don_katalan (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
don_katalan) wrote2024-10-13 12:20 pm
don_katalan) wrote2024-10-13 12:20 pm
Вячеслав Ільченко · Вирішив все-таки розказати про едіакарську біоту
- все-таки це одне із тих чудес, про які ми можемо лише опосередковано здогадуватись - і одночасно приклад абсолютно "чужинної" в порівнянні із нашою біосфери.
Отже, спершу був так званий "авалонський вибух" - після того, як завершився суперльодовиковий період приблизно 600 млн. років тому, біосфера зненацька заповнилась різноманітними видами безскелетних істот, які - скажімо так - не були рослинами, і не були тваринами в нашому розумінні цих слів.
Найближчим аналогом едіакарської біоти, як я уже казав, є сучасні кораллові рифи - тільки без риб, бо до появи перших істот зі скелетом ще було приблизно... мільйонів так сто (залишки перших скелетних рибоподібних істот зафіксовано 530 млн. років тому, а перші риби в нашому розумінні цього слова з'явились аж в ордовикському періоді, 485 млн. років тому).
Розвиток нових видів був дуже швидким з геологічної точки зору, тому що всього за 25 млн. років з'явились цілі біосфери по всій планеті. Залишки едіакарської біоти знайдено практично всюди - від Білого Моря до західного узбережжя Мексики та Едіакарського Схилу в Південній Австралії, звідки, власне, і походить назва. Тобто, це реально було карколомно-швидке поширення життя як мінімум по всьому Атлантичному Океану (а може й далі - ми просто ще не знайшли).
Цей період - з 600 млн. до 575 млн. років тому - і називається "авалонським вибухом".
Щоб ви просто розуміли, едіакарська біота включала в себе:
- водорості, в тому числі і схожі на сучасні підводні рослини (щоправда, реально вони представляли собою щось на зразок вертикальних колоній морських лишайників);
- колонії грибів, схожі на сучасні коралли чи анемони;
- дикинсонії - пласкі безхребетні істоти, які вели малорухливий донний образ життя і скидались на живі, повільно повзаючі, овальні килимки;
- дендрограми - сфероподібні чи пласкі істоти із деревоподібним візерунком, які скидались на величезні медузи (якщо більш точно - сифонофори, це такі напівпрозорі морські тварини, які часто плутають із медузами);
- морські губки, які нагадували трубки або навіть квіти;
- кімберелли - примітивні істоти, зовні схожі на слимаків без панциря.
Тобто, це були практично повністю сформовані біоми, які захопили практично всі доступні материкові шельфи. Їх виділяють в ціле окреме підцарство.
А потім воно зникло. Просто зникло. Останні залишки представників цієї біоти датують приблизно 538 млн. років тому, і все.
Окремих представників, правда, відносять до періода 500 млн. років тому, але там йде дискусія, чи це едіакарські істоти, а чи це представники уже кембрійських біомів, які виникли в результаті паралельної еволюції. Відповідно, їх слід вважати не останніми залишками едіакарських істот, а далекими предками сучасних кораллових біомів.
Справа в тому, що залишки безхребетних істот вивчати найважче, бо у них немає скелетів. Їх вивчають по відбитках на каменях - одним із факторів відкриття едіакарських істот стала різко відмінна "орнаментованість" їх відбитків. Ні, справа не в невідомих спостерігачах - просто едіакарські істоти були колоніями рослинних і тваринних клітин, які утворювали складну багатошарову структуру, яка, власне, і формує візерунок (я там вище згадував дендрограми - їх "деревоподібний візерунок" якраз і є яскравим прикладом).
Але швидше за все, ми б дійсно знайшли їх красивими. Деякі учені навіть називають той період "Едіакарським садом" (термін належить палеонтологу Марку Мак-Менаміну).
Існують різні теорії, чому едіакарська біота зникла так швидко, але всі вони оперують поняттям катастрофи. Деякі учені припускають, що едіакарців викосила якась химерна бактерія, від якої вони просто не встигли ані втекти, ані виробити імунітет. Інші вважають, що свою справу зробило потепління, яке дедалі більше розігрівало планету - адже едіакарські істоти були "дітьми" післяльодовикового періоду.
А цілком можливо, що вони просто не пережили так звану "шурамську подію" - це була катастрофа, яка різко збільшила відсоток вуглецю на планеті приблизно 550 млн. років тому. Це міг бути як астероїд, так і виверження супервулкана (чи супервулканів). В будь-якому випадку, негативний рівень вуглецю був такий, що слабенька і вкрай маломобільна біосфера могла і не пережити такого - планета опустіла майже на 50 млн. років.
А потім відбувся іще один еволюційний вибух - кембрійський. Як і едіакарська біота, першими кембрійськими істотами були колонії рослинних та тваринних клітин - але тваринні швидко обособились і виробили хорду, прототип скелетів у сучасних тварин. Саме з кембрійського періода починається відлік біосфери, як ми її знаємо.
Я вирішив трохи пофантазувати на ніч (я уже десь казав, що коли у мене забагато поганих думок - я уходжу в далеке-предалеке минуле, або в не менш далеке майбутнє).
На картинці нижче ви побачите гіпотетичний світ, яким би він був, якби не було "шурамської події" - таким його змоделював штучний інтелект Midjourney.
Щоправда, фантазії тут небагато. Едіакарська біота робила спроби вибратись на поверхню, це палеонтологічно підтверджено знахідками "орнаментованих едіакарських відбитків" в пустелях, де в ті часи океану не було. Так що цілком можливо, що якби не катастрофа, Земля була б вкрита яскравими і багатокольоровими суходільними коралловими лісами і лугами.
Приблизно такими, як цей.
Це зображення також може правити як приклад чужинної біосфери, яку ми можемо зустріти на інших планетах - і це буде хорошим завершенням теми.
Отже, спершу був так званий "авалонський вибух" - після того, як завершився суперльодовиковий період приблизно 600 млн. років тому, біосфера зненацька заповнилась різноманітними видами безскелетних істот, які - скажімо так - не були рослинами, і не були тваринами в нашому розумінні цих слів.
Найближчим аналогом едіакарської біоти, як я уже казав, є сучасні кораллові рифи - тільки без риб, бо до появи перших істот зі скелетом ще було приблизно... мільйонів так сто (залишки перших скелетних рибоподібних істот зафіксовано 530 млн. років тому, а перші риби в нашому розумінні цього слова з'явились аж в ордовикському періоді, 485 млн. років тому).
Розвиток нових видів був дуже швидким з геологічної точки зору, тому що всього за 25 млн. років з'явились цілі біосфери по всій планеті. Залишки едіакарської біоти знайдено практично всюди - від Білого Моря до західного узбережжя Мексики та Едіакарського Схилу в Південній Австралії, звідки, власне, і походить назва. Тобто, це реально було карколомно-швидке поширення життя як мінімум по всьому Атлантичному Океану (а може й далі - ми просто ще не знайшли).
Цей період - з 600 млн. до 575 млн. років тому - і називається "авалонським вибухом".
Щоб ви просто розуміли, едіакарська біота включала в себе:
- водорості, в тому числі і схожі на сучасні підводні рослини (щоправда, реально вони представляли собою щось на зразок вертикальних колоній морських лишайників);
- колонії грибів, схожі на сучасні коралли чи анемони;
- дикинсонії - пласкі безхребетні істоти, які вели малорухливий донний образ життя і скидались на живі, повільно повзаючі, овальні килимки;
- дендрограми - сфероподібні чи пласкі істоти із деревоподібним візерунком, які скидались на величезні медузи (якщо більш точно - сифонофори, це такі напівпрозорі морські тварини, які часто плутають із медузами);
- морські губки, які нагадували трубки або навіть квіти;
- кімберелли - примітивні істоти, зовні схожі на слимаків без панциря.
Тобто, це були практично повністю сформовані біоми, які захопили практично всі доступні материкові шельфи. Їх виділяють в ціле окреме підцарство.
А потім воно зникло. Просто зникло. Останні залишки представників цієї біоти датують приблизно 538 млн. років тому, і все.
Окремих представників, правда, відносять до періода 500 млн. років тому, але там йде дискусія, чи це едіакарські істоти, а чи це представники уже кембрійських біомів, які виникли в результаті паралельної еволюції. Відповідно, їх слід вважати не останніми залишками едіакарських істот, а далекими предками сучасних кораллових біомів.
Справа в тому, що залишки безхребетних істот вивчати найважче, бо у них немає скелетів. Їх вивчають по відбитках на каменях - одним із факторів відкриття едіакарських істот стала різко відмінна "орнаментованість" їх відбитків. Ні, справа не в невідомих спостерігачах - просто едіакарські істоти були колоніями рослинних і тваринних клітин, які утворювали складну багатошарову структуру, яка, власне, і формує візерунок (я там вище згадував дендрограми - їх "деревоподібний візерунок" якраз і є яскравим прикладом).
Але швидше за все, ми б дійсно знайшли їх красивими. Деякі учені навіть називають той період "Едіакарським садом" (термін належить палеонтологу Марку Мак-Менаміну).
Існують різні теорії, чому едіакарська біота зникла так швидко, але всі вони оперують поняттям катастрофи. Деякі учені припускають, що едіакарців викосила якась химерна бактерія, від якої вони просто не встигли ані втекти, ані виробити імунітет. Інші вважають, що свою справу зробило потепління, яке дедалі більше розігрівало планету - адже едіакарські істоти були "дітьми" післяльодовикового періоду.
А цілком можливо, що вони просто не пережили так звану "шурамську подію" - це була катастрофа, яка різко збільшила відсоток вуглецю на планеті приблизно 550 млн. років тому. Це міг бути як астероїд, так і виверження супервулкана (чи супервулканів). В будь-якому випадку, негативний рівень вуглецю був такий, що слабенька і вкрай маломобільна біосфера могла і не пережити такого - планета опустіла майже на 50 млн. років.
А потім відбувся іще один еволюційний вибух - кембрійський. Як і едіакарська біота, першими кембрійськими істотами були колонії рослинних та тваринних клітин - але тваринні швидко обособились і виробили хорду, прототип скелетів у сучасних тварин. Саме з кембрійського періода починається відлік біосфери, як ми її знаємо.
Я вирішив трохи пофантазувати на ніч (я уже десь казав, що коли у мене забагато поганих думок - я уходжу в далеке-предалеке минуле, або в не менш далеке майбутнє).
На картинці нижче ви побачите гіпотетичний світ, яким би він був, якби не було "шурамської події" - таким його змоделював штучний інтелект Midjourney.
Щоправда, фантазії тут небагато. Едіакарська біота робила спроби вибратись на поверхню, це палеонтологічно підтверджено знахідками "орнаментованих едіакарських відбитків" в пустелях, де в ті часи океану не було. Так що цілком можливо, що якби не катастрофа, Земля була б вкрита яскравими і багатокольоровими суходільними коралловими лісами і лугами.
Приблизно такими, як цей.
Це зображення також може правити як приклад чужинної біосфери, яку ми можемо зустріти на інших планетах - і це буде хорошим завершенням теми.