![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanVitalii Chepynoga
Складав реєстр депутатів (минулого скликання), яких не буде в новому парламенті… Цей процес внізапно вивів мене на сторінку Лєни Бондарєнко в “Вікіпедії”… Саме інтересне там - “хоббі і увліченія”… Це майже як “Девять с половиной недель” з Мікі Рурком, а може даже цілий “даст іш фантастіш”… Сильно еротично… Нєчеловєчєская, бля, музика, - казав Владімір Ілліч…
Сначала Лєна признається, що любить музику і літературу (а от музика і література – Лєну не любить чогось, - ну то, нецікаво), - а потом підходить до самої возбуждающої часті – до садоводства… “Мои руки очень любят сиккуленты»… Пише Лєна… Що воно за “сука, лєнти”, - понятія нє імєю… Але моє воспальоне воображеніє рисує в мозгу георгієвські лєнти, якими можна прив’язать за бильця кроваті якогось неопитного і наївного “богомола”… Тіпа, ну що сука? Попався в лєнти? – І потом уже можна одкусить йому голову… С другой сторони, може це - “сцикулєнти”, - тіпа, образне названіє якихсь молодих дєвственніків… Щось вроді ще не окуклівшихся “тітушок”, які ще ні разу не були на мітингу “протів фашизма”…
“Моя гордость – это зацветший старый кактус» - пише Лєна далі… Не знаю, як у вас, ну в мене при прочтєнії цього месіджа упорно стоїть перед глазами фігура Ніколая Яновича Азарова… В трусах і з букетом… А може – тільки з букетом, - в лічному лєниному будуарі… “Іді сюда, старий кактус”, - нєжно каже йому героїні даного романа і манить колготками або проектом бюджета…
“Он долго сидел бобылем, а потом выпустил длиннющую стрелу, которая НА КОНЦЕ раскрылась нежным розовым цветком», - підводить нас Лєна до кульмінації своїх пламєнних отношеній з “старим кактусом”… І на цьому місці Зігмунд Фрейд давиться слиною од завісті…
“Еще я люблю копаться в земле” – добиває нас Лєна прістрастіями некрофілії… Олл-інклюзів, повний набор, мічта любого порно-блогера… “И люблю разводить на подоконнике всяческую зелень” (тут не зовсім понятно про шо, - про якусь плєсєнь, навєрно, або про мох… А може просто не любить прибирать в квартірі, хто його зна)… Плєсєнь Лєніна, в общим...
В общим, Лєна, - їдьте в Германію! Срочно! Точно без роботи не останетеся! Бля буду!
Складав реєстр депутатів (минулого скликання), яких не буде в новому парламенті… Цей процес внізапно вивів мене на сторінку Лєни Бондарєнко в “Вікіпедії”… Саме інтересне там - “хоббі і увліченія”… Це майже як “Девять с половиной недель” з Мікі Рурком, а може даже цілий “даст іш фантастіш”… Сильно еротично… Нєчеловєчєская, бля, музика, - казав Владімір Ілліч…
Сначала Лєна признається, що любить музику і літературу (а от музика і література – Лєну не любить чогось, - ну то, нецікаво), - а потом підходить до самої возбуждающої часті – до садоводства… “Мои руки очень любят сиккуленты»… Пише Лєна… Що воно за “сука, лєнти”, - понятія нє імєю… Але моє воспальоне воображеніє рисує в мозгу георгієвські лєнти, якими можна прив’язать за бильця кроваті якогось неопитного і наївного “богомола”… Тіпа, ну що сука? Попався в лєнти? – І потом уже можна одкусить йому голову… С другой сторони, може це - “сцикулєнти”, - тіпа, образне названіє якихсь молодих дєвственніків… Щось вроді ще не окуклівшихся “тітушок”, які ще ні разу не були на мітингу “протів фашизма”…
“Моя гордость – это зацветший старый кактус» - пише Лєна далі… Не знаю, як у вас, ну в мене при прочтєнії цього месіджа упорно стоїть перед глазами фігура Ніколая Яновича Азарова… В трусах і з букетом… А може – тільки з букетом, - в лічному лєниному будуарі… “Іді сюда, старий кактус”, - нєжно каже йому героїні даного романа і манить колготками або проектом бюджета…
“Он долго сидел бобылем, а потом выпустил длиннющую стрелу, которая НА КОНЦЕ раскрылась нежным розовым цветком», - підводить нас Лєна до кульмінації своїх пламєнних отношеній з “старим кактусом”… І на цьому місці Зігмунд Фрейд давиться слиною од завісті…
“Еще я люблю копаться в земле” – добиває нас Лєна прістрастіями некрофілії… Олл-інклюзів, повний набор, мічта любого порно-блогера… “И люблю разводить на подоконнике всяческую зелень” (тут не зовсім понятно про шо, - про якусь плєсєнь, навєрно, або про мох… А може просто не любить прибирать в квартірі, хто його зна)… Плєсєнь Лєніна, в общим...
В общим, Лєна, - їдьте в Германію! Срочно! Точно без роботи не останетеся! Бля буду!