don_katalan | Borys Babin · "Ваня" і дебіли

Наразі триває цікаве шоу, пов'язане з публікацією російським МЗС конфіденційного дипломатичного листування з Францією та Німеччиною щодо так званих "Нормандського формату" та "Мінських домовленостей".
Це оприлюднення у Москві за визначенням не публічних матеріалів було демонстративно не погоджене росіянами із Парижем та Берліном. При чому у самих цих матеріалах якихось "компрометуючих відомостей" явно немає.
Ніякої "зради" ані щодо засад міжнародного права, ані щодо українсько-російського конфлікту, ані у вимірі власних інтересів у пропозиціях Франції чи Німеччини не спостерігається.
Ну а тези підлеглих Лаврова нічим не відмінні від тамтешніх щоденних пропагандистських заяв, і також "Америки не відкривають"
У них варті уваги лише дві риси.
По-перше це постійне повторювання РФ мантри, що так звані "Мінські домовленості" нібито легалізовані у 2015 році Радою Безпеки ООН. Але це не так, і мені вже доводилося декілька разів розбирати "по кістках" відповідний блеф росіян.
Адже резолюція Радбезу 2202, якою віталося припинення вогню на Сході України, насправді є рекомендацйним актом, бо вона була схвалена за відповідною процедурою і з відповідного предмету. РФ тут у своїй демагогії розраховує виключно на те, що ніхто просто не буде вчитуватися у процедурні норми Статуту ООН.
По-друге РФ до своїх чисельних вимог для "нормандського формату" включає скасування закону України про корінні народи. Настільки цей акт для агресора болісний, що даний очевидно кримський наратив вони затягують у донецький степ, попре їх "скрепну" пропаганду про те, що нібито "Крим не обговорюється".
Додам, що як кажуть маленькі пташенятки, РФ також наразі активно просуває, через агентів впливу та корисних ідіотів всілякі оригінальні механізми блокування закону України про корінні народи. Це такі собі очевидно штучні гальмування розробки підзаконних актів з його реалізації та водночас раптове лобіювання завідомо нікчемних "додаткових законів", єдина мета яких це утворення штучних правових колізій та наступна дискредитація позиції України із захисту колективних прав на міжнародних майданчиках.
Але повернемося від дрібної риби до хтоничних істот, тобто - до російських дипломатів. Їх нинішній крок як не дивно я навіть "щиро вітаю", адже він означає просто жирний хрест на спробах агресора протаскувати колонізацію України через "мінський формат". Бо ніщо так не знищує бажання вести будь-які дипломатичні переговори як одностороння публікація контрагентом їх "таємних матеріалів".
Втім для "московської школи дипломатії" цей підхід є вже традицйним, бо у пана Лаврова був відомий фахіцям попереднік - співробітник Наркомату закордонних справ матрос Микола Маркін. Він на доручення Льва Троцького у 1917 році організував публікацію "таємних договорів" царської Росії.
Це був класичний піар, адже тоді більшовики публікували все те що їм вдалося фізично знайти по захоплених петроградських кабінетах, зокрема й внутрішнє листування, доповідні, довідки та інший бюрократичний мотлох.
Низка оприлюднених тоді документів викликала журналістські публікації у демократичних країнах, але - не більше.
Та потім більшовики дуже довго дивувалися - чому саме з ними ніхто "чомусь" не хоче вступати у дипломатичні відносини. Чи не хоче навіть просто офіційного листа до Москви у НКЗС написати.
Примітно, що наразі у Лаврова також оприлюднюють, як "важливі джерела" пачку супровідних листів від німецького посольства.
Залишається нагадати, що попередній "викривач таємниць світової закулиси" у російському дипагенстві, уродженець селища Російський Сиромяс Городищенського повіту матрос Маркін загинув у 1918 році на епічній битви на Волзі, командуючи пароплавом "Ваня"
Така ось історична спадковість простежується.