don_katalan | дозвольте поділитись із вами деякими думками стосовно нашої енергетичної системи

Вячеслав Ільченко
Отже, дозвольте поділитись із вами деякими думками стосовно нашої енергетичної системи і того, чому наші посадовці кажуть про 30-40% її ураження - тоді як жодна із "великих" генеруючих потужностей не була серйозно пошкоджена, та й росіяни чомусь б'ють по підстанціях, а вчора чомусь іще ударили по ряду гідроелектростанцій.
ВСЕ, ЩО ВИКЛАДЕНО НИЖЧЕ, Є ПРОДУКТОМ АНАЛІЗУ НЕСЕКРЕТНИХ ДАНИХ, ЯКІ МОЖНА ЗНАЙТИ В ПРЯМОМУ ПУБЛІЧНОМУ ДОСТУПІ, І НЕ ПРЕДСТАВЛЯЄ СОБОЮ РОЗКРИТТЯ ВІЙСЬКОВОЇ ТАЄМНИЦІ.
Перш за все, правильно уявіть собі структуру української енергетики. Вона представляє собою не єдиний "вільноринковий басейн", де все визначається парою "споживання - генерація" (ну, як на вульгарному laissez-faire ринку - "попит і пропозиція").
Наша енергетична система швидше нагадує сотову структуру, де у якості "соти" виступає так звана "оперативно-технологічна зона". Кожна із цих зон є квазі-автономною і повинна бути збалансованою - опираючись на генеративні, розподільчі та маневрові потужності. Така структура є надзвичайно стійкою навіть проти системних руйнувань, тому що якщо ви якимсь чином зможете вивести з ладу одну соту - решта залишаться працювати в штатному режимі. Однак через суттєву помилку енергоменеджмента за останні 12 років (я рахую саме з 2010 року, потім поясню, чому) сотова система надзвичайно вразлива до так званих "розбалансовуючих атак".
Оскільки росіяни зробили мені як аналітику величезний "подарунок" вчорашньою масовою атакою, спрямовану на блекаут в Києві, то на прикладі Центральної Енергетичної Системи (до якої входить Київщина) я все і проілюструю.
Отже, як ми уже вище казали, "енергетична сота" тримається на генеративних, розподільчих та маневрових потужностях.
Генеративні потужності ЦЕС забезпечують Трипільська ТЕС, Київські ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, Київська ГЕС, Канівська ГЕС і Черкаська ТЕЦ. Маневрові потужності забезпечуються 21 малою гідроелектростанцією. А тепер увага - зараз буде тонко. Розподільчі потужності в ЦЕС - це всього 13 підстанцій, рахуючи одну дуже особливу, про яку я постараюсь сказати якнайменше, бо це одна із "критичних точок".
Швидше за все, росіяни зрозуміли, що генеративні потужності вони уразити не можуть, або принаймні не можуть їх достатньо пошкодити. Ну от згадайте, як вони 19 жовтня спробували ударити по ТЕЦ-6 за допомогою ракети X-101. Відео знищення цієї ракети десь гуляє по Телеграмах, так що думаю, про це можна і написати. І тоді у них виник план "розбалансовуючих атак".
Розбалансовуюча атака хороша тим, що для цього не треба бити по електростанціям. Якщо серйозно пошкодити або винести розподільчу підстанцію, ми самі відповідну електростанцію будемо змушені вимкнути - бо сота "квазі-автономна", ми не можемо передати вироблювану електрику, наприклад, в сусідню область. А щоб блекаут був ширшим, необхідно нанести удар також по маневровим потужностям, щоб не можна було швидко підключити резервну малу генерацію.
Власне, саме це вчора і відбулось. Ми збили переважну кількість російських ракет, але тих, що прорвались, було достатньо для критичного розбалансування "соти". Ось цим і викликаний був такий страшний блекаут, і цим же викликані графіки відключення.
Центральна Енергосистема в цьому плані, на жаль, одна із найбільш вразливих. Основним генеруючим контуром в нашій "соті" планувалась Чорнобильська АЕС. Після її відключення ЦЕС стала розбалансованою (а в моменти пікових навантажень і енергодефіцитною) і щоб компенсувати цей розбаланс, в 2009 році було прийнято рішення (ким? ну спробуйте згадати, хто тоді керував країною) побудувати ряд спеціальних ЛЕП від Рівненської АЕС (яка мала надлишок енергогенерації) до Києва із спеціальною розподільчою підстанцією.
Але в 2010 році у нас змінилась влада, яка вирішила (знову ж таки, хто ж це був такий розумний, а?), що нам не треба забезпечувати баланс ЦЕС, а нам треба всіляко збільшувати експортні потужності. Тому проект якомога тормозився і закінчили його... аж в 2015 році побудовою однієї ЛЕП і однієї (!) розподільчої підстанції. Само собою, це хоч і дозволяє підвищити збалансованість Центральної енергетичної соти, але "впритик". Більше вирішили "не фігуряти" - забезпечили так-сяк, і будя, значно важливіший, знаєте, смачненький експорт...
Але якби це була вся проблема. Є іще одна. Сподіваюсь, ви помітили, що я не згадав іще один елемент "енергетичної соти" - акумулюючий.
Основним елементом акумулюючих потужностей є ГАЕС, так звана "гідроакумулююча станція". У нас їх три - в Києві, в Каневі та широковідома Дністровська ГАЕС, найбільша в Европі. Зверніть, до речі, увагу - вчора поміж усього, росіяни також били і по Дністровській ГАЕС, яка допомагає збалансувати ще одну хронічно розбалансовану соту, де всього 9 розподільчих підстанцій - Південно-Західну (це моя рідна Вінниччина).
Акумулюючі потужності дуже важливі - тому що вони є ключовим елементом так званої "smart grid", інтеграції всіх генеруючих потужностей - в тому числі і "зеленоенергетичних" ресурсів, які, як відомо, дають енергетику не постійно, а тоді, коли "основний відновлювальний ресурс" наявний. В тому числі - особливо відмітьте - вони дозволяють оперативно підключати знеструмлені райони за допомогою мобільних розподільчих підстанцій (так, у нас їх не виробляють - але їх можна купити на Заході, причому навіть в "форматі фури-трансформера" - їх для військових цілей виробляють).
І ось із акумулюючими потужностями у нас справи швах. Навіть немає закона про них - в 2019 році під час "труборежима" подавався законопроект, але настільки сирий, що довелось його знімати з розгляду. А поняття енергетичного баланса у нас на законодавчому рівні взагалі не існує - замість цього у нас якийсь дивний "ринок", де в очевидно розбалансованій енергетичній соті можуть заблокувати постачання пального на одну із ключових генераційних потужностей (я маю на увазі кейс із Трипільською ТЕС).
... далі буде, бо мої думки з приводу, як можна боротись із розбалансовуючими атаками і взагалі що робити із нашим "енергетичним ринком", ще треба допиляти.