![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
========
З негодою не можна боротися. Її не можна передбачити. Від неї не можна сховатися. Чекай. Скоро вона прийде у твій дім. Саме таке враження виникає після перегляду сюжетів центральних телеканалів про зливи, грози, буревії й урагани. Огляд новин.
Влітку тема «розбурханої» погоди вибивається в лідери за частотою згадувань і впевнено конкурує з новинами про політику й кримінал. Та якщо для сюжетів на дві останні теми існують певні рекомендації щодо дотримання журналістських стандартів, то в матеріалах про погоду працівники ЗМІ почуваються досить вільно. І тут глядачам варто сподіватися лише на совість автора, яка «вмикається», на жаль, не завжди.
«Негода вбиває українців», «Україна смажиться, як на пательні», «врожай на полях країнипід загрозою повного знищення через аномальні температури», «метеорологи зробилистрашний прогноз», – лунає з екранів. Складається враження, що батьківщина перетворилася на зону стихійного лиха. Тут уже не до «мовного» закону, і навіть не до проблем із суддівством на Олімпіаді. Захиститися б якось від негоди… Чи від брехливих журналістів?
У цьому матеріалі ми розглянемо декілька найбільш типових випадків порушення стандарту точності в новинах про погоду. І паралельно поміркуємо про те, яким чином застосування «заборонених прийомів» у новинах впливає на глядачів, на імідж журналістів та їхніх джерел інформації – метеорологів та синоптиків.
«Синоптики обіцяють +42, і це в затінку!»
Уявімо, що в якомусь далекому українському селі на горищі однієї з хат оселилася чупакабра. Темними ночами вона потроху тягає хазяйських курчат. Раніше ця страшна кровожерлива істота мешкала в дитячих страшилках, бабусиних плітках і в матеріалах деяких відважних українських журналістів. Але ось раптом брехні виявилися правдою, численні експертизи встановили особу непроханої гості, а дільничний інспектор Петренко за допомогою слідчого експерименту підтвердив, що курчат тягає саме вона, а не сусідський кіт Хосе Ігнасіо. Чи можна після цього писати: «На Україну сунуть чупакабри» або «Поголів’я українських курчат під загрозою: чупакабра розпочала свою криваву справу»? Звісно, ні, адже чупакабра одна. Але чому, якщо синоптики повідомляють, що подекуди на Дніпропетровщині та в Криму температура підвищиться до 40–42 градусів, журналісти чотирьох центральних телеканалів на всю країну репетують: «У найближчі дні Україну чекає спека до 42 градусів»? «Синоптики попереджають – на Україну суне пекельна спека. Вже з понеділка, кажуть, стовпчики термометрів піднімуться аж до 42 градусів тепла»; «Жара крепчает. На Украину надвигается небывалый зной: столбики термометра перешагнут сорокоградусную отметку со дня на день»; «В Україні 42 градуса, по всій території оголошено надзвичайний рівень пожежної небезпеки».
Згадаймо редакційні настанови BBC, там зазначено, що в разі надзвичайної ситуації журналіст має звузити сферу занепокоєння, повідомивши додаткові деталі. Це робиться для того, щоб не сіяти паніку й заспокоїти надто вразливих глядачів.
Деякі ж наші «майстри» роблять усе навпаки. Ось уривок з одного із сюжетів: «Плюс 38 – не межа. Від завтра стовпчик термометра покаже 42 (оскільки немає ніяких додаткових даних, доходимо висновку: по всій Україні. – Авт.). І так – два дні, попереджають синоптики (знову ж таки, два дні по всій Україні стоятиме температура +42. – Авт.). Потім спека трохи відступить(трохи – це наскільки? – запитання до журналіста). Щоправда, ненадовго, лише днів на десять(а чому десять днів – це ненадовго? – запитання до журналіста). Та й суттєво не похолодає, кажуть у Гідрометерцентрі (суттєво – це скільки градусів? Було 42, а стане 40?).
( Читать дальше... Много и подробно )
