Костянтин Машовець · Значить так...

Восточнее и северо-восточнее Харькова происходит то, что у меня в сознании укладывается с великим трудом. Пара батальонов ТрО ВСУ активно наступают против как миниму 4-5 кадровых БТГр российской армии (правда, достаточно потрёпаных и усиленных "донбасским мясом")... Причём делают это настолько грамотно и технично, что Волчанская группировка бесноватых скрепоносцев, судя по всему... таки будет располовинута. По крайней мере, после сообщения о том, что наши войска вошли в Байрак, до границы им остаётся лишь немного - выбить рашистов из Терновой... и собственно выйти на границу.
Теперь, о перспективах в этой операционной зоне.
Выход ВСУ на правый берег Печенежского водохранилища и постепенное продвижение этих подразделений на север, вплоть до Рубежного и Старицы, создаёт для российских войск весьма "интересную" ситуацию. По сути, глубоко в тылу Изюмской группировки противника передовые подразделения украинских Сил обороны, скажем так, "слегка нащупали" одно из её тыловых выменей...
Учитывая тот факт, что и Чугуевская группировка ВСУ отнюдь не прохлаждается... можно сказать что погода в тылах Изюмской группировки противника стала существенно портиться (для неё ,естественно). Однако для нас с вами, это нихуя не смеркалось... скорее наоборот.
Да, командование войск противника не идиоты (исключительно в данном случае) и вполне осознаёт опасность, как для своего правого фланга, так и для достаточно глубоких своих тыловых комуникаций. И потому, собственно, было вынуждено в своё время усилить данный участок (район Волохов Яр - Шевченково) дополнительными силами и средствами из состава Изюмской группировки. Но... исходя из масштабов и объёмов его реакции на все эти события... оно всё же никак не расчитывало на то, что ВСУ столь стремительно выйдут на ближние подступы к Волчанску...

Теперь, собственно... по Изюмской группировке...( Read more... )

Ігор Мосійчук · По загибелі Давида Жванії…

Мої джерела в силових органах підтверджують загибель українського нардепа попередніх скликань та олігарха Давида Жванії від артилерійського обстрілу поблизу блокпосту окупантів села Новопокровка Запоріжської області.
Жванія намагався покинути підконтрольну Україні територію… на тимчасово окупованій території його зустрічали співробітники ФСБ… мали доправити до москви… а потім назад в Україну… кажуть він був одним з ключових представників наших псевдоеліт які хочуть миру з кремлем шляхом здачі національних інтересів в обмін на право формування маріонеткового пропутінського уряду… мова йде як про державну зраду, так і спробу держперевороту в інтересах москви…
Одні з ключових питань в цій детективній історії: чи був артилерійський вогонь по квадрату де рухався Жванія випадковим? коли, як і в якому вигляді буде передано рідним та близьким його тіло? чи відомі нашим спецслужбам імена спільників Жванії?
Питань дійсно дуже багато, а от до смерті Жванії всім якось абсолютно байдуже… голосів жалю та співчуття не чутно зовсім, зовсім…
Схоже найближчим часом на нас очікує верениця вбивств, самогубств а можливо навіть арештів серед представників нашої псевдоелітки орієнтованої на примирення та співпрацю з кремлем…
процес вже пішов…
===( Read more... )

Восстанавливаем справедливость:
This entrу was suspended in accordance with
А сегодняшняя вечерняя российская ракета прилетела в гостиницу Grand Pettine

як тепер слід викладати в школах історію Другої світової війни

Сергій Громенко
Кілька моїх програмних думок про те, як тепер слід викладати в школах історію Другої світової війни.
Процес радикального переосмислення українського минулого розпочався із перемогою Революції гідності 2014 року. Комуністичні злочини були засуджені, а імена борців за волю України повернуті із забуття.
Однак на повну ревізію Другої світової тоді не наважилися. Хоч УПА була реабілітована, її противників вивели з-під дії закону про декомунізацію, якщо ті брали участь у спротиві нацистам. Також були залишені радянські символи на пам’ятниках війни та нагородах. Це сприяло збереженню громадського порядку в і без того неспокійній державі, але призводило до химерного переплетіння тризубів та зірок в умах українців.
Повномасштабне ж вторгнення Росії 24 лютого поставило питання руба. І не дочекавшись законів чи хоча б розпоряджень обласних адміністрацій, активісти та місцева влада почали демонтаж вцілілих пам’ятників. Пішли під ніж не лише бюст Жукова в Харкові, але й орден Леніна на стелі Перемоги в Києві. А на заході країни подекуди познімали навіть танки на радянських монументах.
Все це наочно демонструє, що суспільний консенсус 2014 року більше не діє, і державна політика щодо пам’яті про Другу світову має бути скоректована. І один з найважливіших напрямків, на якому слід зосередити зусилля – це шкільна освіта.
Складнощі з викладанням історії тієї війни мають потрійну природу: з одного боку змістовну, з другого – методологічну, з третього – кадрову.( Read more... )