don_katalan (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
don_katalan) wrote2022-08-30 11:57 am
don_katalan) wrote2022-08-30 11:57 am
Entry tags:
Паралельно дедалі більше вигулькує ідея "авансових податкових зобовʼязань"
Гретатун Бер
Державна "економіка" рухається не тільки в бік "безумовного базового доходу", коли вам платять фіксовану суму грошей ні за що. Паралельно дедалі більше вигулькує ідея "авансових податкових зобовʼязань". Це коли ВИ платите наперед фіксовану суму податків просто так. Тому що нацбанка, київська школа економіки чи ще якісь кабінетні шахраї "порахували", що ось тут у вас стільки доходу, тому розкривайте гаманці. Наприклад, ось є бабусин город - вона явно отримує з нього тисяч двісті на рік, ось підрахунки, то хай двадцять вісім чи тридцять шість чи скільки там ПДФО наперед заплатить.
До речі, аналогічні підрахунки цих самих шахраїв є джерелом відомостей про так звану "тіньову економіку", яка у нас буцімто така велетенська і могутня, що як тільки гетьмамця за допомогою чеків з РРО виведе її на світло, у нас тут настане повний тайвань.
Проте насправді замість повного тайваню є більший шанс створити таке, як писав у спогадах один чоловік, що пережив Голодомор: коли до них приходили з усе новими і новими обшуками, а він не міг зрозуміти, що чекісти шукають і чому, коли все давно вигребли; а потім зрозумів - родина досі жива, не вмерла, тому і шукають...
=====
Гретатун Бер
Я для себе користуюся таким виразом "чекістська свобода" - коли якийсь вибір дається тобі винятково для того, щоб подивитися, що ти вибереш, і покарати за "неправильний" вибір чи винагородити за "правильний". Ну тобто це таке дресирування людей.
Поки у сересері мавпували "вибори" з одного кандидата від "блоку комуністів і беспорточних", у Туреччині третьої чверті XX століття практикувалися на виборах свої прийоми чекістської свободи. Там була така практика: якщо в деяких муніципалітетах чи далеких провінціях перемагала опозиційна партія (яку допускали на вибори для демонстрації їх вільності й демократичності), з центру їм негайно урізали централізовано розподілений бюджет. І капець - там тепер було неможливо будувати ті хвалені дороги, тягнути електрику-радіо-телебачення, забезпечувати сяку-таку медицину-освіту - ну всі ці приколи, які "можливі тільки завдяки державі", а вільного ринку, звісно, в цих питаннях там ніколи не було. І це мало надзвичайно виховний ефект - люди швидко розуміли, за кого треба наступного разу голосувати Правильно.
Але люди якось крутяться. Знаходилися муніципальні діячі, які оголошували збір благодійних коштів - таке собі волонтерство - і на зібране примудрялися частково забезпечити різні там "публічні потреби". Причому головним чином такі, на які були згодні самі доброчинники - наприклад, на опорядження шкіл чи лікарень. Що покращувало діячам ту репутацію, яка вже привела їх до перемоги на виборах, створювало їм ореол борців і захисників. Таке становище було нестерпним для демократичного переможця - правлячої партії - і вона зробила наступний крок.
Всі благодійні організації повинні були зареєструватися державою і отримати ліцензію на збір благодійних коштів. А збір і витрата таких коштів без ліцензії стали кримінальним злочином. Звісно, винятково для уникнення шахрайства, для захисту довірливого населення, як інакше. І звісно ж, ліцензії на таку діяльність у місцях, де перемогла опозиція, отримати стало неможливо.
Державна "економіка" рухається не тільки в бік "безумовного базового доходу", коли вам платять фіксовану суму грошей ні за що. Паралельно дедалі більше вигулькує ідея "авансових податкових зобовʼязань". Це коли ВИ платите наперед фіксовану суму податків просто так. Тому що нацбанка, київська школа економіки чи ще якісь кабінетні шахраї "порахували", що ось тут у вас стільки доходу, тому розкривайте гаманці. Наприклад, ось є бабусин город - вона явно отримує з нього тисяч двісті на рік, ось підрахунки, то хай двадцять вісім чи тридцять шість чи скільки там ПДФО наперед заплатить.
До речі, аналогічні підрахунки цих самих шахраїв є джерелом відомостей про так звану "тіньову економіку", яка у нас буцімто така велетенська і могутня, що як тільки гетьмамця за допомогою чеків з РРО виведе її на світло, у нас тут настане повний тайвань.
Проте насправді замість повного тайваню є більший шанс створити таке, як писав у спогадах один чоловік, що пережив Голодомор: коли до них приходили з усе новими і новими обшуками, а він не міг зрозуміти, що чекісти шукають і чому, коли все давно вигребли; а потім зрозумів - родина досі жива, не вмерла, тому і шукають...
=====
Гретатун Бер
Я для себе користуюся таким виразом "чекістська свобода" - коли якийсь вибір дається тобі винятково для того, щоб подивитися, що ти вибереш, і покарати за "неправильний" вибір чи винагородити за "правильний". Ну тобто це таке дресирування людей.
Поки у сересері мавпували "вибори" з одного кандидата від "блоку комуністів і беспорточних", у Туреччині третьої чверті XX століття практикувалися на виборах свої прийоми чекістської свободи. Там була така практика: якщо в деяких муніципалітетах чи далеких провінціях перемагала опозиційна партія (яку допускали на вибори для демонстрації їх вільності й демократичності), з центру їм негайно урізали централізовано розподілений бюджет. І капець - там тепер було неможливо будувати ті хвалені дороги, тягнути електрику-радіо-телебачення, забезпечувати сяку-таку медицину-освіту - ну всі ці приколи, які "можливі тільки завдяки державі", а вільного ринку, звісно, в цих питаннях там ніколи не було. І це мало надзвичайно виховний ефект - люди швидко розуміли, за кого треба наступного разу голосувати Правильно.
Але люди якось крутяться. Знаходилися муніципальні діячі, які оголошували збір благодійних коштів - таке собі волонтерство - і на зібране примудрялися частково забезпечити різні там "публічні потреби". Причому головним чином такі, на які були згодні самі доброчинники - наприклад, на опорядження шкіл чи лікарень. Що покращувало діячам ту репутацію, яка вже привела їх до перемоги на виборах, створювало їм ореол борців і захисників. Таке становище було нестерпним для демократичного переможця - правлячої партії - і вона зробила наступний крок.
Всі благодійні організації повинні були зареєструватися державою і отримати ліцензію на збір благодійних коштів. А збір і витрата таких коштів без ліцензії стали кримінальним злочином. Звісно, винятково для уникнення шахрайства, для захисту довірливого населення, як інакше. І звісно ж, ліцензії на таку діяльність у місцях, де перемогла опозиція, отримати стало неможливо.