don_katalan | (no subject)

Алі Татар-заде
тут викладено факти за церковним і частково літописним тлумаченням, де Святий Борис їде битися з печенігами, захищаючи Києва, в той час як його тато присмертно хворий.
Цинічна та натуралістична "Еймундова Сага" починається майже з протилежного. Борислав (а не Борис) - кандидат на престол, що втікає від свого тата в печенізький стан, щоби привести печенігів на Києва і зайняти, поки інші брати не отямилися. Він сам поводить себе як печеніг: не святий, а лихий кочовик чи напівкочовик, воїн рубака, свирепий та дикий, войовничий, зухвалий, політик, інтриган.
У цій сазі Еймунд та його братки позбавляються Борислава в інтересах Ярослава. Мотив теж вельми варязький: Еймунд мав за коханку Інгігерду - свіжовидану дружину Ярослава, тож допомогав їй посісти гідне місце в новій єрархії
-----

Hanna Cherkasska
Липень 1015 р. на Київ насувалися війська печенігів. Великий князь Володимир Святославович із своєї резиденції у Берестовому під Києвом (район Печерської лаври) терміново викликав із Ростова сина Бориса.
15 липня 1015 р. у княжому замку Берестове у віці 57 років після несподіваної хвороби помер Великий князь Володимир Святославович. Очікуючи повернення Борис з дружиною, про смерть Великого князя не оголошували.
Тіло Володимира Великого огорнули килимом і таємно вночі поховали в Десятинній церкві поруч з його дружиною Анною у мармуровому саркофазі, викраденому у Херсонесі.
Мініатюра «Таємне поховання Володимира Святославовича в церкві Святої Богородиці» з Радзивилівського рукопису, кін. XV ст. © Бібліотека Академії наук, Санкт-Петербург
Звістка про смерть батька застала Бориса на річці Альта, за день від Києва.
Храм зруйнований під час монгольської навали 1240 р.