Афанасьєв - надважливий свідок
Jun. 15th, 2016 06:52 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanАлі Татар-заде
звільнений Афанасьєв - надважливий свідок, навіть важливіший за Савченко. Він ключовий свідок маштабного процесу проти Сенцова, Кольченка, Чернія, свідок катувань, фальшувань, і багато його показів можуть стати гачком на який підвисять всю самозванську феміду в захопленій путлерівцями Росії. Багато його показів, якщо їх зняти максимально майстерно і коректно, не тільки просунуть вперед справи звільнення Сенцова і їй подібних - але й матимуть документальне підтвердження, яке спокійно тягне на світовий трибунал.
===
я давно казав, що ми не знаємо що робити з росіянцями, які прохають в Україні притулку. І що треба чітко знати свої інтереси, а не реагувати як амеба на зовнішній подразник.
Кожний такий росіянець має пройти добровільне фільмування, інтерв'ю, і про кожного з них має бути випущений агітаційний фільм. Він не потрібен нам для вжитку, він потрібен щоб його дивились росіянці. Кожен випадок такого прохання - це привід для агітації і пропаганди. У нас же досі брізгліво ставляться до агітпропу, тому що каша в голові. Тому що плутають - агітпроп всередині (це дійсно гидко, ффу), та агітпроп назовні. Останній життєво необхідний. У нас є ворог, у ворога є населення і теріторія, які він контролює, агітпроп допомагає послаблювати тили. От для чого потрібні росіянські біженці, шукачи притулку і всі інші форми еміграції. А не для того, щоб розводити дискусії всередині приймаючої сторони. Дискусії мають бути у ворога, в глибокому тилу далеко від фронту. В їхньому тилу, а не в нашому.
===
Коли розпався СРСР, то цю подію ніби і чекали роками, і прогнозували, і навіть "наближали як могли", але - коли все сталось, то українська нація, скажемо чесно, залишилась стояти з відкритими щелепами. Вона не знала, що робити далі. Вона тільки наступного дня кинулась планувати нове життя в нових умовах, та так і не напланувала нічого особливого.
Коли розпадеться екс-РСФСР, то буде теж саме. Тому планувати і готуватись слід наперед. Інакше результатами знов скористаються інші. Ті, хто більше всіх мовчать, якраз і готуються - в тиші, не привертаючи уваги, щоб ніхто не мішав. Не буду показувати пальцями, але поки що це знов не українська нація.
звільнений Афанасьєв - надважливий свідок, навіть важливіший за Савченко. Він ключовий свідок маштабного процесу проти Сенцова, Кольченка, Чернія, свідок катувань, фальшувань, і багато його показів можуть стати гачком на який підвисять всю самозванську феміду в захопленій путлерівцями Росії. Багато його показів, якщо їх зняти максимально майстерно і коректно, не тільки просунуть вперед справи звільнення Сенцова і їй подібних - але й матимуть документальне підтвердження, яке спокійно тягне на світовий трибунал.
===
я давно казав, що ми не знаємо що робити з росіянцями, які прохають в Україні притулку. І що треба чітко знати свої інтереси, а не реагувати як амеба на зовнішній подразник.
Кожний такий росіянець має пройти добровільне фільмування, інтерв'ю, і про кожного з них має бути випущений агітаційний фільм. Він не потрібен нам для вжитку, він потрібен щоб його дивились росіянці. Кожен випадок такого прохання - це привід для агітації і пропаганди. У нас же досі брізгліво ставляться до агітпропу, тому що каша в голові. Тому що плутають - агітпроп всередині (це дійсно гидко, ффу), та агітпроп назовні. Останній життєво необхідний. У нас є ворог, у ворога є населення і теріторія, які він контролює, агітпроп допомагає послаблювати тили. От для чого потрібні росіянські біженці, шукачи притулку і всі інші форми еміграції. А не для того, щоб розводити дискусії всередині приймаючої сторони. Дискусії мають бути у ворога, в глибокому тилу далеко від фронту. В їхньому тилу, а не в нашому.
===
Коли розпався СРСР, то цю подію ніби і чекали роками, і прогнозували, і навіть "наближали як могли", але - коли все сталось, то українська нація, скажемо чесно, залишилась стояти з відкритими щелепами. Вона не знала, що робити далі. Вона тільки наступного дня кинулась планувати нове життя в нових умовах, та так і не напланувала нічого особливого.
Коли розпадеться екс-РСФСР, то буде теж саме. Тому планувати і готуватись слід наперед. Інакше результатами знов скористаються інші. Ті, хто більше всіх мовчать, якраз і готуються - в тиші, не привертаючи уваги, щоб ніхто не мішав. Не буду показувати пальцями, але поки що це знов не українська нація.