don_katalan | ЯК. МОЖНА. БУЛО. НЕ. ПОБАЧИТИ?!. НЕ ЗРОЗУМІТИ?!

Oleksiy Nesterenko
Мене прямо підриває від слів "я ніколи не міг подумати, шо росія на таке здатна/піде".
Я був в росії небагато разів. Був і школярем, і в старшому віці кілька разів в москві. Був в краснодарі та на кубані. Потрпапляв під російських туристів в Туреччині, де вислуховував гучно висловлювані образи мене та моїх дітей просто за те, що бавлячись з моїми дітьми ми спілкувалися українською.
Як і мільйони українців, всі ці роки я читав інтернет і дивився телебачення. Я читав їхні акаунти в соцмережах.
ЯК. МОЖНА. БУЛО. НЕ. ПОБАЧИТИ?!. НЕ ЗРОЗУМІТИ?!
Все ЗАВЖДИ було на поверхні, просто чомусь багато хто не бажав помічати.
НЕНАВИСТІ. Чорної.
В турецькому ресторані. Вечеряємо на веранді я дружиною та маленькими дітьми. Через стіл перед нами силить чоловік до нас обличчям та дві дами спиною. Він з ними про шось теревенить, потім фокусується на мені.
"Ти аткуда, брат?" - це мені.
"З Києва" - відповідаю російською.
Його очі скляніють, обличчя стає червоним немов буряк. Випиває пару чарок. Шось починає різко говорити. Його супутниці на нього шикають, намагаючись вгамувати. Поки він не зривається на ревіння на всю терасу "ТА ЄТІ Х... (українці) ХУЖЄ ЧЄМ Ж... (євреї)!!!!!"
Я розумію, шо моя рука автоматично згрібла виделку так, шо кістки на кулаці побіліли, і не для того, шоб їсти. Турки бачать, підбігають, витягують волаючого росіянина з-за столу та кудись тягнуть, він намагається шось вигукувати на мою адресу. Турки вибачаються перед нами. Потім це мурло спало до ранку на повітрі на лежаку, пускаючи з відкритого рота слину в басейн.
Іншим разом йдемо з дочками з басейну, підходимо до ліфта, щоб піднятися на наш поверх. Стоїть інший росіянин, якого я теж бачив вперше в житті. Йому років під 50, з ним його дочка років 14-15, я запам'ятав її товсту косу, вони обоє біловолосі, білоокі та червоношкірі від сонця. Ми з моїми дітьми заходимо в ліфт. Він стоїть. Я питаю російською: "Ви їдите?"
У відповідь чую "Я с х... (українцями) дажє на гєктарє срать нє сяду".
Були і "позитивні" росіяни. Одні мене за компанію покликали пограти в футбол проти турецьких відпочивальників, які теж жили в готелі. Гра мала відбутися об 11 вечора, коли спаде спека. Орендували для цього футбольне поле зі штучним газоном. Знаєте, чим я займався в автобусі в очікуванні від'їзду та по дорозі на поле? Вислуховував лекцію про те як ми крадемо російський газ, які ми невдячні, але нас перевиховають, бо ми "тунєядци" і "живьотє на всьом руском".
Це були "позитивні" та "миролюбні" росіяни.
І у мене такого досвіду ВАГОН. Особистого. Отриманого прямо на себе.
Не знаю, чому так. Турки мене взагалі за німця сприймали, спілкувалися зі мною німецькою. Коли я орендував маленький Фіат щоб з'їздити з сім'єю в Аланію, то за якісь смішні гроші і бензину мені налили, і кавуна я з ними поїв, і потеревенили за життя як зі старими друзями. Масажист Емре нам розкішний півторагодинний масаж в хамамі робив за 15 Євро, а коли до нього прийшла білошкіра росіянка з гучним голосом, зарядив їй 50 Євро. Просив передати в Київ якійсь знайомій гостинця, правда потім сказав шо невпевнений, шо вона його згадає.
Ну я тим, хто вважав мене німцем, відповідав як міг (наскільки мені дозволяв мій майже нульовий словарний запас, адже головне - впевнений вигляд, ггг), користувався цим на повну. Чудові стосунки були з чехами, поляками, турками, туркменами, які там працювали, азербайджанцями.
А от з росіянами практично завжди одне і те ж.
Ні, в росії ж є порядні і чесні росіяни. Людей 50. Окей, 52. Більшість з них я особисто знаю.
Але я знаю що таке реальна глибинна росія по її реальним представникам. І їхнє ставлення до українців і України. І не просто ставлення, а неабияку тваринну рефлексію на сам факт нашого існування.
У мене ніколи не було жодних сумнівів що вони спробують напасти. Єдиним питанням було в якому вигляді це станеться.
Але я не розумію, як можна було цього не бачити і не чути. І як сьогодні взагалі можна виходити з такими заявами типу "я ніколи не міг навіть подумати"...
А варто було б...