З життя прокуратури "по-новому"
Oct. 8th, 2015 05:44 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanVolodymyr Boyko
Ось вже понад півроку громадськість ніяк не може довідатись про результати розслідування найзухвалішого корупційного злочину, подібного якому не було за часи незалежної України. У квітні 2015 року заступник Генерального прокурора України Сакварелідзе повідомив в інтерв’ю «Дзеркалу тижня», що йому пропонували 10 млн. доларів на місяць (тобто, 120 млн. доларів на рік), але він гордо відмовився.
Зрозуміло, що така заява славного сина Кавказу спричинила справжній інформаційний вибух. По-перше, усі хотіли знати ім’я того ідіота, який запропонував Сакварелідзе подібну суму. Бо хабарів такого розміру в Україні ніколи не було. Гроші чиновникам пропонують не за красиві очі, а за «вирішення питання». Яке питання може вартувати 120 млн. доларів за рік, якщо навіть мандат народного депутата (точніше – місце в прохідній частині партійного списку на парламентських виборах) коштує максимум 7 млн. доларів?
По-друге, народ цікавило, як так трапилось, що новітній Шерлок Холмс, який був спеціально виписаний Петром Порошенком з далекої Грузії, щоби остаточно перемогти гідру корупції в Україні, не затримав хабародавця. І навіть більш того – Сакварелідзе подав заяву в Генпрокуратуру лише після того, як народні депутати, обурені його інтерв’ю, стали вимагати назвати прізвище людини, яка пропонувала гроші.
Щоби уникнути подальших запитань, Сакварелідзе, урешті-решт, написав відповідну заяву у ГПУ й через все те ж «Дзеркало тижня» повідомив: «у цій справі порушено кримінальну справу, прізвище, ім'я, на жаль, сьогодні я не можу назвати через те, що це в інтересах слідства, але результати слідства будуть оголошені, потім» (http://dt.ua/…/sakvarelidze-vidmovivsya-nazvati-togo-hto-pr…).
Але, як виявилось, батоні Давид натхненно брехав. Ніхто ніякого хабара йому ніхто не пропонував і пропонувати не міг, а прізвища хабародавця (як і будь-які прикмети цієї людини) він ніколи слідству не повідомляв. З тим, щоби шановні читачі переконались у тому, що на посаді заступника Генпрокурора працює не Шерлок Холмс, а Конан Дойль, я пропоную ознайомитись з довідкою по кримінальному провадженню №42015000000000744, відкритому в Головному слідчому управлінні ГПУ 21 квітня 2015 року за заявою Сакварелідзе.
Ця довідка була складена першим заступником начальника управління 17/1 Овчаренком для начальниці відділу з питань доступу до публічної інформації пані Мілевич (яка, до речі, є підлеглою Сакварелідзе) – щоби остання знала, що можна оприлюднювати у відповідях на інформаційні запити журналістів, а про що краще мовчати. Але Мілевич цю довідку замість того, щоби зберігати в сейфі, тягала з собою, доки не загубила.
Наводжу витяг з документа.
* * *
«Встановлено, що тривале в часі розслідування цього провадження зумовлено наступними конкретними причинами, які об’єктивно не надають змоги завершити його в стислі строки. Лише по сплину дев’яти днів після одержання пропозиції неправомірної вигоди від невідомої особи Сакварелідзе Д.Г. звернувся у встановленому законом порядку до Генеральної прокуратури України із заявою про вчинення зазначеного злочину, що, в свою чергу, реально унеможливило вчасно вжити всі необхідні заходи для оперативного розкриття та документування протиправний дій, а також збору та фіксації наявних на момент їхнього вчинення доказів.
Як у своїй заяві, так і під час подальших слідчих дій Сакварелідзе Д.Г. не надав органу слідства конкретних та чітких прикмет особи, яка висловила йому пропозицію хабара, унаслідок чого цю особу фактично неможливо ідентифікувати та розпочати її розшук згідно чинного законодавства.
Показання допитаного Сакварелідзе Д.Г. про обставини вчиненого кримінального правопорушення, у тому числі щодо місця, часу та способу одержання пропозиції неправомірної вигоди, не є послідовними та конкретними…
Також за результатами аналізу зібраних у провадженні матеріалів викликає обґрунтований сумнів сам факт висловлення пропозиції надання Сакварелідзе Д.Г. щомісяця неправомірної вигоди в сумі 10млн. доларів США за прикриття від кримінальної відповідальності осіб, які здійснюють незаконні поставки нафтопродуктів на територію України, виходячи, насамперед, зі службових обов’язків та компетенції Сакварелідзе Д.Г., який на той час не мав жодного відношення до протидії злочинній діяльності, зокрема контрабанді, досудового розслідування та процесуального керівництва».
* * *
Найбільше скандальним є навіть не та обставина, що Сакварелідзе забрехався й не здатен назвати прикмети людини, яка, начебто, пропонувала йому таку божевільну суму. Це зрозуміло, оскільки в квітні 2015 року до його службових обов’язків входили лише організація прийому громадян, розгляд звернень громадян, доступ до публічної інформації, розробка нового порядку призначення на посади в органах прокуратури й тому подібні питання, за які ніхто 10 млн. доларів на місяць не запропонує.
У наступному Сакварелідзе отримав під своє кураторство також Управління з розслідування в кримінальних провадженнях стосовно працівників органів прокуратури та інформаційної безпеки. Але його роль була суто номінальною, оскільки Сакварелідзе, з огляду на наявність у нього паспортів кількох держав, в Україні досі не отримав доступу до державної таємниці. А відтак він може знайомитись з матеріалами кримінальних проваджень виключно після того, як зловмиснику оголошено про підозру та проведено легалізацію негласних слідчих (розшукових) дій зі зняттям грифу секретності.
Тому найскандальнішим, насправді, є те, що заступник Генпрокурора не знає, що законом від 15 листопада 2011 року контрабанда в Україні була декриміналізована. На сьогодні це – адміністративне правопорушення. Точніше, стаття 201 Кримінального кодексу України встановлює, що контрабанда - це переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лише:
- культурних цінностей,
- отруйних, сильнодіючих і вибухових речовин,
- радіоактивних матеріалів,
- зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї),
- спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.
Внаслідок того, що Сакварелідзе оточив себе помічниками, такими ж безграмотними, як і він сам, йому ніхто не підказав, що поставка в Україну нафтопродуктів з порушенням митного законодавства не є кримінальним злочином. А Генеральна прокуратура України взагалі не має жодного відношення до розслідування контрабанди, оскільки це належить до виключної підслідності СБУ.
Тому виникає закономірне запитання: коли, нарешті, відносно Сакварелідзе буде відкрито кримінальне провадження за ознаками ч.1 ст.383 КК України за зроблене ним завідомо неправдиве повідомлення про скоєння злочину?
P.S. Автор складає щиру подяку начальниці відділу з питань доступу до публічної інформації Генеральної прокуратури України Л.Мілевич, яка через свою повну професійну непридатність постачає журналістам такі скандальні документи.
Ось вже понад півроку громадськість ніяк не може довідатись про результати розслідування найзухвалішого корупційного злочину, подібного якому не було за часи незалежної України. У квітні 2015 року заступник Генерального прокурора України Сакварелідзе повідомив в інтерв’ю «Дзеркалу тижня», що йому пропонували 10 млн. доларів на місяць (тобто, 120 млн. доларів на рік), але він гордо відмовився.
Зрозуміло, що така заява славного сина Кавказу спричинила справжній інформаційний вибух. По-перше, усі хотіли знати ім’я того ідіота, який запропонував Сакварелідзе подібну суму. Бо хабарів такого розміру в Україні ніколи не було. Гроші чиновникам пропонують не за красиві очі, а за «вирішення питання». Яке питання може вартувати 120 млн. доларів за рік, якщо навіть мандат народного депутата (точніше – місце в прохідній частині партійного списку на парламентських виборах) коштує максимум 7 млн. доларів?
По-друге, народ цікавило, як так трапилось, що новітній Шерлок Холмс, який був спеціально виписаний Петром Порошенком з далекої Грузії, щоби остаточно перемогти гідру корупції в Україні, не затримав хабародавця. І навіть більш того – Сакварелідзе подав заяву в Генпрокуратуру лише після того, як народні депутати, обурені його інтерв’ю, стали вимагати назвати прізвище людини, яка пропонувала гроші.
Щоби уникнути подальших запитань, Сакварелідзе, урешті-решт, написав відповідну заяву у ГПУ й через все те ж «Дзеркало тижня» повідомив: «у цій справі порушено кримінальну справу, прізвище, ім'я, на жаль, сьогодні я не можу назвати через те, що це в інтересах слідства, але результати слідства будуть оголошені, потім» (http://dt.ua/…/sakvarelidze-vidmovivsya-nazvati-togo-hto-pr…).
Але, як виявилось, батоні Давид натхненно брехав. Ніхто ніякого хабара йому ніхто не пропонував і пропонувати не міг, а прізвища хабародавця (як і будь-які прикмети цієї людини) він ніколи слідству не повідомляв. З тим, щоби шановні читачі переконались у тому, що на посаді заступника Генпрокурора працює не Шерлок Холмс, а Конан Дойль, я пропоную ознайомитись з довідкою по кримінальному провадженню №42015000000000744, відкритому в Головному слідчому управлінні ГПУ 21 квітня 2015 року за заявою Сакварелідзе.
Ця довідка була складена першим заступником начальника управління 17/1 Овчаренком для начальниці відділу з питань доступу до публічної інформації пані Мілевич (яка, до речі, є підлеглою Сакварелідзе) – щоби остання знала, що можна оприлюднювати у відповідях на інформаційні запити журналістів, а про що краще мовчати. Але Мілевич цю довідку замість того, щоби зберігати в сейфі, тягала з собою, доки не загубила.
Наводжу витяг з документа.
* * *
«Встановлено, що тривале в часі розслідування цього провадження зумовлено наступними конкретними причинами, які об’єктивно не надають змоги завершити його в стислі строки. Лише по сплину дев’яти днів після одержання пропозиції неправомірної вигоди від невідомої особи Сакварелідзе Д.Г. звернувся у встановленому законом порядку до Генеральної прокуратури України із заявою про вчинення зазначеного злочину, що, в свою чергу, реально унеможливило вчасно вжити всі необхідні заходи для оперативного розкриття та документування протиправний дій, а також збору та фіксації наявних на момент їхнього вчинення доказів.
Як у своїй заяві, так і під час подальших слідчих дій Сакварелідзе Д.Г. не надав органу слідства конкретних та чітких прикмет особи, яка висловила йому пропозицію хабара, унаслідок чого цю особу фактично неможливо ідентифікувати та розпочати її розшук згідно чинного законодавства.
Показання допитаного Сакварелідзе Д.Г. про обставини вчиненого кримінального правопорушення, у тому числі щодо місця, часу та способу одержання пропозиції неправомірної вигоди, не є послідовними та конкретними…
Також за результатами аналізу зібраних у провадженні матеріалів викликає обґрунтований сумнів сам факт висловлення пропозиції надання Сакварелідзе Д.Г. щомісяця неправомірної вигоди в сумі 10млн. доларів США за прикриття від кримінальної відповідальності осіб, які здійснюють незаконні поставки нафтопродуктів на територію України, виходячи, насамперед, зі службових обов’язків та компетенції Сакварелідзе Д.Г., який на той час не мав жодного відношення до протидії злочинній діяльності, зокрема контрабанді, досудового розслідування та процесуального керівництва».
* * *
Найбільше скандальним є навіть не та обставина, що Сакварелідзе забрехався й не здатен назвати прикмети людини, яка, начебто, пропонувала йому таку божевільну суму. Це зрозуміло, оскільки в квітні 2015 року до його службових обов’язків входили лише організація прийому громадян, розгляд звернень громадян, доступ до публічної інформації, розробка нового порядку призначення на посади в органах прокуратури й тому подібні питання, за які ніхто 10 млн. доларів на місяць не запропонує.
У наступному Сакварелідзе отримав під своє кураторство також Управління з розслідування в кримінальних провадженнях стосовно працівників органів прокуратури та інформаційної безпеки. Але його роль була суто номінальною, оскільки Сакварелідзе, з огляду на наявність у нього паспортів кількох держав, в Україні досі не отримав доступу до державної таємниці. А відтак він може знайомитись з матеріалами кримінальних проваджень виключно після того, як зловмиснику оголошено про підозру та проведено легалізацію негласних слідчих (розшукових) дій зі зняттям грифу секретності.
Тому найскандальнішим, насправді, є те, що заступник Генпрокурора не знає, що законом від 15 листопада 2011 року контрабанда в Україні була декриміналізована. На сьогодні це – адміністративне правопорушення. Точніше, стаття 201 Кримінального кодексу України встановлює, що контрабанда - це переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лише:
- культурних цінностей,
- отруйних, сильнодіючих і вибухових речовин,
- радіоактивних матеріалів,
- зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї),
- спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.
Внаслідок того, що Сакварелідзе оточив себе помічниками, такими ж безграмотними, як і він сам, йому ніхто не підказав, що поставка в Україну нафтопродуктів з порушенням митного законодавства не є кримінальним злочином. А Генеральна прокуратура України взагалі не має жодного відношення до розслідування контрабанди, оскільки це належить до виключної підслідності СБУ.
Тому виникає закономірне запитання: коли, нарешті, відносно Сакварелідзе буде відкрито кримінальне провадження за ознаками ч.1 ст.383 КК України за зроблене ним завідомо неправдиве повідомлення про скоєння злочину?
P.S. Автор складає щиру подяку начальниці відділу з питань доступу до публічної інформації Генеральної прокуратури України Л.Мілевич, яка через свою повну професійну непридатність постачає журналістам такі скандальні документи.