don_katalan: (Default)
don_katalan ([personal profile] don_katalan) wrote2023-02-27 09:57 am

Імперія розвалиться, на її теренах постануть модерні ідентичності -- деякі незабаром, деякі згодом

Валерій Пекар
Дуже влучно.
Моя відповідь на питання наприкінці посту:
Імперія розвалиться, на її теренах постануть модерні ідентичності -- деякі незабаром, деякі згодом.
-----
Olesya Ostrovska
За останній рік багато іноземних журналістів питали мене про українську ідентичність: чи посилила її російська агресія? В чому суть української ідентичності? Які зміни відбуваються з українською ідентичністю?
І ось, що я думаю. Українська ідентичність - узагалі не проблема цієї війни. Україна є, і з її ідентичністю все ок.
В серці війни - російська ідентичність. Саме неможливість імперської ідентичності увиразнюється через існування України. Саме потреба перевинайти Росію викликає в багатьох росіян такий опір, що вони готові вчиняти геноцид.
І тому питання нині має бути таке: що відбувається з російською ідентичністю через війну проти України?
===
Alex Ruban
Доречний акцент. Помітили як на їхніх теренах набуває гасло «Слава росії»? Їм донестями подобається українське національне піднесення. Вони хочуть його собі. Через це та нерозуміння (авторка класно висловила це «в серце війни російська ідентичність») виникає лють, що долає навіть захоплення та бажання бути подібними.
Нація це модерне явище. Росіяни хочуть бути нацією проте бояться (співзвучно з авторкою я говорю: вони бояться втрати міф бо бояться разом з ним що зникнуть вони).
Цікавий феномен рфії нагадує трохи феномен Китаю де вони обидві застрягли й не здатні модернізуватися. Якщо умовно Москву Пітер та деякі європейські регіони відстебнути від решти рфії, то процеси модернізації відбудуться там настільки стрімко як гумка натягнутої рогатки вистрілить. Регіони, що відстьобнуті від донора-барина зіткнуться з викликами вирішувати питання самостійно без оглядки на будь-кого. Це ймовірно спричинить модернізацію суспільств або їхній занепад (хоча є такий феномен потягу, що може вивезти під впливом вдалих прикладів сусідів запозичувати собі)
Тож для рфії тре стати справжньою федерацією чи навіть конфедерацією з втратою частково територій (гадаю переферійних що тяжіють до сусідів з державністю). Це для них шлях до побудови їхньої ідентичності. Можливо швейцарський сценарій в деяких інтерпретаціях був би їм вельми корисним. Проте це шлях на десятиріччя.
---
Валерій Пекар
Alex Ruban, швейцарський досвід -- це досвід знизу вгору, а вони такого не мають. Хіба що домовляться про конфедерацію гірських народів Північного Кавказу. Але поки нема передумов, хоча двічі вже були спроби у ХХ сторіччі. Забагато конфліктів за землю, якої не вистачає.
=====
Olexander Severyn
Дзен школи Рінздай: "хата скраю" це не про те, що "нічого не знаю", це про те, щоб першим збройно зустрічати ворога, бо нема іншого варіанту.
Я майже не сумніваюся, що версію про "нічого не знаю" нам підсунули з москви, рівно як "співочість", "мальовничість", "солов'їну", "калину єдину родину" і все таке.
І атласні шаровари.
Коли український січовий стрілець, родом з такого-то села, де у нього була хата скраю, чіпляв на себе грона червоної калини, це значило, що він йде у бій на смерть.
=====
Оксана Хвиля
Щойно побачила у стрічці — вже і Сапронов заговорив українською. Закликає, щоб української навкруги було більше. Мо' попрохати у нього грошей на ВуММ? Хтось же має нарешті вписатися за українську популяризацію? (Жартую).
А я продовжу про Потапа. Дивіться, таке питання. Який прошарок суспільства у нас був переважно російськомовним і не робив свою культуру (не в мистецькому, а антропологічному сенсі) українською? Висока мова, мова інтелігенції, книжок, освіти, науки є. Мова села, як розмовна так і автентіка, пісні, обряди, є. Чого не вистачає? Питання насправді без зірочки. Не вистачає мови міських низів. Пациків з району. Підлітків. Дівуль з надутими губами. Мови нічних клубів і насіння на кортах. Навколо кого останнім часом було найбільше скандалів "Россия или Украина?", "Эта быдлячая мова..." Навколо гламурних кіс. У яких не було свого власного українського культурного продукту. Нам цей продукт може не подобатися, але мова це мова всього народу, а не тільки мова тужливих дум і високочолої інтелігенції. Це і простий гумор типу "ги-ги", це непристойні і тупі анекдоти, це солодкі до сиропу пісенькі про нещасливе кохання. І весь цей пласт був переважно російською. А українською були Дах дотерс. Ну і Солоха, і явно ані те, ані інше цих блогерок не задовільняло.