Замальовки від Алі
Mar. 9th, 2016 12:14 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Алі Татар-заде
навіть Бальцерович знає, що головою уряду в Україні "має бути хтось, хто говорить українською". А в самому уряді про це анічичирк.
***
нажите обманом, воровське, крадійське. Таким було багато чого в комуністів, таким було й перейменування Юзівки на Сталіно. Сьогодні (чи скоріше ще вчора, до окупації) донецькі вчителі стидливо втокмачували учням, буцімто "Сталино - в честь символа города - стали". Так народжувалось двоємислення, типове для атмосфери росіянської окупації. Одним краєшком мозоку дитина і доросла розуміють, що це брехня, інакше не стали б місто перейменовувати після десталінізації, іншим краєшком того ж мозоку - радість від тонкої хитрості ("заценіть красоту ігри, развєлі как тєх котят"), а отже, треба захищати цю версію з виряченими очима, як правдиву.
Але це хитрожопство не сучасне. "Зацініть красу гри" ще в далекому 1924 році, коли юізвські партайгеносе чи не першими в пост-імперії сміливо лизнули дупу Сталіну. Примудрілися ж вони це зробити ... на честь і пам'ять щойно вмерлого Лєніна. На таке здатен лише справжній двоємисл.
«По условиям нашего округа, где у нас преобладает стальная промышленность, а сама революция, изображающая, по словам тов. Ленина, локомотив, сделанный из стали, на котором был машинистом тов. Ленин. Исполком считает, что символом, характеризующим нашего вождя тов. Ленина, будет «СТАЛЬ» и решил поименовать г. Юзовку – город Сталиным, а округ и завод Сталинским...»
«Переименование города Юзовки в Сталин вполне приемлемо, т.к. его стальным последователем является тов. Сталин. Это имя дала ему партия, т.к. он был твёрд и непоколебим, как сталь. Мы же должны быть так же тверды и непоколебимы, как сталь. Сталь будет нашим символом, и всякая попытка ненавистников стальных идей тов. Ленина разобьётся о стальную стену».
Одним словом почтілі Лєніна, назвавши місто Сталіним. Спитаєте, чого це вони такі обережні? Та просто. Тоді ще жива була троцкистська, зінов'євська, камнєвська і всяка інша опозиція, яка Сталіна ненавиділа. А мало лі як воно повернеться - ще посадять юзовських хитреців. Але інстинктивно юзівське керівництво, як бачимо, тяжіло саме до Сталіна.
Кажуть Донбас ніколи не ставили на коліна? Він стояв на колінах перед Сталіним, ще коли в політбюро питання його подальшого мудрого керівництва стояло під питанням. Ставав, виглядає, сам.
До слова, Донецьк не стоїть на річці Донець. Це перейменування також є обманом. Перейменували місто, яке призначили щоб воно було центром колишньої Сталінської області, тільки і усього. Область більш-менш адекватно назвали Донецькою, а місто просто ще раз наградили липовим ім'ям.
***
кримські лікарні різних профілів регулярно переповнюються кримськотатарськими юнаками. Здорові і рум'яні, вони виділяються в кожному відділені від блідих тіней - справжніх хворих. І так перед кожним призовом до армії. Окупантської армії. Воєнкоми рвуть і мечуть, але лікарі на рідкість солідарно йдуть юнакам назустріч. Ніхто не хоче, щоб кримські татари опинились в "заблудівшейся на Украинє" армії, тільки не хочуть з різних мотивів. Ніхто - крім путлера. Цей хоче, це його пряма вказівка.
***
головнокомандувач ідільської народної республіки загинув від авіаудару сша. Останніми його словами, як і вчив великий штирлиць, було "мама!" с рязанським акцентом.
***
Державу Україна на півострові представляли переважно злодії: хабарники, відкатники, дерибанщики, в кращому разі куми. Коли почалася окупація, їхня абсолютна більшість перебігла на бік агресора. І заявила, що красти та хабарити їх примушували київські, донецькі і дніпропетровські угнєтателі, а також бандерівці. Населення було настільки тупе, що частково навіть в це повірило. Сподівалося, чомусь, що при путлері "такого не буде". А чиновники у свою чергу покладали надії, що при путлері всіх незадоволених легко посадити за бандерівство і антигосударствєність.
навіть Бальцерович знає, що головою уряду в Україні "має бути хтось, хто говорить українською". А в самому уряді про це анічичирк.
***
нажите обманом, воровське, крадійське. Таким було багато чого в комуністів, таким було й перейменування Юзівки на Сталіно. Сьогодні (чи скоріше ще вчора, до окупації) донецькі вчителі стидливо втокмачували учням, буцімто "Сталино - в честь символа города - стали". Так народжувалось двоємислення, типове для атмосфери росіянської окупації. Одним краєшком мозоку дитина і доросла розуміють, що це брехня, інакше не стали б місто перейменовувати після десталінізації, іншим краєшком того ж мозоку - радість від тонкої хитрості ("заценіть красоту ігри, развєлі как тєх котят"), а отже, треба захищати цю версію з виряченими очима, як правдиву.
Але це хитрожопство не сучасне. "Зацініть красу гри" ще в далекому 1924 році, коли юізвські партайгеносе чи не першими в пост-імперії сміливо лизнули дупу Сталіну. Примудрілися ж вони це зробити ... на честь і пам'ять щойно вмерлого Лєніна. На таке здатен лише справжній двоємисл.
«По условиям нашего округа, где у нас преобладает стальная промышленность, а сама революция, изображающая, по словам тов. Ленина, локомотив, сделанный из стали, на котором был машинистом тов. Ленин. Исполком считает, что символом, характеризующим нашего вождя тов. Ленина, будет «СТАЛЬ» и решил поименовать г. Юзовку – город Сталиным, а округ и завод Сталинским...»
«Переименование города Юзовки в Сталин вполне приемлемо, т.к. его стальным последователем является тов. Сталин. Это имя дала ему партия, т.к. он был твёрд и непоколебим, как сталь. Мы же должны быть так же тверды и непоколебимы, как сталь. Сталь будет нашим символом, и всякая попытка ненавистников стальных идей тов. Ленина разобьётся о стальную стену».
Одним словом почтілі Лєніна, назвавши місто Сталіним. Спитаєте, чого це вони такі обережні? Та просто. Тоді ще жива була троцкистська, зінов'євська, камнєвська і всяка інша опозиція, яка Сталіна ненавиділа. А мало лі як воно повернеться - ще посадять юзовських хитреців. Але інстинктивно юзівське керівництво, як бачимо, тяжіло саме до Сталіна.
Кажуть Донбас ніколи не ставили на коліна? Він стояв на колінах перед Сталіним, ще коли в політбюро питання його подальшого мудрого керівництва стояло під питанням. Ставав, виглядає, сам.
До слова, Донецьк не стоїть на річці Донець. Це перейменування також є обманом. Перейменували місто, яке призначили щоб воно було центром колишньої Сталінської області, тільки і усього. Область більш-менш адекватно назвали Донецькою, а місто просто ще раз наградили липовим ім'ям.
***
кримські лікарні різних профілів регулярно переповнюються кримськотатарськими юнаками. Здорові і рум'яні, вони виділяються в кожному відділені від блідих тіней - справжніх хворих. І так перед кожним призовом до армії. Окупантської армії. Воєнкоми рвуть і мечуть, але лікарі на рідкість солідарно йдуть юнакам назустріч. Ніхто не хоче, щоб кримські татари опинились в "заблудівшейся на Украинє" армії, тільки не хочуть з різних мотивів. Ніхто - крім путлера. Цей хоче, це його пряма вказівка.
***
головнокомандувач ідільської народної республіки загинув від авіаудару сша. Останніми його словами, як і вчив великий штирлиць, було "мама!" с рязанським акцентом.
***
Державу Україна на півострові представляли переважно злодії: хабарники, відкатники, дерибанщики, в кращому разі куми. Коли почалася окупація, їхня абсолютна більшість перебігла на бік агресора. І заявила, що красти та хабарити їх примушували київські, донецькі і дніпропетровські угнєтателі, а також бандерівці. Населення було настільки тупе, що частково навіть в це повірило. Сподівалося, чомусь, що при путлері "такого не буде". А чиновники у свою чергу покладали надії, що при путлері всіх незадоволених легко посадити за бандерівство і антигосударствєність.