Одним з найпідступніших винаходів Тиранії є той самий “общєчєловєк”

[don_katalan]

Adenarzuata Murz
Одним з найпідступніших винаходів Тиранії є той самий “общєчєловєк”. Совєцький погляд на природу людини такий - людина це тупа егоцентрична тваринка, яка хоче “нааармальна жить и зарабаааатывать”. Нормальний стан людини - несвідомий міщанин. Все інше - цивілізаційний наліт, який треба в людину вбивати (а вона буде пручатися).
За такою логікою, об’явити братом можна будь-кого. Бо ми всі просто тваринки, тільки от вони тваринки у кокошниках, а ми тваринки у віночках, ну чого ми будемо сваритися через дрібниці? Нам треба об’єднатися заради вищої цілі - “нааармальна жить и зарабаааатывать”, і далі жити в мирі і процвітанні.
Яким чином егоцентричні тваринки можуть жити в мирі, питання не ставиться. Відповідь на нього очевидна - ніяк. Така задача не має рішення. Тварини побудують лише скотний двор. Але ці неймовірно культурні і розумні люди не можуть скласти 2 і 2 і зрозуміти, що ставлять утопічну задачу. Страшенно дивуються, коли їх з їхніми ідеями посилають нах.
Чи дійсно стан егоцентричної тваринки - якийсь первісний стан людини, і будь-яка людина тяжіє до того, щоб бути лінивим егоцентричним споживачем? Звісно, ні. З точки зору сучасної науки, у людей нема інстинктів, але яка поведінка була притаманною людському виду ще до того, як мозок розвинувся, і інстинкти у нас були?
От скажіть мені, що потрібно племені збирачів та мисливців, щоб вижити. Окрім кістяних та камʼяних знарядь праці. Люди витрачали на пошук і споживання їжі більшу частину свого часу, приблизно як корівки. Що потрібно, аби кожного дня годин 6-8 постійно рухатися?
Я вам скажу, що потрібно, щоб вижити на природі, окрім ножа, скельця і кресала. Вам треба мати гарний настрій. Сумні тварини в природі не виживають. Якщо тварина з якихось причин отримує депресію (таке стається, і нерідко), вона не має достатньо енергії, щоб шукати їжу та піклуватися про потомство. Вона сидить, думає про вічне, малює лапою на піску і швидко помирає від хвороб, голоду або зовнішніх ворогів.
Людські істоти мають слабкий запас здоровʼя. Порівняно з прілічними тваринами, ми такі чутливі, що тільки обійняти й плакати. Мухи з нас ржуть, коли ми кажемо “дохнуть як мухи”, бо муха порівняно з людиною дуже крута. Тому сумувати людині заборонено від слова взагалі. Племʼя депресивних збирачів миттєво вимре. В них не вистачить життєвого тонусу, щоб подолати всі складнощі життя на чистому повітрі.
В тих племенах, що дожили до наших днів, існує культура, як збірка способів підтримки нормального настрою і задоволення від життя. Система взаємовідносин племені будується таким чином, щоб ніхто не був ображеним. Ну окей, не всі, нехай буде більшість. Щоб якось сходилася бухгалтерія народжувальності і смертності, люди мають відчувати безпеку та підтримку. Інакше у них стрес, сум, і приїхали.
Це можна спостерігати в тих архаїчних племенах, які існують зараз. У них можуть бути якісь дикунські ритуали, але окрім них також існує безліч культурних традицій, які роблять життя приємним. Культура існує саме для цього. Не для того, щоб невідомо нащо робити красівіньке і з умним видом ходити навколо, як думають в Тиранії, а саме для того, щоб у племені все було гаразд з кайфом. “Культура” Тиранії провалює цю задачу, тому вони зміщують нашу увагу на якісь витвори мистецтва, хоча витвори мають бути лише оздобленням головної задачі.
У людей нема інстинктів, нам треба десь зберігати інформацію, як треба жити, щоб не вимерти. Будь-яка лелека знає звідкись, як треба будувати гніздо і що кожного дня треба перевертати яйця, а ми тупі. Якщо ми не збережемо інфу про яйця в якомусь священному переданні, то вимремо на хрін. У нас інстинкти на аутсорсі - в культурі. Це дає одночасно і гнучкість в пристосуванні, і ризик доекспериментуватися і порушити якісь базові, тисячоліттями перевірені правила, що може призвести до вимирання.
Як так могло статися, що людський вид еволюціонував в такому напрямку, що виживали не найсуворіші, а найчутливіші? В яких умовах мали жити люди, щоб втратити роги й копита зкрсл шорстку і ікла, а замість того розвинути, наприклад, клітор (тут місце для того, щоб уявити, як виглядав “дикунський” секс, який дозволив розвинутися органу задоволення у жінок)? Чи не значить це, що виживали саме ті, хто мав здатність до кооперації, відданості, порозуміння?
Дикунів з дрючками і з жорсткою ієрархією ніколи не існувало. Точніше, в такий стан провалювалися деякі племена, по різним трагічним причинам. Але “Володар мух” існує рівно одне покоління і далі йде на смітник історії. Такі племена не виживають навіть в умовах, де банани самі в рот падають. Там без піклування не виживають діти. Нагадую - ми дуже ніжні істоти.
Дикуни з дрючками - це, вибачаюся, ми і є, бо землеробство відкрило шлях до більшої виживаності, мегаздоров’я стало непотрібним, і виживати почали також різні покидьки зкрслн племена з отією самою ієрархією. Якщо ж ми про загальну історію людства, той період, який тривав взагалі-то 99% існування людства як виду - ми котики. Наш мозок і наше тіло пристосовані для умов, де оточуючі ніжні, співчутливі, вірні.
Тому теорія про конченого “общєчєловека” не має ніяких підстав. Вважати, що наші далекі пращури були такими самими покидьками, як сучасні тиранцї, тільки без загальної освіти і балету - це наклеп і тупа екстраполяція в їхньому звичному стилі вєздєтак. Майже будь-яка людська істота (окрім девіантів), якщо має вибір, обере бути багатим і здоровим зкрслн жити в любові і злагоді з оточуючими, це еволюційно обумовлено. Якщо дитина отримує сигнали любові зовні, вона їх підхоплює і розвиває в собі.
Якщо ж людина “обрала” бути егоцентричним жорстоким дитдомівцем без вищого сенсу та моральних орієнтирів, це означає, що у неї не було вибору приєднатися до адекватної спільноти. Її “культура” не дала їй такого вибору. Це культура занепаду і збочення. Воно так не “само” і “за замовчуванням”. Ні.
=====
Otto W. Schmidt
Есть огромное количество нелюдей с московских просторов, которые всюду за границу везут с собой "советский подъезд".
С обшарпанными стенами, обоссанными углами и изуродованными почтовыми ящиками.
Это их стиль жизни, это их стихия. Совка уже нет треть века, а он по-прежнему живее всех живых.
Я нередко слышал от своих знакомых, что они всячески избегают встреч с этими "советскими подъездами" и на морях, и не только там.
Им лучше без всего этого: для хорошего настроения, собственной безопасности и душевного комфорта.