don_katalan (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
don_katalan) wrote2021-01-10 06:10 pm
don_katalan) wrote2021-01-10 06:10 pm
Про БЕЗНАДІЙНУ ЗМІНУ ПОКОЛІНЬ
Alexandr Kochetkov
Мене часом називають романтиком. Тому що я прагну сподіватися на краще доти, поки дійсність не перекреслює ці надії (при аналітичності мислення розчарування відбувається швидко).
Так ось, коли в Україні почався період дикого накопичення капіталу, я почав сподіватися на дітей цих нуворишів, яких вони відправляли вчитися до Європи в різні закриті пансіони. Був шанс, що ці діти вберуть західні норми, в тому числі, і ділову мораль, і коли повернуться в Україну, забезпечать нову якість і бізнесу, і політиці.
Друга частина моїх сподівань пов'язувалася з закладами подібними Києво-Могилянці. Там вчили цивілізованого підходу, намагалися виховувати служінню країні. Знову ж складалося певне братство випускників, щось схоже на «Лігу плюща» в українському виконанні.
Туди ж примикали різноманітні грантові програми, покликані пробудити громадську активність і заодно виховати діяльних агентів цивілізованого способу життя, де закон понад усе і один для всіх, а репутація - найдорожче, що у тебе є, і тому не продається.
Всі ці надії вщент розбилися об «молоду команду Черновецького»: її члени були освіченими, грамотними, з володінням мовами, зі знанням західного бізнесу. Але вони виявилися заточені на чисте мародерство і грабіж, при цьому всі їхні західні знання і вміння були використані саме для найнахабніших і найвідвертіших злодійських схем. А життєва мораль полягала в тому, що купується і продається все, правосуддя, в першу чергу. І те, що відбулося з «молодою командою» після приходу Януковича, на жаль, підтвердило цей підхід.
Аналогічно більшість випускників Могилянки і учасників грантових програм виявилися цинічними пристосуванцями. Не цивілізаційна доля країни, а виключно своє власне благополуччя турбує їх всерйоз. Їх вчили, що можна піти на багато що, щоб піднятися наверх і зверху почати будувати щасливу успішну Україну. Виявилося, що ці персонажі засвоїли тільки першу частину максими: «піднятися наверх за всяку ціну».
Зрозуміло, що ці люди стали основою того, що нині називається «активістами транснаціональних компаній» або «соросятами».
В результаті зміни політичних поколінь ми маємо нагорі численних коболєвих, вітренок, заліщуків, підласих і їм подібних. А з ними в України майбутнього немає.
-
Мене часом називають романтиком. Тому що я прагну сподіватися на краще доти, поки дійсність не перекреслює ці надії (при аналітичності мислення розчарування відбувається швидко).
Так ось, коли в Україні почався період дикого накопичення капіталу, я почав сподіватися на дітей цих нуворишів, яких вони відправляли вчитися до Європи в різні закриті пансіони. Був шанс, що ці діти вберуть західні норми, в тому числі, і ділову мораль, і коли повернуться в Україну, забезпечать нову якість і бізнесу, і політиці.
Друга частина моїх сподівань пов'язувалася з закладами подібними Києво-Могилянці. Там вчили цивілізованого підходу, намагалися виховувати служінню країні. Знову ж складалося певне братство випускників, щось схоже на «Лігу плюща» в українському виконанні.
Туди ж примикали різноманітні грантові програми, покликані пробудити громадську активність і заодно виховати діяльних агентів цивілізованого способу життя, де закон понад усе і один для всіх, а репутація - найдорожче, що у тебе є, і тому не продається.
Всі ці надії вщент розбилися об «молоду команду Черновецького»: її члени були освіченими, грамотними, з володінням мовами, зі знанням західного бізнесу. Але вони виявилися заточені на чисте мародерство і грабіж, при цьому всі їхні західні знання і вміння були використані саме для найнахабніших і найвідвертіших злодійських схем. А життєва мораль полягала в тому, що купується і продається все, правосуддя, в першу чергу. І те, що відбулося з «молодою командою» після приходу Януковича, на жаль, підтвердило цей підхід.
Аналогічно більшість випускників Могилянки і учасників грантових програм виявилися цинічними пристосуванцями. Не цивілізаційна доля країни, а виключно своє власне благополуччя турбує їх всерйоз. Їх вчили, що можна піти на багато що, щоб піднятися наверх і зверху почати будувати щасливу успішну Україну. Виявилося, що ці персонажі засвоїли тільки першу частину максими: «піднятися наверх за всяку ціну».
Зрозуміло, що ці люди стали основою того, що нині називається «активістами транснаціональних компаній» або «соросятами».
В результаті зміни політичних поколінь ми маємо нагорі численних коболєвих, вітренок, заліщуків, підласих і їм подібних. А з ними в України майбутнього немає.
-
no subject
Майбутне Украіні в тих хто іі залишив. Коли вони повернуться, тоді все і почнеться...
no subject
no subject
no subject
чи от Супрун на рік повернулась. може краще б було, щоб вона там і померла у США та Канадщіні?
no subject
що до Супрун, то Супрун не повернулася, а вона на завданні, як Штірліц...
no subject