don_katalan (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
don_katalan) wrote2023-02-28 06:51 am
don_katalan) wrote2023-02-28 06:51 am
Entry tags:
фахівець має читати не тільки і навіть не стільки закордонних друзів
Andrii Klymenko
Сьогодні багато різних епітафій на смерть Глєба Павловского, звичайно, особливо в Росії та серед російських ліберал-емігрантів.
Мені не треба пояснювати його шлях, як і роль в історії України - я це знаю. І відповідним чином оцінюю.
Скажу інше. Мені як фахівцю буде дуже не вистачати такого унікального джерела інформації та аналітики - і не дивуйтеся: фахівець має читати не тільки і навіть не стільки закордонних друзів (друзі часто, на жаль, викривляють реальність із-за свого дружнього відношення до України).
Ну хто ж тепер скаже такі суперважливі речі, як сказав Павловскій 20.06.2021 - за 8 місяців до великої війни:
"... Я не согласен, что существует отрыв правящей верхушки от населения страны. Этого отрыва нет. Существует согласие, пассивное согласие, а другого и не надо, населения с системой. Оно вмонтировано в систему, и поэтому нет такой вещи, как гражданское общество. Нет граждан, есть населенцы Российской Федерации.
И второй тезис: я считаю, что транзит (так в РФ називають зміну президента РФ - А.К.) в условиях окончательного разрушения управляемости, в том числе политической, в России стал тупиковым направлением и разрешится через войну.
Я не вижу ни одного сценария будущего, который не заканчивался бы большой войной. Только не говорите мне про третью мировую — третьей мировой не будет никогда...
...Эти люди (Кремль - А.К.) не очень умеют вести переговоры, а тем более длительные, многолетние. Они хотят какого-то быстрого размена. Они его не получат. Что они будут делать? Путин откажется от своей главной задачи — найти России достойное место в мировом порядке? Нет. Не откажется...
... Инфраструктура специальных операций Российской Федерации — военных, дипломатических, тайных — выходит далеко за пределы российских границ. Сама эта инфраструктура уже обросла кадрами, интересами. И она тоже не позволит ни Путину, ни Кремлю себя сдать. Отдать себя во власть кому? Западному правосудию? Черта с два. Поэтому я думаю, что войну может начать и Донбасс, например — в некоторых сценариях…
Потім він ще декілька разів публічно прогнозував, що буде війна. Востаннє, здається, в грудні 2021.
Тепер треба шукати інші джерела - така робота🙃😉🧐
=====
Ольга Лень
Мені не сподобався фільм Дмитра Комарова "Рік". Набір роликів і картинок. Цілісної картини немає. Сценарно автори не впоралися з викликом створити щось, що охоплювало б все. Не витягнули, хоч мали карт-бланш і небачений для інших журналістів доступ до всіх ключових осіб. Але це ніяк не скасовує того, що аудиторії, яка досі хоче тримати війну на відстані і не підпускати її у своє життя саме таке може сподобатися. В міру емоцій, все вже десь бачили, позитивненько.
Це взагалі проблема Єдиного марафону і системної спроби обмежити можливості для роботи і доступ до діючих осіб дуже вузьким колом. Не було конкуренції серед різних продакшенів, не знімалося відразу кілька подібних творів, не мали інші подібних можливостей для зйомок. В підсумку вийшло не найкраще, але іншого немає.
Є ще одна річ. Фільм ніби як про весь рік, але велика його частина саме про оборону Києва. І тут вже маємо певну міфологізацію. Все, що досі назнімали про оборону Києва, включно з цим фільмом, залишає відчуття недосказаного. Купа білих плям, яку заміняють міфами і емоціями. Хотіла б помилитися, але складається стійке враження, ніби справжня історія оборони Києва строго табуйована. Тому й твори виходять не дуже переконливими.
Маємо і протилежний приклад. Там, де менше було обмежень і спроб створити міф далекий від дійсних подій, там є хороші приклади документалістики. Фільм з трьох серій про оборону Чернігова знятий місцевим Суспільним на голову краще всього, що вдалося зробити про оборону Києва.
=====
Rudenko Yury
По боях за Київ є як мінімум два нюанси.
1. велика кількість помилок, які характерні першим дням будь якої естремальної події, але які бачило купа народу і про які варто сказати (але це не додасть популярності ні тим, хто каже, ні тим, про кого кажуть)
2. низка дісно складних рішень, які довелось ухвалити керівництву країни, щоб оборона була успішною. Ці рішення, певною мірою були навіть жорстокими, але необідними. Якщо про ці рішення розповісти зараз, то це дуже сильно вдарить по іміджу керівництва країни (мова не лише про президента єслі шо) і загалом, погано вплине на хід війни. А факт того, що ці рішення були необхідні зрозумє не кожен.
Тобто. Чесно розповідати про оборону Києва, можна буде лише після закінчення війни, в зворотньому випадку буде або шкода державі, або багато брехні, або багато недосказаного.
---
Larisa Gishar
Руденко Юрий Ніякого чесно і після закінчення війни не буде.
---
Andrii Snigyr
Rudenko Yury тому нам про оборону Херсону, Мелітополя і Бердянська і не розповідають, бо точно погано вплине на імідж декого...
Сьогодні багато різних епітафій на смерть Глєба Павловского, звичайно, особливо в Росії та серед російських ліберал-емігрантів.
Мені не треба пояснювати його шлях, як і роль в історії України - я це знаю. І відповідним чином оцінюю.
Скажу інше. Мені як фахівцю буде дуже не вистачати такого унікального джерела інформації та аналітики - і не дивуйтеся: фахівець має читати не тільки і навіть не стільки закордонних друзів (друзі часто, на жаль, викривляють реальність із-за свого дружнього відношення до України).
Ну хто ж тепер скаже такі суперважливі речі, як сказав Павловскій 20.06.2021 - за 8 місяців до великої війни:
"... Я не согласен, что существует отрыв правящей верхушки от населения страны. Этого отрыва нет. Существует согласие, пассивное согласие, а другого и не надо, населения с системой. Оно вмонтировано в систему, и поэтому нет такой вещи, как гражданское общество. Нет граждан, есть населенцы Российской Федерации.
И второй тезис: я считаю, что транзит (так в РФ називають зміну президента РФ - А.К.) в условиях окончательного разрушения управляемости, в том числе политической, в России стал тупиковым направлением и разрешится через войну.
Я не вижу ни одного сценария будущего, который не заканчивался бы большой войной. Только не говорите мне про третью мировую — третьей мировой не будет никогда...
...Эти люди (Кремль - А.К.) не очень умеют вести переговоры, а тем более длительные, многолетние. Они хотят какого-то быстрого размена. Они его не получат. Что они будут делать? Путин откажется от своей главной задачи — найти России достойное место в мировом порядке? Нет. Не откажется...
... Инфраструктура специальных операций Российской Федерации — военных, дипломатических, тайных — выходит далеко за пределы российских границ. Сама эта инфраструктура уже обросла кадрами, интересами. И она тоже не позволит ни Путину, ни Кремлю себя сдать. Отдать себя во власть кому? Западному правосудию? Черта с два. Поэтому я думаю, что войну может начать и Донбасс, например — в некоторых сценариях…
Потім він ще декілька разів публічно прогнозував, що буде війна. Востаннє, здається, в грудні 2021.
Тепер треба шукати інші джерела - така робота🙃😉🧐
=====
Ольга Лень
Мені не сподобався фільм Дмитра Комарова "Рік". Набір роликів і картинок. Цілісної картини немає. Сценарно автори не впоралися з викликом створити щось, що охоплювало б все. Не витягнули, хоч мали карт-бланш і небачений для інших журналістів доступ до всіх ключових осіб. Але це ніяк не скасовує того, що аудиторії, яка досі хоче тримати війну на відстані і не підпускати її у своє життя саме таке може сподобатися. В міру емоцій, все вже десь бачили, позитивненько.
Це взагалі проблема Єдиного марафону і системної спроби обмежити можливості для роботи і доступ до діючих осіб дуже вузьким колом. Не було конкуренції серед різних продакшенів, не знімалося відразу кілька подібних творів, не мали інші подібних можливостей для зйомок. В підсумку вийшло не найкраще, але іншого немає.
Є ще одна річ. Фільм ніби як про весь рік, але велика його частина саме про оборону Києва. І тут вже маємо певну міфологізацію. Все, що досі назнімали про оборону Києва, включно з цим фільмом, залишає відчуття недосказаного. Купа білих плям, яку заміняють міфами і емоціями. Хотіла б помилитися, але складається стійке враження, ніби справжня історія оборони Києва строго табуйована. Тому й твори виходять не дуже переконливими.
Маємо і протилежний приклад. Там, де менше було обмежень і спроб створити міф далекий від дійсних подій, там є хороші приклади документалістики. Фільм з трьох серій про оборону Чернігова знятий місцевим Суспільним на голову краще всього, що вдалося зробити про оборону Києва.
=====
Rudenko Yury
По боях за Київ є як мінімум два нюанси.
1. велика кількість помилок, які характерні першим дням будь якої естремальної події, але які бачило купа народу і про які варто сказати (але це не додасть популярності ні тим, хто каже, ні тим, про кого кажуть)
2. низка дісно складних рішень, які довелось ухвалити керівництву країни, щоб оборона була успішною. Ці рішення, певною мірою були навіть жорстокими, але необідними. Якщо про ці рішення розповісти зараз, то це дуже сильно вдарить по іміджу керівництва країни (мова не лише про президента єслі шо) і загалом, погано вплине на хід війни. А факт того, що ці рішення були необхідні зрозумє не кожен.
Тобто. Чесно розповідати про оборону Києва, можна буде лише після закінчення війни, в зворотньому випадку буде або шкода державі, або багато брехні, або багато недосказаного.
---
Larisa Gishar
Руденко Юрий Ніякого чесно і після закінчення війни не буде.
---
Andrii Snigyr
Rudenko Yury тому нам про оборону Херсону, Мелітополя і Бердянська і не розповідають, бо точно погано вплине на імідж декого...