у світлу Вербну неділю, від нас пішов Андрій Костенко

[don_katalan]

Сьогодні, у світлу Вербну неділю, від нас пішов Андрій Костенко. Перекладач, письменник, дослідник езотерики та сам - езотерик. Костенко був одним із "батьків" езотеричної революції початку 1990-х на теренах колишнього СРСР. Один з найяскравіших представників ще того, "першого", київського видавництва "Софія". (Він, поряд із Андрієм Сидерським, є також першим перекладачем Карлоса Кастанеди). На сьогодні, Андрій Костенко вважається одним із провідних дослідників історії Таро у світі.
Опісля весни-22 Костенко встиг зорганізувати професійну українську спільноту Таро, однією з засадничих вимог участі у якій відпочатку було спілкування виключно українською мовою. Видати першу в історії україномовну колоду Таро Уейта та перевидати українською свої давно вже хрестоматійні дослідницькі монографії з теорії та історії Таро. Започаткувати журнал "Бюлетень українського тарознавства". Зовсім нещодавно, може, з місяць тому, він зорганізував ще одну українську спільноту, яка має об'єднувати дослідників історії та теорії системи Ленорман. До участі в якій, разом із українцями, особисто запросив знайомих світових авторитетів дослідників та практиків, таких, як легендарна Марі Грір.
Нажаль, серце Андрія Костенка не витримало чергових бомбардувань України та, зокрема, Київа. Він дуже близько до серця сприймав війну. Проте, ненависть до рашистів перетворила його на людину, яка завдяки власній принциповості за лише 3 роки особисто започаткувала українське тарознавство: до того практично вся езотерична література виходила російською та у Росії, і тарологія "по факту" залишалася російською.
Особисто мені пощастило познайомитися із п.Андрієм завдяки ФБ, років із 10 тому. І це була просто невимовної сили пітримка - знати, що поряд, у Києві, є така людина. Такий приклад для рівняння. І хоча біографії Костенка ви не знайдете в українській Вікі (і в російській -теж; тільки на російському Літресі, де досі продають книги його авторства, хоча сам Костенко давно розірвав усі ділові та творчі зв'язки із РФ), - я не маю жодних сумнівів. З часом, українські релігієзнавці та просто історики культури обов'язково напишуть, що ми жили "у часи Костенка". Втрата такого непересічного інтелектуала, гуманітарія, авторитет якого визнає весь світ, за ступенем важкості для вітчизняної гуманітаристики порівнюється із втратою іншого киянина, старішого за віком: Мирона Петровського.
... Останні пости Андрія Костенка - про війну. Та про воздаяння. Війна його і забрала, хоча фізичної кулі у серце він не отримав. Відтепер десь там, у вишині, я впевнена, з'явиться ще один захисник України, лобіст нашої із вами правди перед самим Творцем. (Кажуть, що людина, яка залишає цей світ на великі православні свята, тим більше, у Вербну неділю, відразу потрапляє до раю, до чистої землі). Але особисто мені дуже гірко, що ми - залишилися без такого, як Костенко. Інші - ще з'явиться. Таких "других" - не буває.
=====
Олена Костенко
Світ змінився. Назавжди.
Сьогодні не стало мого Андрюші.
Людини, яку неможливо було не любити.
Щирого, глибокого, доброго, чесного, справжнього.
Його серце зупинилося.
Але разом із ним — зупинилася й частина мого.
Він був світлом, силою, добротою.
І буде приходити до мене у снах,
а я чекатиму. Завжди.
Тепер цей світ — уже не той. Але я тут. І я пам’ятаю.
І він залишився в мені, в кожному, хто його знав, у своїх працях, думках, у слідах, які залишив у цьому світі.
Прощання відбудеться 16 квітня о 15:00 у крематорії на Байковому кладовищі.
Про це я ще нагадаю 15 квітня.
Лети, моя душа. Моє кохання. Моє все. Колись ми обов'язково зустрінемося.