don_katalan (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
don_katalan) wrote2025-04-18 04:57 pm
don_katalan) wrote2025-04-18 04:57 pm
Порожнеча. Безглуздість. Маячня. Тупість
Otto W. Schmidt
Дивлюсь різні відео АЗОВу про зачистки населених пунктів і планомірне знищення міст Донбасу. Розумію, що після цього жаху миру з північними варварами не буде ніколи.
А все насправді почалося з приходу до влади Януковича.
Його протягнули з великими зусиллями за допомогою Кремля і масового голосування в російськомовному Донбасі: оберемо свого. Хай і покидьок, але ж наш, шахтарський покидьок.
Потім був його розворот у бік болота, відмова від Євро курсу, Майдан, втеча Бандюковича, анексія Криму почалася ще при ньому, а далі — війна на Донбасі.
Іронія (жорстока) в тому, що регіони, які першими голосували за "дружбу з Росією", зрештою першими опинилися у вогні й роками продовжують гинути.
Це справжня гримаса долі. Донбас фактично знищено — руками тих самих ідіотів, за яких колись багато хто голосував у надії на «вічне братство». Ще тоді я попереджав знайомих: дограєтесь — ваших дітей рашисти насильно забиратимуть на фронт. Їх закопуватимуть у полях без могил, і ніхто навіть не згадає.
Порожнеча. Безглуздість. Маячня. Тупість.
Із знайомих уже давно ніхто не виходив на зв’язок — і я здогадуюсь, чому.
Ідіотизм майже не піддається лікуванню. На Донбасі Янукович отримав понад 80% голосiв. Саме Донбас став вирішальним фактором його перемоги. І тепер він у муках голосно помирає.
Ця війна має потужне совкове коріння. Якби совкову заразу в 1991-му вирізали не номінально, а психологічно, якби не вирощували покоління людей, що ностальгують за «дешевою ковбасою і великою державою», — нічого цього не було б.
Якби тоді цi корiння вчасно обрубали — війни б ніколи не було.
Але це лише фантазії. Проблема людства в тому, що психологія, як повзучий вірус, переповзає в нові покоління. І хоч час — це дуже добре щеплення, його дія розтягується на десятиліття.
-----
Сама по себе война — не военное преступление. Человечество разрешает воевать друг с другом. Это не проблема для него. Агрессия может быть нарушением устава ООН, но не повод выносить приговор.
А вот бомбёжки жилых районов — уже преступление. Пытки пленных — преступление. Вывоз детей без согласия родителей, удары по больницам, школам, ТЭС — особенно если рядом нет военных — это уже не война. Это нарушение всех конвенций. Это уголовщина.
Ордер Путину — не за войну, а за депортацию детей.
Важен не только сам факт войны, но и ее повседневность.
Начать войну — это политическое преступление, но не уголовное.
Захватить территорию, играть в референдумы, нарушать договоры — за это осудят, но в Гаагу не всегда призовут, пока не перешёл красную черту.
А вот когда черт бомбит роддом, как в Мариуполе — это уже уголовное преступление. Когда убивает пленных. Когда вывозит украинских детей, дает им новые документы и прячет по детдомам — это не «позиция», а преступление против человечности.
Конкретно от МУСа плешивый получил ордер не за войну, а за похищение детей.
За политику осуждают.
За уголовщину судят.
Дивлюсь різні відео АЗОВу про зачистки населених пунктів і планомірне знищення міст Донбасу. Розумію, що після цього жаху миру з північними варварами не буде ніколи.
А все насправді почалося з приходу до влади Януковича.
Його протягнули з великими зусиллями за допомогою Кремля і масового голосування в російськомовному Донбасі: оберемо свого. Хай і покидьок, але ж наш, шахтарський покидьок.
Потім був його розворот у бік болота, відмова від Євро курсу, Майдан, втеча Бандюковича, анексія Криму почалася ще при ньому, а далі — війна на Донбасі.
Іронія (жорстока) в тому, що регіони, які першими голосували за "дружбу з Росією", зрештою першими опинилися у вогні й роками продовжують гинути.
Це справжня гримаса долі. Донбас фактично знищено — руками тих самих ідіотів, за яких колись багато хто голосував у надії на «вічне братство». Ще тоді я попереджав знайомих: дограєтесь — ваших дітей рашисти насильно забиратимуть на фронт. Їх закопуватимуть у полях без могил, і ніхто навіть не згадає.
Порожнеча. Безглуздість. Маячня. Тупість.
Із знайомих уже давно ніхто не виходив на зв’язок — і я здогадуюсь, чому.
Ідіотизм майже не піддається лікуванню. На Донбасі Янукович отримав понад 80% голосiв. Саме Донбас став вирішальним фактором його перемоги. І тепер він у муках голосно помирає.
Ця війна має потужне совкове коріння. Якби совкову заразу в 1991-му вирізали не номінально, а психологічно, якби не вирощували покоління людей, що ностальгують за «дешевою ковбасою і великою державою», — нічого цього не було б.
Якби тоді цi корiння вчасно обрубали — війни б ніколи не було.
Але це лише фантазії. Проблема людства в тому, що психологія, як повзучий вірус, переповзає в нові покоління. І хоч час — це дуже добре щеплення, його дія розтягується на десятиліття.
-----
Сама по себе война — не военное преступление. Человечество разрешает воевать друг с другом. Это не проблема для него. Агрессия может быть нарушением устава ООН, но не повод выносить приговор.
А вот бомбёжки жилых районов — уже преступление. Пытки пленных — преступление. Вывоз детей без согласия родителей, удары по больницам, школам, ТЭС — особенно если рядом нет военных — это уже не война. Это нарушение всех конвенций. Это уголовщина.
Ордер Путину — не за войну, а за депортацию детей.
Важен не только сам факт войны, но и ее повседневность.
Начать войну — это политическое преступление, но не уголовное.
Захватить территорию, играть в референдумы, нарушать договоры — за это осудят, но в Гаагу не всегда призовут, пока не перешёл красную черту.
А вот когда черт бомбит роддом, как в Мариуполе — это уже уголовное преступление. Когда убивает пленных. Когда вывозит украинских детей, дает им новые документы и прячет по детдомам — это не «позиция», а преступление против человечности.
Конкретно от МУСа плешивый получил ордер не за войну, а за похищение детей.
За политику осуждают.
За уголовщину судят.