Прогулянки колишнім курортним містечком

[don_katalan]

Алі Татар-заде
Жінка в кількох світерах - один на собі, два інших обов'язані навколо поясу, рвані - із натхненням копирсається у сміттєвих бачках. Діловіто й працьовито щось збирає у корзинку за плечима, орудує спеціальними садовими щипчиками.
- Ще два роки тому вона сиділа отут і продавала місця в приватні пансіонати. А рік тому була отут, це її робоче місце, - подруга показує на вибліклу табличку "Екскурсії і прогулянки у всі сторони Криму".
Заросший дєтіна з фінгалом на півобличчя просить милостиню, у своєрідній манері:
- В борг, в борг прошу! Все поверну на днях, і ще доплачу.
- А цей працював на прокаті автомобільчиків. Два роки тому заробляв за літо на весь рік.
Інтелигентного вигляду дядечко в потертому красивому костюмі йде з навісним плакатом на животі та спині: "Збор на боротьбу з США. пожертви бажано в доларах".
- А це, судячи з одягу, у минулому житті був депутат законодатільного собранія?
- А, етот. Ні, він завжди такий. Був на учьоті в психдиспансері. Кажуть, недавно його звідти зняли.
***
На честь включення третьої лінії другої нітки четвертої черги Енергомоста "Крим-Кубань", на півострові почали відмикати спочатку світло, потім воду, і ось нарешті опалення. Народ безмолвствує ібо благодєнствує.
***
кримських чиновників "виховують" регулярними зборами як на картошку, тільки це зветься семінарами. Поіздку та слухання оплачують самі - йдеться навіть не про підвищення кваліфікації, а про її "підтвердження", бо, мовляв, знаємо ми ту Україну і за що вона давала кваліфікації. Службовці сопять в дві дірки, але терплять.
І от на одному такому семінарі (а зазвичай там просто тихо сплять, відбуваючи номер) лектор з Мааскви розоходився вчити як правильно спілкуватись. І почав нести таке, що пробудились найсонливіші.
- В руском язикє слово "спасібо" - ето архаїзм, діалект, деревенщина. Тєм болєє забудтє слово "благадарю". Вєдь "благадарю" - ето калька с українського "дякую", а тє, понятно, нє самі прідумалі, а взялі у паляков. Єслі культурний рускій чілавєк хочет когото поблагадаріть, он должен сказать "Я вам вєсьма прізнатілєн". Ето вазводіт говорящего на должний уровєнь. Он нє рассипаєтся в благадарнастях за любую мєлач, он всєво ліш прізнатєлєн. То єсть прізнайот, што єму била польза.
***
Прочитав Олену Степову, про те, як в окупованій Луганщині лікарі роблять смертельні ін'єкції старим хворим, щоб не мучились - точніше, щоб не висіли тягарем на "молодій республіці". Ви знаєте, вірю.
А тепер ще одна думка - також з площини віри.
Ви ніколи не задумувалися, чи викликають такі трагедії, як Голодомор, якесь прокляття? Я задумався і надумав, що безумовно таке прокляття з'являється, воно падає на всю землю де відбувалось.
І ще важливо, на кого воно падає. На тих, хто знущався над голодомором - від казуїстичного "заперечення" до відвертого глумління. Рикошетом - і на тих, хто воліє "не ворошити" та "не провокувати".
Ці думки якось пов'язані із окупованою Луганщиною, і з Кримнашом також.