7 января 1839 года - официальное рождение фотографии

7 января 1839 года состоялось заседание двух французских академий — Академии наук и Академии изящных искусств. На этом заседании физик Доминик Франсуа Араго сделал подробный блестящий доклад о результате многолетних опытов французского химика и изобретателя Луи Дагера — методе получения отпечатка изображения (дагерротипа) и его достоинствах.

Первая фотокамера весила 50 килограммов, имела пластины размером 16,5х21,5 сантиметра.

Читая лекцию, Араго утверждал, что камера проста в обращении и подобные фотографии сможет делать любой. Нужна лишь небольшая практика.

Сенсационная лекция произвела фурор и уже в этот же день первый дагеротипный фотоаппарат был продан за 25 тысяч долларов. Пластины для дагеротипного аппарата стоили 5 франков.

(Отсюда)


Это фото сделано в 1838 году Луи́ Жак Манде́ Даге́ром (Louis Daguerre). На снимке запечатлён Бульвар Дю Тампль (Boulevard du Temple) в Париже.
Оживлённая улица кажется пустынной из-за десятиминутной экспозиции. Все движущиеся объекты слились с ландшафтом. И только мужчина, решивший почистить обувь, отчётливо виден на снимке. Мальчик, оказывающий ему эту услугу виден не так ясно.

Зарождение фотографии. Луи Дагер (Екатерина Маджугина)
( Read more... )

В некоторой степени процесс, созданный Нисефором Ньепсом, был актуален лишь для копирования гравюр. Дагер же считал своей целью добиться создания портрета, который, по его мнению, потрясет публику. В 1823 году он оборудовал лабораторию, где начал заниматься фотографическими экспериментами. Сначала он приступил к совершенствованию камеры-обскуры. В качестве объектива Дагер использовал в ней перископическую линзу Уильяма Волластона. Также изобретатель экспериментировал со светочувствительными химическими веществами, не известными Нисефору Ньепсу. Дагер быстро освоил метод Ньепса и пытался внести в него какие-либо изменения. После 11 лет экспериментов в 1837 году изобретатель наконец добился результата.
( Read more... )

Подробнее про процесс:

Наблюдение № 1. Цветные обои на стене со временем выцветают, блекнут. Вывод: красящие пигменты превращаются в бесцветные, т.е. некоторые вещества под действием света способны превращаться в другие. И если, например, вырезать в непрозрачном материале узор какой-нибудь и повесить поделку на обои в хорошо освещаемой комнате, то через пару месяцев, сняв материал, мы увидим чёткое изображение узора на стене. Кто нарисовал? Свет!

Наблюдение № 2. Если в ставне окна дома сделать небольшое отверстие, то при свете дня в комнате на стене, противоположной закрытому окну, появляется перевёрнутое изображение предметов вне дома. Кто нарисовал? Правильно.( Read more... )

В Донецке появились листовки против “шлеппера-вора” (ФОТО)

В Донецке неизвестными были расклеены листовки, призывающие к свержению власти и борьбе за будущее Украины.
Об этом сообщает uainfo.
«Всех, кто связывает своё будущее с Украиной, призываю встать на борьбу», — таков эмоциональный посыл листовок.

( Еще одна листовка )

ОРД

Телефонно-конституційна юстиція або Хто насправді заслуговує на суд Лінча

Конституційний суд України вже не гарантує верховенство Конституції як Основного закону держави на всій території України. Його діяльність ґрунтується на принципах нівелювання права, залежності, підпорядкування зверху, нерівноправності суддів, закритості, неповного й поверхневого розгляду справ та необґрунтованості прийнятих ним рішень.
Конституційний суд України сьогодні гарантує лише спокійне життя для президента України, уряду та коаліції у Верховній Раді шляхом легітимізації всіх дій влади.
Саме рішення 13 людей у мантіях сьогодні є Конституцією України.

А не та тоненька книжечка з віртуальними правами й свободами громадян.
Коли 14 червня цього року ВР внесла зміни до бюджету та постановила, що віднині уряд фактично може в ручному режимі встановлювати пенсійні доплати чорнобильцям, дітям війни та військовослужбовцям – не було підстав для сумнівів, що навіть такий дуже "донецький" КС не посміє не визнати неконституційними норми закону про бюджет.
Позиції суду, які містились в багатьох рішеннях, винесених до цього, давали таку стовідсоткову гарантію, що все ж таки Конституція ще буде існувати в цій державі, що не може такого бути.
А виявилось, що дуже навіть може.
Серед кількох останніх рішень особливо хотілося б виділити останнє, від 26 грудня цього року. Це справа про внесення змін до бюджету на 2011 рік.
Взагалі рішень КС у таких справах було багато. Але останнє – особливе, бо воно надає нашому уряду майже необмежені можливості: у ручному режимі керувати державою. В основному це буде стосуватися соціального захисту та реалізації прав і свобод громадян України.
Суть справи проста, як двері.
В Україні дуже багато пільговиків, судді, прокурори, міліціянти, працівники Національного банку, а ще чорнобильці, діти війни, учасники війни й так далі. Якщо чиновницьку братію держава захищає, роздає квартири поза чергою, санаторно-курортні путівки, звільняє від сплати квартплати тощо, то найбільш незахищеним верствам населення держава заглядає до рота й забирає останнє з кишень.
Дискримінація та нерівність в Україні була завжди. Але раніше держава робила вигляд, що все нормально.
Сьогодні ж усе змінилось.
13 суддів із бляшанками на шиї та рясами на своїх торбах 26 грудня підтвердили, що усі свої життєві віхи з науковими роботами, кар'єрним ростом можна спустити у свої дорогі санвузли з позолоченими канделябрами.( Read more... )

Але рішення було винесено на "перспективу". Тобто на майбутнє.
Після того як стало зрозуміло, що законопроект про скасування пільг не пройде у ВР, саме рішення Конституційного суду дає необмежені можливості для нашого уряду та судової системи – уже на майбутнє.
У наступному році всі повинні забути про соціальний захист, пільги, пенсійне забезпечення, бо уряд зможе з легкістю різати як завгодно бюджет, і Конституцію за компанію. Винними можна тут робити і Януковича, і Азарова, і ВР.
Але без рішення цих 13 вовків в овечих шкірах нічого не було б.
Андрій Скакодуб, спеціально для УП