don_katalan (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
don_katalan) wrote2025-04-17 11:43 am
don_katalan) wrote2025-04-17 11:43 am
Igor Baryshev · Про "п'ять регіонів"
Переказувати новини про бесіди уіткоффа з путіним та публікації щодо його та його босса трампа оцінок стосовно того, як гарно йдуть переговори про Україну без України не бачу сенсу.
Проте, у саме цій купі лайна є одна особливість, яка мала би привернути увагу: причина, з якої це питання як таке виникло у ранзі пріоритетного.
По-перше, саме п'ять регіонів, а не чотири, тобто чотири області та Крим згадуються тому, що мова йде не про фактичне, а юридичне визнання Сполученими Штатами суверенітету рф над ними, у тому числі, разом із тими їх частинами, які перебувають під контролем України.
По-друге, як головний аргумент щодо постановки цього питання путіним є те, що саме у згаданому форматі ці п'ять регіонів ще у 2022-му році включені до російської конституції.
Інакше кажучи, переоцінивши власні можливості та недооцінивши відповідь на свої дії з боку як самої України, так і міжнародної спільноти, путін дещо поспішив із внесенням до конституції чотирьох із зазначених областей у додаток до анексованого ще у 2014-му Криму. І тепер, зіткнувшись з нездатністю своєї армії захопити повністю хоча б одну з них та розуміючи аж ніяк не примарну перспективу за певних обставин втратити захоплене взагалі, він намагається вмовити дядечку трампа продавити цю свою хотєлку авторитетом США.
Проте, є певні нюанси: по-перше, авторитет США з трампом та авторитет США без трампа з компашкою - дещо різні речі, при тому, далеко не на користь першої з них, а скористатися другою - шансів навіть трохи менше нуля. По-друге ж, аргумент "внесено до конституції" міг би якось працювати, якби та фількіна грамота дійсно була конституцією, а не багаторазово розтоптаним власноніж папірцем, бо справжній пацан живе по понятіях, і лише коли є резон їх блюсти, а закони, включаючи конституцію - то для лохів.
Хоча, у відносинах з трампом, враховуючи його ставлення до закону й законності, останній нюанс, схоже не вартий уваги, хіба що за таку неувагу треба буде чимось заплатити.
Цей епізод, як на мене, попри показну впевненість, доволі яскраво демонструє реальне сприйняття ситуації путіним та його невпевненість в успіху затіяної ним авантюри.
Проте, у саме цій купі лайна є одна особливість, яка мала би привернути увагу: причина, з якої це питання як таке виникло у ранзі пріоритетного.
По-перше, саме п'ять регіонів, а не чотири, тобто чотири області та Крим згадуються тому, що мова йде не про фактичне, а юридичне визнання Сполученими Штатами суверенітету рф над ними, у тому числі, разом із тими їх частинами, які перебувають під контролем України.
По-друге, як головний аргумент щодо постановки цього питання путіним є те, що саме у згаданому форматі ці п'ять регіонів ще у 2022-му році включені до російської конституції.
Інакше кажучи, переоцінивши власні можливості та недооцінивши відповідь на свої дії з боку як самої України, так і міжнародної спільноти, путін дещо поспішив із внесенням до конституції чотирьох із зазначених областей у додаток до анексованого ще у 2014-му Криму. І тепер, зіткнувшись з нездатністю своєї армії захопити повністю хоча б одну з них та розуміючи аж ніяк не примарну перспективу за певних обставин втратити захоплене взагалі, він намагається вмовити дядечку трампа продавити цю свою хотєлку авторитетом США.
Проте, є певні нюанси: по-перше, авторитет США з трампом та авторитет США без трампа з компашкою - дещо різні речі, при тому, далеко не на користь першої з них, а скористатися другою - шансів навіть трохи менше нуля. По-друге ж, аргумент "внесено до конституції" міг би якось працювати, якби та фількіна грамота дійсно була конституцією, а не багаторазово розтоптаним власноніж папірцем, бо справжній пацан живе по понятіях, і лише коли є резон їх блюсти, а закони, включаючи конституцію - то для лохів.
Хоча, у відносинах з трампом, враховуючи його ставлення до закону й законності, останній нюанс, схоже не вартий уваги, хіба що за таку неувагу треба буде чимось заплатити.
Цей епізод, як на мене, попри показну впевненість, доволі яскраво демонструє реальне сприйняття ситуації путіним та його невпевненість в успіху затіяної ним авантюри.