глянуть на те що вкрадено, то тихо прослезяться і скажуть: залиште це собі. Точніше, це буде оформлено як акт гуманітарної допомоги молодим етнонаціональним республікам, які постануть на колишніх маєтках Газппрому, Роснєфті і Росугля.
Більше половини мешканців окупованого Донбасу покинули свій край ще за війни. Із тих хто залишився, багато загинуло - меншість від куль, більшість від голоду, холоду і хвороб.
Хто вижив, захоче просто нормального життя.
Буде перервано трудову естафету поколінь, втрачене покоління діток, яким з дитинства забивали голову гірництвом і металургією. Старі шахтари погоди не зроблять.
Тож почнеться рекультивація земель із перепрофілюванням їх на сільську господарку.
Вивіз териконів до капітульованої Росії, звільнення Донбасу від відходів війни і промисловості займе багато років та інвестицій. Але результати будуть вражаючі.
Донецький край стане житницею України. Кожен отримає в безкрайньому степу собі наділів. Це будуть і місцеві, і ветерани війни, і просто всі бажаючі.
Усюди постануть турістичні кемпинги "зеленого туризму". Скансени, музеї під відкритим небом, степові експозиції.
В колишніх промислових містах будуть музеї війни і перемоги, зради і тортур, жертв і катів, злочинів та відплат.
По всьому краю на курганах постануть копії давніх ідолів. Тільки не комуністів та чекистів, а "кам'яні баби" - скіфські, сарматські, печенізькі, половецькі, козацькі.
Це будуть збільшені копії і реконструкції оригіналів.
Митці зі всього світу робитимуть їх, змагаючись у стилі.
Там будуть і давньогерманські, і давньослов'янські ідоли, а деякі з них будуть такими великими, що всередині розміститься цілий музей.
Дороги прокладуть від кургана до кургана, від музея до музея. Міжнародний туризм стане головним джерелом інвестицій і прибутку.
Люди зі всього світу, наслухані про війни на Донбасі, не хотітимуть під час туру лише жорстких вражень. Тому вони охоче населятимуть етнографічні села-музеї, їстимуть екологічно чисті національні страви усіх народів, які колись населяли степ.
Промисловість по роздобутку копалин увійде до небуття. Туди ж згине переробна промисловість. Частину обладнання знищено війною, частину вкрали росіянці. Але коли після капітуляції Москви наші глянуть на те що вкрадено, то тихо прослезяться і скажуть: залиште це собі. Точніше, це буде оформлено як акт гуманітарної допомоги молодим етнонаціональним республікам, які постануть на колишніх маєтках Газппрому, Роснєфті і Росугля.
Більше половини мешканців окупованого Донбасу покинули свій край ще за війни. Із тих хто залишився, багато загинуло - меншість від куль, більшість від голоду, холоду і хвороб.
Хто вижив, захоче просто нормального життя.
Буде перервано трудову естафету поколінь, втрачене покоління діток, яким з дитинства забивали голову гірництвом і металургією. Старі шахтари погоди не зроблять.
Тож почнеться рекультивація земель із перепрофілюванням їх на сільську господарку.
Вивіз териконів до капітульованої Росії, звільнення Донбасу від відходів війни і промисловості займе багато років та інвестицій. Але результати будуть вражаючі.
Донецький край стане житницею України. Кожен отримає в безкрайньому степу собі наділів. Це будуть і місцеві, і ветерани війни, і просто всі бажаючі.
Усюди постануть турістичні кемпинги "зеленого туризму". Скансени, музеї під відкритим небом, степові експозиції.
В колишніх промислових містах будуть музеї війни і перемоги, зради і тортур, жертв і катів, злочинів та відплат.
По всьому краю на курганах постануть копії давніх ідолів. Тільки не комуністів та чекистів, а "кам'яні баби" - скіфські, сарматські, печенізькі, половецькі, козацькі.
Це будуть збільшені копії і реконструкції оригіналів.
Митці зі всього світу робитимуть їх, змагаючись у стилі.
Там будуть і давньогерманські, і давньослов'янські ідоли, а деякі з них будуть такими великими, що всередині розміститься цілий музей.
Дороги прокладуть від кургана до кургана, від музея до музея. Міжнародний туризм стане головним джерелом інвестицій і прибутку.
Люди зі всього світу, наслухані про війни на Донбасі, не хотітимуть під час туру лише жорстких вражень. Тому вони охоче населятимуть етнографічні села-музеї, їстимуть екологічно чисті національні страви усіх народів, які колись населяли степ.