Нові технології в хірургії. Термоструминний метод

[don_katalan]

ТЕРМОСТРУМИННИЙ МЕТОД – ДОСЛІДЖЕННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ

Ю.О. Фурманов, І.М. Савицька, І.А. Сухін, О.А. Гейленко, Г.В. Терехов, І.В. Крівцун, В.С. Гвоздецький, І.Ю. Худецький

• Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О.Шалімова;
• Інститут електрозварювання ім. Е.О. Патона НАН України, м. Київ;
• ДТГО «Південно-західна залізниця». Вузлова лікарня № 1 ст. Дарниця, м. Київ

Для поліпшення результатів хірургічного лікування хворих все ширше використовують нові, прогресивні технології. Особливе місце серед них належить гіпертермічним способам розсічення, розділення, коагуляції, з’єднання та обробки інфікованих тканин. Це зумовлено тим, що при виконанні операції традиційними інструментами багато часу витрачається на виділення окремих структур та досягнення надійного гемостазу. Нині в арсеналі хірургів з’явилася спеціальна апаратура, яка дозволила створити новий метод – термоструминний. Термоструминний метод під час хірургічних маніпуляцій дозволяє проводити обробку гнійних поверхонь та ран різного походження з метою їх санації. Розроблений метод також дозволяє з допомогою нескладних пристосувань проводити надійний внутрішньорановий гемостаз.
Виконання досліджень у відділі експериментальної хірургії Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України у співдружності з Інститутом електрозварювання ім. акад. Є.О. Патона НАН України на лабораторних тваринах дозволило з’ясувати можливості нового методу лікування гнійних ран, розробити найбільш оптимальні режими обробки гнійних ран, виявити особливості впливу струменя високотемпературного повітря на ушкоджені тканини, розкрити особливості процесів регенерації в цих умовах. При проведенні досліджень з лікування гнійних ран було з’ясовано, що під дією високотемпературного повітряного струменя виникає коагуляційний прошарок, що вистилає дно гнійної рани до 14 діб та захищає її від повторного інфікування.
....
Термоструминна обробка паренхіматозних тканин для гемостазу та висічення є надійним методом, при якому не виникає повторних кровотеч з резектованих поверхонь. Коагуляційний струп, що утворюється під час обробки утримується на резектованій поверхні з наступною його фрагментацією і заміщенням сполучною тканиною в терміни від 7 до 30 діб. Інтенсивність продуктивної реакції в зоні термоструминної обробки при використання методу для гемостазу та висічення тканин паренхіматозних органів знижувалася після 21 доби. З 30 доби ознаки запалення були слабо виражені.
Використання термоструминного методу на паренхіматозних органах під час проведення резекцій призводило до формування коагуляційного струпу на резектованій поверхні, цей струп поступово піддавався деструкції та лізису, поверхня вкривалась грануляційною тканиною, яка з часом дозрівала з утворенням тонкого рубця. Застосування термоструминної резекції не супроводжувалося в віддалені терміни рубцево-склеротичними змінами в зоні обробки, сприяло відновленню структури і функцій оперованих органів.
Проведені нами дослідження в умовах експерименту на лабораторних тваринах свідчать про перспективність застосування нового термоструминного методу для обробки гнійних ран як самостійного способу, не вимагає додаткового використання інших хірургічних засобів. Виявлений надійний гемостатичний ефект при висіченні тканин паренхіматозних органів дозволяє рекомендувати цей метод обробки для проведення операцій на паренхіматозних органах.
Значення проведених експериментальних досліджень з допомогою оригінальної апаратури, нескладної у виробництві та доступної за ціною підвищується в умовах сучасного військового напруження під час проведення антитерористичної операції. Це вимагає одержання спеціальних дозволів на її клінічне використання без будь-яких бюрократичних зволікань і позачергово в найкоротші терміни.

(Повний текст тезісів доповіді тут (ст. 21))

"Термоструминний метод (холецистит)" (Watch on YouTube)