don_katalan (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
don_katalan) wrote2015-04-19 01:15 pm
don_katalan) wrote2015-04-19 01:15 pm
Кремлівська пропаганда = "скасували російську мову"
Починаючи з лютого 2014 року х%№ло, вата та навіть пересічні українські громадяни повторюють як якусь мантру: Одним з перших законів після майдана Верховна рада скасувала (як варіант заборонила) російську мову. Як не дивно, від частого повторення фраза набула неабиякої популярності і зараз мало хто пам`ятає, що ж насправді було "заборонено" і чи "заборонено" щось взагалі.
Закон «Про засади державної мовної політики» № 5029-VI (неофіційно — закон Колесніченка-Ківалова або «мовний закон») — закон, прийнятий Верховною Радою України 5 червня 2012 року у першому читанні 234 голосами «за» (за деякими даними за нього проголосувало лише 172 депутати), 3 липня 2012 року — у другому читанні 248 депутатськими картками (голосування відбулось з порушенням Конституції України, норм регламенту та процедури розгляду). 31 липня законопроект, попри категоричну власну заяву в ефірі каналу «Рада» про непідписання документу, прийнятого в такий спосіб, підписав Голова Верховної Ради Володимир Литвин, а 8 серпня — Президент України Віктор Янукович.
Законопроект внесли народні депутати Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов 7 лютого 2012 року. Він отримав реєстраційний № 9073.
Закон набув чинності 10 серпня 2012 року.
23 лютого 2014 року Верховна Рада України скасувала цей закон, прийнявши проект Закону «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про засади державної мовної політики“». Закон про втрату чинності набуде чинності з дня опублікування. 28 лютого з'явилася інформація, що в.о. президента може ветувати цей закон. 3 березня в.о. президента Турчинов сказав, що не буде підписувати рішення парламенту про скасування цього закону, поки не буде підготовлений і Верховною Радою проголосований новий закон. Новообраний президент України визнав, що скасування мовного закону було помилкою. 3 листопада він проголосив, зокрема, що «спільними зусиллями ми вдосконалимо мовну політику». Станом на січень 2015, законопроект про скасування закону про мови не підписаний, але й не ветований президентом, його поточний статус - «готується на підпис
3 липня 2012 року, на початку вечірнього пленарного засідання Верховної Ради, законопроект ухвалили у другому читанні 248 депутатськими картками. Закон було прийнято із порушеннями регламенту. Стенограма засідання свідчить, що Адам Мартинюк при прийнятті законопроекту ініціював три голосування — за розгляд законопроекту («рішення не прийняте»), за повернення до голосування про розгляд законопроекту («рішення прийняте») та за прийняття законопроекту у другому читанні («рішення прийняте»), і, таким чином, фактично, законопроект був проголосований без прийняття рішення про його розгляд.
Розгляд законопроекту не був у порядку денному, голосування про включення його до порядку денного не відбулося, понад 2000 поправок (така кількість обумовлюється, також, намаганнями опонентів загальмувати процес розгляду законопроекту), зокрема і внесених самими авторами законопроекту, розглянуто не було, а відповідний парламентський комітет не підготував порівняльну таблицю, як вимагає регламент. Відповідно, проект прийняли у редакції першого читання. Представники політичної опозиції стверджують, що у залі засідань на момент розгляду проекту були депутати з Партії регіонів, які часто беруть участь у парламентських силових протистояннях; натомість керівники партії залу покинули.
Віце-спікер Микола Томенко зазначає, що представники коаліції не лише блокували трибуну під час голосування, а й безпрецедентно проголосували його карткою за мовний законопроект. Відтак він має намір оскаржити дії опонентів у суді. Окрім цього, за документ проголосувала картка депутата Ігоря Палиці із НУНС, який на той час перебував за кордоном. Також, телетрансляції різних тв-каналів зафіксували (традиційне) голосування частини депутатів декількома картками з декількох місць, що прямо суперечить Конституції України.
Один з лідерів фракції Партії регіонів Михайло Чечетов після голосування прокоментував прийняття закону таким чином:
Оцініть красу гри. Ми їх розвели, як кошенят. Я не знаю, що вони будуть робити на виборах
У різномантіних висновках зазначено, що законопроект суперечить Конституції України, порушує Бюджетний кодекс України і спрямований на знищення української мови. Він зазнав нищівної критики у висновках органів державної влади та її підрозділів: Головного науково-експертного управління Верховної Ради України (23.05.2012), парламентських Комітетів — з питань культури й духовності (23.09.2011), з питань бюджету (03.11.2011), Міністерства фінансів України (09.09.2011), Міністерства юстиції України (27.09.2011)[168].
Не підтримали цей законопроект також профільні установи НАН України: Інститут мовознавства (16.09.2011), Інститут української мови (22.09.2011), Інститут політичних і етнонаціональних досліджень (22.09.2011), Інститут літератури імені Тараса Шевченка[169], Інститут держави й права (05.09.2011), Український мовно-інформаційний фонд (09.09.2011), а також Академія наук вищої школи України (16.09.2011) та Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка (вересень 2011 року)
У висновках Венеціанської комісії зазначено, що законопроект не в змозі забезпечити належний баланс між розвитком і використанням державної мови як об'єднуючого чинника в житті суспільства та розвитком і захистом мов меншин (02.12.2011)
53,8% опитаних фондом "Демініціативи" і Українським центром ім. Разумкова українців виступають проти надання російській мові офіційного статусу.
Після ухвалення Закону «Про засади державної мовної політики» в теле- та радіоефірах збільшилася трансляція російськомовної реклами, а також вдвічі зменшився обсяг ведення програм українською мовою трьох радіокомпаній. Про це повідомила Національна рада з питань телебачення та радіомовлення на запит Тиждень.ua
Однак, її свідомо притягнув в Україну Віктор Медведчук – тодішній вождь СДПУ(о), кажуть - агент російської спецслужби, який посідав місце першого заступника голови ВРУ. Він організував самовільний переклад Хартії, оригінал якої існував у французькій та англійській мовах.
На ратифікацію було поставлено тенденційний переклад з російської, де кореневе поняття "загрожувана" "міноритарна" мова було перекладено, як "регіональна". Все це Медведчук (сьогодні його політична роль вже очевидна!) свідомо готував і протискав через тодішню ВРУ. Мало хто з нардепів розумів про що йдеться. Навіть Роман Зварич український американець, що читав текст англійською, не додивився фальсифікат.
Так, в Україні таки є загрожувані мови: кримсько-татарська, караїмська, кримчацька, ґаґаузька, ромська (закарпатська говірка), ідиш… Справедливо, щоб держава захистила їх від зникнення. Гуманно. Великодушно. Європейський гуманітарний дух.
В Україні ратифікували Хартію у такому примітивному варіанті, у такій карикатурній версії.
Більшість матеріалів:
uk.wikipedia.org
Деякі - тиждень.уа
Закон «Про засади державної мовної політики» № 5029-VI (неофіційно — закон Колесніченка-Ківалова або «мовний закон») — закон, прийнятий Верховною Радою України 5 червня 2012 року у першому читанні 234 голосами «за» (за деякими даними за нього проголосувало лише 172 депутати), 3 липня 2012 року — у другому читанні 248 депутатськими картками (голосування відбулось з порушенням Конституції України, норм регламенту та процедури розгляду). 31 липня законопроект, попри категоричну власну заяву в ефірі каналу «Рада» про непідписання документу, прийнятого в такий спосіб, підписав Голова Верховної Ради Володимир Литвин, а 8 серпня — Президент України Віктор Янукович.
Законопроект внесли народні депутати Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов 7 лютого 2012 року. Він отримав реєстраційний № 9073.
Закон набув чинності 10 серпня 2012 року.
23 лютого 2014 року Верховна Рада України скасувала цей закон, прийнявши проект Закону «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про засади державної мовної політики“». Закон про втрату чинності набуде чинності з дня опублікування. 28 лютого з'явилася інформація, що в.о. президента може ветувати цей закон. 3 березня в.о. президента Турчинов сказав, що не буде підписувати рішення парламенту про скасування цього закону, поки не буде підготовлений і Верховною Радою проголосований новий закон. Новообраний президент України визнав, що скасування мовного закону було помилкою. 3 листопада він проголосив, зокрема, що «спільними зусиллями ми вдосконалимо мовну політику». Станом на січень 2015, законопроект про скасування закону про мови не підписаний, але й не ветований президентом, його поточний статус - «готується на підпис
Прийняття у другому читанні
3 липня 2012 року, на початку вечірнього пленарного засідання Верховної Ради, законопроект ухвалили у другому читанні 248 депутатськими картками. Закон було прийнято із порушеннями регламенту. Стенограма засідання свідчить, що Адам Мартинюк при прийнятті законопроекту ініціював три голосування — за розгляд законопроекту («рішення не прийняте»), за повернення до голосування про розгляд законопроекту («рішення прийняте») та за прийняття законопроекту у другому читанні («рішення прийняте»), і, таким чином, фактично, законопроект був проголосований без прийняття рішення про його розгляд.
Розгляд законопроекту не був у порядку денному, голосування про включення його до порядку денного не відбулося, понад 2000 поправок (така кількість обумовлюється, також, намаганнями опонентів загальмувати процес розгляду законопроекту), зокрема і внесених самими авторами законопроекту, розглянуто не було, а відповідний парламентський комітет не підготував порівняльну таблицю, як вимагає регламент. Відповідно, проект прийняли у редакції першого читання. Представники політичної опозиції стверджують, що у залі засідань на момент розгляду проекту були депутати з Партії регіонів, які часто беруть участь у парламентських силових протистояннях; натомість керівники партії залу покинули.
Віце-спікер Микола Томенко зазначає, що представники коаліції не лише блокували трибуну під час голосування, а й безпрецедентно проголосували його карткою за мовний законопроект. Відтак він має намір оскаржити дії опонентів у суді. Окрім цього, за документ проголосувала картка депутата Ігоря Палиці із НУНС, який на той час перебував за кордоном. Також, телетрансляції різних тв-каналів зафіксували (традиційне) голосування частини депутатів декількома картками з декількох місць, що прямо суперечить Конституції України.
Один з лідерів фракції Партії регіонів Михайло Чечетов після голосування прокоментував прийняття закону таким чином:
Оцініть красу гри. Ми їх розвели, як кошенят. Я не знаю, що вони будуть робити на виборах
Висновки за законопроектом
У різномантіних висновках зазначено, що законопроект суперечить Конституції України, порушує Бюджетний кодекс України і спрямований на знищення української мови. Він зазнав нищівної критики у висновках органів державної влади та її підрозділів: Головного науково-експертного управління Верховної Ради України (23.05.2012), парламентських Комітетів — з питань культури й духовності (23.09.2011), з питань бюджету (03.11.2011), Міністерства фінансів України (09.09.2011), Міністерства юстиції України (27.09.2011)[168].
Не підтримали цей законопроект також профільні установи НАН України: Інститут мовознавства (16.09.2011), Інститут української мови (22.09.2011), Інститут політичних і етнонаціональних досліджень (22.09.2011), Інститут літератури імені Тараса Шевченка[169], Інститут держави й права (05.09.2011), Український мовно-інформаційний фонд (09.09.2011), а також Академія наук вищої школи України (16.09.2011) та Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка (вересень 2011 року)
Висновок Венеціанської комісії
У висновках Венеціанської комісії зазначено, що законопроект не в змозі забезпечити належний баланс між розвитком і використанням державної мови як об'єднуючого чинника в житті суспільства та розвитком і захистом мов меншин (02.12.2011)
Більшість українців проти офіційного статусу російської мови
(1.10.2012)53,8% опитаних фондом "Демініціативи" і Українським центром ім. Разумкова українців виступають проти надання російській мові офіційного статусу.
Мовний закон в дії: російської стало більше у рекламі, а української менше – у радіоефірі
(10.11.2012)Після ухвалення Закону «Про засади державної мовної політики» в теле- та радіоефірах збільшилася трансляція російськомовної реклами, а також вдвічі зменшився обсяг ведення програм українською мовою трьох радіокомпаній. Про це повідомила Національна рада з питань телебачення та радіомовлення на запит Тиждень.ua
Яворівський про "Хартію"
(25.10.2013)Однак, її свідомо притягнув в Україну Віктор Медведчук – тодішній вождь СДПУ(о), кажуть - агент російської спецслужби, який посідав місце першого заступника голови ВРУ. Він організував самовільний переклад Хартії, оригінал якої існував у французькій та англійській мовах.
На ратифікацію було поставлено тенденційний переклад з російської, де кореневе поняття "загрожувана" "міноритарна" мова було перекладено, як "регіональна". Все це Медведчук (сьогодні його політична роль вже очевидна!) свідомо готував і протискав через тодішню ВРУ. Мало хто з нардепів розумів про що йдеться. Навіть Роман Зварич український американець, що читав текст англійською, не додивився фальсифікат.
Так, в Україні таки є загрожувані мови: кримсько-татарська, караїмська, кримчацька, ґаґаузька, ромська (закарпатська говірка), ідиш… Справедливо, щоб держава захистила їх від зникнення. Гуманно. Великодушно. Європейський гуманітарний дух.
В Україні ратифікували Хартію у такому примітивному варіанті, у такій карикатурній версії.
Більшість матеріалів:
uk.wikipedia.org
Деякі - тиждень.уа