Ярослав Вішталюк · #читання_на_вихідних

В останній, дев'ятій статті з попереднього допису, яку найбільше зберігали англомовні читачі в своїх Pocket`ах, лауреат Пулітцерівської премії Джессі Айзінгер аналізує дані податкового управління США - Служби внутрішніх доходів (Internal Revenue Service, IRS), намагаючись з'ясувати, як так виходить, що найменше податків в країні платять ті, хто займає топові місця в списку мільярдерів Forbes.
Лонгрід, але мені було цікаво - тож нехай буде тут. Оригінал - за посиланням внизу.
================
За 2007 рік Джеф Безос, який вже був мільярдером (статки 8.4 млрд дол. США - прим. моя), а тепер є найбагатшою людиною світу, не заплатив жодного цента федерального податку на прибуток. Те саме повторилося в 2011 році. В 2018 Ілон Маск, друга найбагатша людина світу, теж не сплачував цей податок. Майклу Блумбергу теж вдається робити це останніми роками. Мільярдер Карл Айкан вже зробив це двічі. Джордж Сорос не платив податок три роки поспіль.
Ми отримали дані податкової служби з деклараціями тисяч найбагатших людей США за останні 15 років. Це безпрецедентний погляд на фінансове життя американських титанів, як-от Воррен Баффет, Білл Гейтс, Руперт Мердок чи Марк Цукерберг, яке включає не лише доходи і податки, а й інвестиції, гру на біржі, виграші в казино і навіть результати податкових перевірок.
Ці дані не лишають і каменя від основоположного міфу американської податкової системи: кожен платить справедливу частку, а найбагатші - найбільшу. Більшість американців живе від зарплатні до зарплатні, сплачуючи федеральному уряду відсоток доходів, який зростає, якщо заробляти більше. Останніми роками пересічна американська сім'я заробляла близько 70 тисяч доларів на рік і платила з них 14% фередальних податків. Найвища ставка, 37%, встановлена цього року для доходів понад 628300 доларів. ( Read more... )

-

Небо. Повітря. Літаки, вертольоти

Diana Makarova
Ну, погулялись, відмітили?
Порозбивали об лоба тепловізори, пострибали до фонтанів, побрали одне одного за грудки з криком: "А ти якій бригаді помагав?"
Продемонстрували одне одному рани - як фізичні, так і душевні?
Паєхалі далі.
В День волонтера - прогноз на російський наступ від чудового волонтера з дуже рідкісною спеціалізацією. Майже не задіяною під час нашої війни, хіба у перші місяці.
Небо.
Повітря.
Літаки, вертольоти.
Привіт, Евгений Карпенко, чекаємо вас з бану і вітаємо з професійним святом. Даю ваш прогноз
... "До києва СНАРЯДИ не долетять ні в перший день війни, ні в десятий, ні в двадцятий. Тобто БОМБО- сховища можуть бути використані саме як БОМБО- сховища..
Відстань північний кордон- київ близько 500 км, швидкість сУ-24 на малій висоті - з баком та підвішеними бомбами приблизно 1000 км.год. Тобто летіти йому не більше 30 хв. (це - приблизно 20 шт ФАБ-250 на борт. Ні про які точне бомбометання речі не має - бо в них повітряні сили україни тільки в профіль. Тобто цілитись будуть у телевежу - попадуть у берковецьке кладовище. Тому що їм буде страшно - ППО в Україні найчисленіше в континентальній Європі, в будь-якому разі прицілитись їм тут ніхто не дасть, це вам не сирія.. 🙂( Read more... )

Боротьба – завжди має сенс! Всіх українських воїнів – зі святом!

Ihor Lutsenko
Ми вже ніколи і не дізнаємося, можливо, чи це випадковий збіг, чи так було задумано. 30 років Рівно тому, 6 грудня 1991 року, ВР ухвалила закон про Збройній сили України. І одночасно цей день – це початок Першого зимового походу Армії УНР у 1919 році.
Сказати, що у 1919 було набагато гірше, ніж зараз – не сказати нічого. Відступаючи під ударами білогвардійців, яким допомагав Захід, і більшовиків, які контролювали більшість ресурсів колишньої імперії, сили УНР опинилися у трикутнику смерті. Це територія частини Поділля і Східної Волині, зусібіч оточена "білими" й "червоними" арміями росіян і польським військом.
Армія УНР танула на очах через:
1) нестачу ресурсів і зброї,
2) страшну епідемію висипного тифу, що косила українських воїнів тисячами,
3) небажання Заходу допомагати навіть медикаментами,
4) ефективну за таких умов більшовицьку пропаганду.
Наближалася катастрофа, і 6 грудня на військовій нараді під головуванням головного отамана військ УНР Симона Петлюри українські командувачі ухвалили радикальне рішення: ліквідувати фронт, всі актуальні сили перегрупувати й відправити в партизанський рейд тилами "білих" і "червоних" росіян. ( Read more... )

-

Рубашка, провисевшая ночь на стуле - автоматически считается выглаженной

master_kir
- Где тебя черти носят!
- Блин, ты их тоже видишь?

При задержании подозреваемого изъяты банка с вареньем и вентилятор...

Пожелание шотландцу: семь футов под килтом

— Как вы, отец семерых детей, можете целыми вечерами сидеть в пивной?
— Вы считаете, что семеро детей — это недостаточно уважительная причина?
( Read more... )

⚡️ Комуністичний Китай планує будівництво першої військової бази на Атлантичному узбережжі

Артур Харитонов
⚡️ Комуністичний Китай планує будівництво першої військової бази на Атлантичному узбережжі - для протидії НАТО у разі війни з демократичним світом
Як повідомляє видання WSJ, з посиланням на розвідку США, Комуністична партія Китаю націлена на будівництво другої військової бази за межами КНР, що стане першою на Атлантичному узбережжі (https://on.wsj.com/3puLzpr).
Йдеться про розбудову військових об’єктів на узбережжі Екваторіальної Гвінеї, що межує з Камеруном і Габоном, а також геополітично - з зоною відповідальності НАТО, зокрема США.
Як повідомляється у доповіді, представник уряду США знаходився цього жовтня з місією у Екваторіальній Гвінеї - з метою відмовити місцеву корупційну “банановореспубліканську” владу від співпраці з комуністами. Однак, наразі потуги демократії виглядають примарно, адже де-факто китайська Компартія взяла на утримання президентську родину крихітної держави.( Read more... )

Diana Makarova · Якщо ви чуєте - збройніки, то це точно каже нацик

А нацик завжди каже це з повагою, бо від збройників залежить дещо і у нациків, таке, що лишається невикористаним. А оскільки нацики дрібними ручаями зшивають збройників, а збройники навалюють, щоб було добре всім, то... ой, про це вам не треба, не звертайте уваги.
Якщо ви чуєте про зесеу, то вже якесь командування, а якщо котики чи секс - то вже журналістки. Та й журналісти.
Якщо ви зрозуміли щось у цих абзацах - то щось про фронт ви таки знаєте. А фронт - це ЗСУ. Або збройники. Вони бувають різними, іноді цілі бригади бувають такими, що... ой, про це ми скажемо після свята, хоча такі бригади у волонтерів зовуться бригадами-миротворцями, ну, ви поняли.
Але існують такі бригади...
такі...
що ми вже і не знаємо - котики вони чи секс, чи хто. Але їхнє існування й робота на фронті робить нам спокій.
... ну, кому спокій, а кому й не дуже, наприклад, ворогам і волонтерам. Ворогам знаємо чому. А волонтерам - та теж знаємо, шо ж.( Read more... )

-

Volodymyr Zolotorov · Бастиа-тест

Все слышали о том, что есть "право" (эволюционно сложившаяся система правил для предотвращения и разрешения конфликтов в обществе) и есть "закон" (произвольные приказы группы людей, называющих себя правительством). Как отличить одно от другого, тем более, что правительство часто основывает свои законы на праве?
Зачем отличать? Затем, что праву следовать желательно, это не только помогает решать конкретные задачи, но и сохранять общество и, не побоюсь этого слова, цивилизацию. Закон же (если он не основан на праве) - это хотелка начальства, которую можно и часто нужно игнорировать, она опасна для людей и "общества в целом".
Есть простой прием, который я называю Бастиа-тест, потому, что увидел его у Бастиа, а более ранние авторы, которые формулировали именно так, мне не попадались.
Итак, что такое Бастиа-тест? Возьмите закон и любое другое правило и представьте, что речь идет о частном лице. Представьте, что частное лицо делает то, что делает государство. Если это возможно представить, то решение правовое. Если нет - то нет.
Например, представим, что частное лицо:
- пытается присваивать себе часть вашего дохода, угрожая силой;( Read more... )

-

...національні стереотипи, які дуже довго впливають на політику

Алі Татар-заде
слухав передачу "Свободи" про пхеньянську дипломатію. Всупереч очікуванням, запрошений востоковєд (московит) оцінював її дуже високо. Якщо стисло, то це знайома кожному українцеві "багатовекторність", сутність якої московит передав так: "Якщо ви не будете нас годувати, то ми візьмемо допомогу у іншого - у вашого суперника".
В якості прикладу він навів далекий 56 рік, коли сумісний дипломатичний десант КНР та СССР висадився в Пхеньяні із узгодженою метою - відсунути Кіма (тоді ще не Першого) на користь якогось колективного керівництва. Корейці на все погодились, але приклали сили до розсварення СССР і КНР.
За дужкми залишається, що (це моє логічне припущення) Кім потім мабуть розстріляв все те "колективне керівництво".
Він також розповів про національні стереотипи, які дуже довго впливають на політику.
З точки зору корейців Китай століттями був чимсь диким, жебрацьким і безтолковим. Корейці гордились які вони ситі і богаті, які китайці голі-босі та голодні. ( Read more... )

вони ніколи навіть не думали над цим питанням

Алі Татар-заде
була передача про "авторів псевдониму Брежнев", тобто плеяди письмеників, публіцистів, як тепер би сказали - райтерів, рерайтерів, копірайтерів, що писали промови Брежнева на невпинному, безостановочному конвеєрі.
Серед них багато напівзабутих імен, деякі незнайомі, деякі навіть і тепер "на слуху", і знаєте що цікаво?
Вони тепер позиціонують себе лібералами-шестидисятниками, які "просто робили свою роботу", а при тому "намагалися пом'якшити режим", "просунути Брежневу корисні ідеї", "приносити користь від доступу к тілу".
Ну, прямо такі гастело-матросови, що легли трупами на амбразури в мертвій петлі.
Пожертвували своїми добрими іменами (щоправда, ні - тоді вони це приховували, а тепер виправдовували).
Я з цікавістю слухав ось чому.
На наших очах відбувалося це дійство вже не раз.
Вперше я звернув увагу, як люди йшли працювати на Януковича.
Риторика була ота сама - я приноситиму користь на своїй теплій посаді, бо якщо я горделиво відмовлюся, то її займе справжній яничар, і кому тоді від того краще?
(І хоча правильна відповідь буде: "А так краще тільки тобі", всі казали: так, Іване, Петре, Максиме, ти правильно робиш, давай, внедрись, працюй, ми до тебе як до свого єслі шо).
Мені ставало від того тошно.
Але аргументів бракувало.
Це тепер, після 14, я розумію, чому мені було так погано.
Це було передчуття. ( Read more... )