Повышение температуры зафиксировано во втором реакторе аварийной АЭС Фукусима-1

atominfo.ru
Температура во втором реакторе аварийной АЭС "Фукусима-1" поднялась на 20 градусов и достигла уровня 71,7 градуса, сообщило агентство Киодо.
Повышение температуры зафиксировал один из трех термометров, установленных на дне защитной оболочки реактора. Первого февраля он фиксировал температуру не выше 50 градусов. Показания двух других термометров остаются без изменений.
Причины повышения температуры уточняются. Согласно одной из версий, оно вызвано сокращением объемов охлаждающей воды из-за необходимости замены труб в системе. На дно защитной оболочки второго реактора, как считают специалисты, просочилось расплавившееся во время аварии ядерное топливо.
Компания ТЕРСО - оператор станции - увеличивает объемы охлаждающей реактор воды, однако пока температура не понизилась.


( Read more... )

Предшествующие новости про 2 блок
Свежие видео с Фукусимы-1
Уровень воды внутри второго энергоблока "Фукусимы-1" не превышает четырех метров
Ну и все про аварию: http://don-katalan.livejournal.com/tag/%D0%A4%D1%83%D0%BA%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%B0-1

Особливості забудови Мукачева. Частина І.

Мукачево.net розпочинає серію публікацій про історію творення міста над Латорицею, його окремих мікрорайонів та будівель.
Мукачево має понад тисячолітню історію, яка через панування у ХХ столітті тоталітарних ідеологій сьогодні мало вивчена.
Двома головними факторами, які формували минувшину міста і впливали на міську архітектуру, були замок «Паланок» та річка Латориця.
Уперше Мукачево було названо містом, тобто по-латині «опідумом», в грамоті губернатора Трансільванії Яноша Гуняді в 1445 році. До того це було просто містечко під замком (villa Munkach sub castrum Munkach), яке у 1376 році отримало від королеви Єлизавети з польського роду П’ястів, третьої дружини короля Угорщини Карла Роберта Анжуйського, печатку із зображенням святого Мартіна, єпископа турського, а відтак і право торгувати вином та продавати виноградники.
Замок завжди був важливим стратегічним об’єктом на північно-східному кордоні Угорського королівства. Навіть коли ця територія увійшла до складу Трансільванського князівства, замок залишався на його західному кордоні цінним охоронним пунктом у захисті від нападників.
Громадянські війни під час періоду Контрреформації у другій половині XVII століття між імператором Леопольдом і трансільванськими князями з роду Ракоці не сприяли активному міському будівництву. Перші будинки під дорогими на той час черепичними дахами почали зводити німецькі переселенці, яких привіз граф Шьонборн у середині XVIII століття. До того місцеві угорські дворяни мали звичайні дерев’яні хати, які мало чим відрізнялися від житла простих міщан.
Щодо другого фактору – річки Латориці, то у фондах Державного архіву Закарпатської області зберігаються чимало свідчень про повені у Мукачеві. Навколишні води неодноразово створювали проблеми жителям міста. Так, у документах ХІХ століття автор статті нарахував біля 30-ти таких повідомлень.
У ХХ столітті чехословацька влада до 1935 року була змушена привернути свою увагу і виділити значні кошти на побудову міцної дамби, яка би захищала лівий берег Латориці, де знаходилося місто, від раптових розливів річки.( Read more... )

Джерело: Олексій Філіппов, для Мукачево.net

Д_К ==== Бонус: Фрагмент топографічної карти періода між Світовими війнами (клікабельно):



Ще про Мукачево у мене за тегом: http://don-katalan.livejournal.com/tag/%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%BE

Особливості забудови Мукачева. Частина ІІ: П’ять приєднаних до міста сіл

Мукачево.net
Після закінчення Другої світової війни територія Мукачева збільшилася одразу на п’ять навколишніх сіл: Паланок, Підгород, Росвигово, Підмонастир і Підгоряни.

Паланок

Село Паланок відоме з 1672 року за життя княгині Софії Баторі. Угорською воно називається Várpalánka, німецькою: Plankendorf. Чехи не перекладали рідною, і село залишилося Паланком. Більше того, їхні чиновники так назвали у 1920-их роках й Мукачівський замок.
У фортеці служили 166 жителів угорського Сейкеля. Вони жили біля підніжжя Замкової гори за побудованим укріпленням – паланкою – в бараках.
У 1711 році австрійський уряд поселив тут старих демобілізованих німецьких солдатів.
У 1870 році в селі проживали 634 римо-католики, 268 греко-католиків і 11 ізраелитів.
У 1880 році в 114 хатах жили 913 осіб, здебільшого каменярі, які служили в замку.
( Read more... )

Джерело: Олексій Філіппов, спеціально для Мукачево.net

Перша частина (яка включає передвоєнну карту околиць Мукачева) -- Особливості забудови Мукачева. Частина І)